r2u.org.ua / e2u.org.ua

Як варіянт зустрічав ще: роздруківка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво "Перун", 2005
роздруківка -и - Лист або рулон паперу, на якому надруковано виведену з ЕОМ інформацію.
Цей же словник:
роздрук -у, 1) Надруковані дані, лістинг. 2) Розмноження тексту або фотографій за допомогою друкуючого пристрою (принтера, ксерокса або фотокопіювальних машин).
Здається р.в. повинен бути -а, якщо брати за аналогією з рахунком (-а і -у). Роздрук(а) - якщо це аркуш з відомостями???

ну, а як інакше можна було скалькувати російську "распечатку". тільки "роздруківка". А якщо подумати, то чи потрібне це -івка? Я вже не кажу про питомність віддієслівних іменників на -івка.

А родовий відмінок тоді буде "-а" ? Роздрук - роздрука? Чи все ж таки роздруку?
А чи можливий такий варіянт за такою аналогією:
відшкодовувати - відшкодування - відшкодовання
розчаровувати - розчарування - розчаровання
малювати - малювання - мальовання і тд.
Тобто: роздруковувати - роздрукування (як дія) - роздруковання (як результат)

роздруку.
можливий і роздруковання. Але треба враховувати, що форму, відповідну наслідку (результату) на "-овання" придусили в 30-х роках сталінські "мовознавці" і зараз вона не дуже поширена, крім того, вона, власне, й до 30-х не була поширена. Ото тільки мальовання та ще може пару слів.

Є фахові люди, які небепідставно твердять, що префікс роз- у цьому й подібних словах - беззмістовно скалькований із російської.
Перевагу варто надавати словами видруковувати/видрукувати й видрук (-у).

Кувалда писав:Але треба враховувати, що форму, відповідну наслідку (результату) на "-овання" придусили в 30-х роках сталінські "мовознавці" і зараз вона не дуже поширена, крім того, вона, власне, й до 30-х не була поширена. Ото тільки мальовання та ще може пару слів.

А дарма. На мою думку, це питомий варіант для розрізнення лексем на кшталт угрупування - угруповання, будування - будовання, риштування - риштовання...

Це також обговорюється в темі «printout»

Стосовно роздруку.
Надибав на заувагу академіка Ісаєвича. (Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002):
"В багатьох книгах, навіть лінґвістичних, і більшості газет, незалежно від їхнього напряму, вказується, що вони десь "віддруковані", а не "видрукувані" або "надруковані" *, але ж російське слово "отпечатанный" пов’язане з невластивим нашій мові словом "отпечаток". Українською мало б також бути не "роздрук" ("распечатка"), а "видрук". До речі, і "книгодрукування" — лише калька з російського терміну "книгопечатание", який, в свою чергу, скалькований з німецького "Buchdruck". Російські "печать", "печатание" стосуються не тільки поліграфії, як і німецькі "Druck", "drucken". Наше ж "друкарство" — слово специфічне для поліграфічного виробництва, тому недоречним було впроваджування терміна "книгодрукування", тим більше, що друкуються не лише книги, а й газети, плакати, етикетки. Але це все — на марґінесі, як ілюстрація безвідповідального ставлення до мови багатьох, хто за своїм фахом мав б стояти на її сторожі."

Тут є одне але. Саме слово распечатать/распечатывать в сенсі друку досить нове. Скажімо його нема ще в Ушакова, не кажучи вже про Даля. Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова:
"РАСПЕЧАТАТЬ распечатаю, распечатаешь, сов. (к распечатывать). 1. что. Сняв печать, открыть. Распечатать пакет. || Сняв печать, освободить от запрета, сделать снова доступным для пользования. Распечатать помещение. || Вскрыть заклеенное, запечатанное (письмо, конверт и т. п.). Распечатать письмо. Распечатать конверт. Можно даже и так отдать письмо, распечатанное. Каждый распечатал колоду карт. Пушкин. 2. перен., кого-что. Ославить кого-что-н., огласить что-н. неблагоприятное, позорное о ком-чем-н. (простореч. устар.). - Уж я вас, золотые, распечатаю, будете знать! Я вас так по Москве-то расславлю, что стыдно будет в люди глаза показать. А. Островский."

Правда, у Даля є ще слово "распечатка" в сенсі снятия печати, открывания: "Распечатыванье длит. распечатанье окончат. распечатка ж. об. действие по глаголу". Тому в словникову статтю треба додати відповідник — розпечатання.

Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой:
"РАСПЕЧАТАТЬ, -аю, -аешь; -анный; сое., что. 1. Вскрыть заклеенное,запечатанное, опечатанное. Р. конверт. Р. письмо. Р. помещение. 2.Напечатать (на множительном аппарате) во многих экземплярах. Р. программуконференции. II несов. распечатывать, -аю, -аешь. II сущ. распечатывание,-я,ср. и распечатка, -и, ж. (ко 2 знач.)".

Вочевидь в новітньому сенсі слово виникло відносно недавно. В "Современном толковом словаре" (изд. «Большая Советская Энциклопедия»):
"РАСПЕЧАТКА, лист или рулон бумаги, на котором напечатана выведенная из ЭВМ информация".

Тому, власне, право на життя "Роздрук" має (тим паче, як пов’язане з "множительным аппаратом", бо префікс роз- тут дуже до речі). Інша справа, що тепер вся друкована продукція з комп’ютерами пов’язана і виходить, що роздрук=видруку. Думаю, варто подати і роздрук, і видрук.

"Тому, власне, право на життя "Роздрук" має (тим паче, як пов’язане з "множительным аппаратом", бо префікс роз- тут дуже до речі)"
Залишається все ж таки не зрозуміло, чому роз- дуже доречний тут суфікс. Яке питоме значення префікс роз- так доречно додає до кореня -друк- у сенсі виведення на папір інформації з комп'ютера?

префікс роз- тут доречний як і в слові розмножити: "на означення щонайбільше повної, широкої чинности" (О.Синявський).