Сокамерник

[Анатолій]

Не ставлячи під сумнів правильність варіянту "покамерник", не можу вмотивовано пояснити коленам, чому "співкамерник" — лосизм.

[Наталя]

Українська мова має словотворчу модель, де наросток спів- є переважно в назвах осіб, які з кимось щось роблять, чи дій, якi передбачають робити щось із кимось.
Тут була подібна тема.
А росiйськi слова з префiксом со-, що мають iншi значення, перекладаються інакшими відповідниками. Тож не бачу аж такої крамоли, коли вживатимуть і співкамерник (маємо ж співавтора, співвидавця, співдоповідача, співнаймача, співпрацівника, співрозмовника, співучасника, співтворчість, співучасть тощо).

[Кувалда]

Чесно кажучи, я багато слів зі "спів" вважаю "лосизмами"
Стаття з "Етимологічного словника":
"спів- (перша частина складних слів типу співавтор, співбесіда, співвідносини, співдружність, співзвучний, співіснування, співробітник, співучасник, співчувати; має значення "об’єднаний, сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь", букв. "наполовину з, пополам з"); – результат злиття префікса с- (-з) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- "половина"; з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- "разом, спільно, сукупно", спорідненого з др. съ, съ- "тс.", укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- "тс.". – Див. ще..."

тобто буквально "співкамерник" – наполовину з кимось камерник (а якщо їх буде троє-четверо? ).
Це загалом не дуже вдалий надібок (і не такий давній) оце "спів". У Грінченка є, наприклад, тільки співробітник/співробітниця. Але вже, мабуть, нема ради. Скажімо, співжиття – буквально наполовину з ким життя, але як його обминути це слово? Залишається притягувати за вуха, що це насправді не наполовину, а спільне з кимось життя . Хоча часто виявляється, що це таки наполовину, але то вже таке.
Тому по змозі, бажано, як на мене, уникати спів-. Покамерника утворено аналогічно побратиму, поплічнику тощо.
Я подивився на Наталине поклика́ння. На жаль, я не можу чомусь відкрити дописи учасників, крім Танчиного. З Танкою я погоджуюся загалом, а зокрема я б додав зауваги до списку
собеседование – співбесіда. Бесіда сама по собі це розмова з кимось, тому я б обмежився просто бесідою і бесідником.
созвучие – співзвуччя, співзвучність. Суголосність, суголосся
сообщник – спільник, поплічник, співучасник. Останнє зайве
соотечественник – співвітчизник. Я таких називаю краянами.
сопредельный. Суміжний
Можна й з іншими попрацювати
Наприклад, співтовариство вже, сподіваюсь, відходить у небуття, а натомість маємо "спільноту".

[Анатолій]

Чесно кажучи, я багато слів зі "спів" вважаю "лосизмами"
Стаття з "Етимологічного словника":
"спів- (перша частина складних слів типу співавтор, співбесіда, співвідносини, співдружність, співзвучний, співіснування, співробітник, співучасник, співчувати; має значення "об’єднаний, сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь", букв. "наполовину з, пополам з"); – результат злиття префікса с- (-з) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- "половина"; з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- "разом, спільно, сукупно", спорідненого з др. съ, съ- "тс.", укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- "тс.". – Див. ще..."

тобто буквально "співкамерник" – наполовину з кимось камерник (а якщо їх буде троє-четверо? ).
Це загалом не дуже вдалий надібок (і не такий давній) оце "спів". У Грінченка є, наприклад, тільки співробітник/співробітниця. Але вже, мабуть, нема ради. Скажімо, співжиття – буквально наполовину з ким життя, але як його обминути це слово? Залишається притягувати за вуха, що це насправді не наполовину, а спільне з кимось життя . Хоча часто виявляється, що це таки наполовину, але то вже таке.
Тому по змозі, бажано, як на мене, уникати спів-. Покамерника утворено аналогічно побратиму, поплічнику тощо.
Я подивився на Наталине поклика́ння. На жаль, я не можу чомусь відкрити дописи учасників, крім Танчиного. З Танкою я погоджуюся загалом, а зокрема я б додав зауваги до списку
собеседование – співбесіда. Бесіда сама по собі це розмова з кимось, тому я б обмежився просто бесідою і бесідником.
созвучие – співзвуччя, співзвучність. Суголосність, суголосся
сообщник – спільник, поплічник, співучасник. Останнє зайве
соотечественник – співвітчизник. Я таких називаю краянами.
сопредельный. Суміжний
Можна й з іншими попрацювати
Наприклад, співтовариство вже, сподіваюсь, відходить у небуття, а натомість маємо "спільноту".

Дуже дякую!

[Наталя]

Цікава думка пролунала від п. Дмитра (форум словника.нет). http://forum.slovnyk.ua/index.php?s=&sh ... st&p=25839

[Кувалда]

Наталю, не можу чомусь розкрити дописи всіх, крім Танки . Скопіюйте якось думки форумці сюди, будь ласка.

[Наталя]

З радістю. Останній допис від п. Дмитра.

Мавка
На братньому форумі цікаве обговорення цієї теми. Раджу долучатися.

Дмитро
Дякую за запрошення! Може, колись зареєструюся й на братньому форумі. На жаль, поки що не маю часу. Тож відповідь дам тут. Колись давно у словникові Грінченка я вичитав чудове слівце односум (рос. сопечальник, единомышленник, однокашник). Тож, на мою думку, людей що живуть в одному селі доречно називати односельцями; тих, що навчаються в одному класі — однокласниками; а в'язнів, які сидять в одній камері — однокамерниками. Іменник однокамерник цілком віддає зміст російського сокамерника. І не потрібні, як на мене, ні калькований співкамерник, ні штучний новотвір покамерник. Не можна порівнювати покамерника з побратимом та поплічником. Побратим — це той, хто побратався з кимось, поплічник — хто попліч когось. А покамерник — це той, хто покамерився з кимось чи той хто комусь по камері? Так можна й до покласників дійти.

[Кувалда]

згода. хай буде однокамерник. в гуглі надибав лише одного покамерника: О.Н.: Я не знаю, звідки це взялося. Тільки коли я вже сидів заарештований на Володимирській, 33, то покамерник, золотовалютчик, лікар Савченко, каже: "До вас тут сидів той, що хотів глушити рибу."
хоча нічого не маю проти покласитися.
Чесно кажучи, покамерник до вподоби більше - коротше, колоритніше. Але, щоб все було логічно тре’ запускати в обіг "камерувати" аналогічно до квартирувати, домувати.

[Кувалда]

до речі, згадався собутыльник . В словниках його раніше перекладали горілчаний брат, а пізніше й товариш по чарці. Тепер входить в обіг "почарківець", зокрема, надибав це слово у Шкляра (який, мушу сказати, найкраще орудує мовою з теперішніх письменників). І слово це займає, в мовному плані , якраз проміжне місце між побратимом і покамерником.
Зі словами одно+іменник/прикметник є ще певна змістова проблема. Коли ми кажемо однокамерник, то можемо домовитися, що це той, що сидить в одній камері з кимось (невдале означення, правда? швидше вже той, що має одну камеру). Та хай. А от коли ми кажемо "однокамерний", то асоціяції з однокамерниками уже й зовсім не виникає – стосується того, що складається/має одну камеру (аналогічно – однокімнатний, одноповерховий тощо). Може, тому не має "однокласного"? Такі справи.
Залишу й "покамерника" з позначкою "проблемне".

[Re.]

Якось не звучить оце «проходити бесіду на фірмі». Чи в «співбесіді» є інший відповідник на професійне означення? Тут пропонують ще зустріч.