r2u.org.ua / e2u.org.ua

Маріо Варґас Льоса. Витівки кепського дівчиська. / Перекл. В.Бойка Х.: Фоло, 2010. – 475 с.

Загалом мова – типова радянсько-українська. Звідти і "Бог" з малої. І багато кальок, і російський синтаксис.
Крім того, вже читаючи книжку, дізнався, що це "своєрідний" вид "перекладу". Про це http://litakcent.com/2011/04/21/spravedlyvist-je/. Тому, шановні читачі, звертайте увагу, якщо збираєтеся купляти фолівські переклади, чи є рядок: "З …ської переклав/ла", коли переклад з російської, пишуть "Переклад Х."
І так купуєш книжки цього видавництва в крайньому разі, так ще й…

Плюси
Ґекання в антропонімах, навіть арґентинський (хоча тут швидше мав би бути архентинський), Ляйпциґ тощо.
"Означення разючі" – правильне вживання слова "означення", а не "визначення" – велика рідкість, та й "разючі" теж рідкість порівняно з "вражаючими", на жаль
хоч куди б і загалом хоч би яку, а не поширене яку б не
співочі птахи
дістати місце було аж ніяк не просто
Париж вироївся на вулицю
дістав задоволення
не спуститися до кого
попоганіти (сделаться менее красивой)
віддати поклін

Особливість
позаяк, а не оскільки
Месьє-лє-Пренс, Коллєж де Франс

Мінуси
Подвоєння в антропонімах збережено
англійські, французькі слова залишено неперекладеними (з примітками внизу).
Форми "було виконано"
Аби замість щоб.
Часто замість доречного щоб щоби
Активні дієприкметники
Чарльз, Вільсон.
Гемінґвей, але уїк-енд, хіпі, скінхед, Хілтон, Хітроу
Жюль – Жуль; Жюльєтт – Жульєтт
імена, які закінчуються на -іа: Ґарсіа
Жьо де Пом – Жо; Сакре-Кьор – Кор
ґрюйєр – ґрюєр; Плейель – Плеєль
плутанина слів зараз і тепер

Груди колесом — випнуті груди
більш екзотичних (екзотичніших), найбільш знаменною (найзнаменнішою), найбільш сучасний (найсучасніший), більш спокійний (спокійніший) тощо.
змінили короткі штани на брюки – змінили короткі штанці на штани
в порівнянні – порівняно
всіх танцюючих – всіх танцювальників (танцюристів).
винесла вирок моя тітка – виголосила вирок (присуд) моя тітка
завдати непоправної шкоди моральним устоям – … підвалинам
крісла-качалки – крісла-гойдалки
двинув йому прямим – затопив…
ясна річ – певна річ
зубрило – товчило (довбило)
глазуроване печиво – полив’яне?
фланірувати – походжати
на зразок – на взір (кшталт)
уламати батьків – вмовити
колесити по світу – колувати
по відношенню до них – стосовно них
мало того – ба більше
червонодеревник – майстер-столяр
підготовка – готування (підготова)
являти собою – бути
додати свою піщинку до справи?
отримати підготовку – пройти вишкіл
зображуючи з себе професора – граючи професора (видаючи себе за професора)
по ходу справи – з розвитку справи
взаперті – в зачині
й по тому, що я почув – й з того
від сили років п’ятнадцять – щонайбільше
ніякого відношення до – ніякого (жодного) стосунку до
безтрепетно – безстрашно, небоязко
вірніше – точніше
ораторські прийоми – ораторські способи
звести рахунки з життям – вкоротити собі віку
очі на мокрому місці – сльози на краєчку
причому – до того ж
виключно – тільки
ясно зрозумів – добре (чітко) зрозумів
пульсуючому просторі – пульсаційному
обстановка – становище (обстава)
не задавати ніяких питань – не ставити
брати за чисту монету – брати за щиру правду
був людиною начитаною й думаючою – вдумливою
не гірше найелегантніших жінок – не гірше за
незважаючи на – попри
барочний – бароковий
процвітаючий – квітучий
озноб – мороз (остуда)
ввергнути – вкинути
чудово ладити – ладнати
практикуюча методистка – вірна методистка, методистка-практик
з точки зору – з погляду
конозаводчик – коняр
екіпіровка – спорядження
головним чином – головно
запеклий холостяк – бурлака
один-єдиний раз – один тільки раз
задаватися питанням – вдаватися в питання
пику в кров – розмазчити пику
отримали благословення – благословилися
завзята каталочка – ревна
ясно запам’яталося – чітко
академічний вчений – науковець
приносити задоволення – давати
приносити біди – завдавати (чинити) біди
здача збірки – зда(ва)ння збірки
біля стойки – біля прилавку
захоплюючий – захопливий
з’якшався – злигався
виступаючі – промовці
нальотчик – наскочник
службовка – краще вже службовиця
подорожуючи таким чином – так
обманщиця – ошукачка, обманниця
всі разом, включаючи Товмача – всі разом, зокрема
балувати увагою – оточувати увагою
утомлюючий – утомливий
являти цінність – бути
існує межа – є; контрасти існували – були
сіяючий – сяйний
невід’ємна частина – невіддільна
прийомний син – син, який ходить на прийоми? названий
прийомні батьки – названі
відсутність апетиту – брак
задавати питання – ставити
переключити дзвінок – перемкнути
кращого друга – найкращого
обеззброююча прямота – роззбройна
з такими світлими очима, що вони здавалися волого-плинними?
підходящий – підхожий
коли траплялося щось хвилююче – зворушливе
не виключено – цілком можливо
із захопленням – захоплено
зміцнюючий засіб – укріпний (зміцнювальний)
мало місце – було
СНІЖ виключається категорично – СНІДу нема однозначно
дезінфікуючі засоби – знезаражувальні (дезінфекційні)
я не виключаю – я допускаю
показувати виду, подавати виду – в знаки давати
по телефону – телефоном
усукати – втелющити
трудніше – важче
не валяй дурня – не строй (не клей)
осипати знаками уваги – віддавати увагу
він був високим – високий
як правило – зазвичай
в противному разі – інакше
попрікнути – дорікнути
помираючі хвилі – умирущі
зі зростаючою – з усе більшою
підрядчик – підрядник
стовпотворіння – гармидер
підворітня – підворіття
примикати до – приєднуватися (прилучатися, приставати)
відображати – відбивати
постановка – постава
присутність або відсутність предмета – наявність чи ні; відсутність роботи – брак
приймаючи анальгетики – за(в)живаючи анагетиків: приймати морфій – вживати
з деяких пір – з якогось часу
тексту, включеного в – внесеного
в залежності від – залежно
підйом на поверх – піднімання
принесла горя – завдала
приводити у відчай – доводити до
тощо

Є певні невідповідності з датами (перекладачеві чи Льосові?). Наприклад: "Він запропонував мені дводенну роботу в Гельсінскі, на добрих умовах". Далі виявляється: "Того ж дня я поїхав до Гельсінкі й працював там два тижні щодня з ранку до вечора…" Або: "Це була тристороння конференція, в якій брали участь делегації з Європи, Сполучених Штатів і Росії, йшлося про вироблення планів допомоги і співробітництва між західними країнами й тими утвореннями, що виникли на руїнах Радянського Союзу". Хоча з тексту цілком очевидно, що йдеться про 1981/1982 роки тощо.

Головний герой роману – перекладач. Деякі речення :
"Професія перекладача, на мій погляд, досить безбарвна, зате відноситься до числа занять, які не ставлять перед собою глибоких моральних проблем".
"І я завжди пам’ятав пройняту апокаліпсичним скепсисом тираду Соломона Толедано, який одного разу, коли ми зібралися в кімнаті перекладачів у ЮНЕСКО, заявив: "Якщо раптом, відчувши наближення смерті, ми задамося питанням, який слід залишимо на цій паскудній землі, доведеться чесно відповісти: ніякого сліду ми на ній не залишимо, ніякого – тому що тільки й робили, що говорили за інших. Переклали мільйони слів, не запам’ятавши жодного, бо вони й не варті були того, щоб їх запам’ятовували". Неважко зрозуміти, чому колеги-перекладачі не вельми поважали Товмача. Якось я зізнався Соломону, що ненавиджу його, адже та фраза час від часу зринає у мене в голові як нагадування про марність мого існування. – так, ми, товмачі, люди некорисні, любий мій, – сказав він мовби мені на розраду. – Зате ми своєю роботою нікому не завдаємо шкоди. А всяке інше ремесло здатне принести людству великі біди. Візьмімо, приміром, адвокатів або лікарів, не кажучи вже про архітекторів, політиків та інших".
"Мені ніколи не спадало на думку зайнятися літературним перекладом, у першу чергу через те, що знав, наскільки погано за таку роботу платять – у будь-якій країні й будь-якою мовою, а іспанською напевно гірше, ніж іншими".
"Як я завжди підозрював, літературний переклад до непристойності мізерно оплачується, значно гірше комерційного".

Отакі справи.

Прочитав в "Березолі" добру замітку стосовно перекладу з перекладу.

"Березіль", №5-6/2011
ВОДА ВІД ВОДИ, В ЯКІЙ ВАРИВСЯ ЗАЯЧИЙ СУП
У збірці історій про Ходжу Насреддіна є й такий анекдот. Якийсь селянин приніс ходжі зайця. За тиждень селянин знову зайшов до ходжі, і той поставив перед гостем страву зі словами: «Це заячий суп».
Згодом приходять до ходжі ще кілька селян і кажуть: «Ми сусіди того селянина, що нещодавно приніс тобі зайця». Ходжа пригостив чимось і їх.
За тиждень до ходжі — нові гості, й теж сподіваються почастунку. «Хто ви такі?» — запитує ходжа. — «Ми — сусіди сусідів того селянина, що приніс був тобі зайця».
Ходжа поставив перед ними миску з водою. «Що це, ефенді?» — розчаровано спитали селяни. — «Це — вода від води, в якій варився заячий суп», — відповів ходжа.
До написання цього тексту підштовхнула мене стаття Юрія Винничука «Тарас Шевченко і безкоштовна гречка», оприлюднена 8 березня цього року на порталі tsn.ua. Від автора перепало всім: і лукавим можновладцям, і Василеві Шкляру, і видавцям, які уславилися надміру ретельною боротьбою з т. зв. ксенофобією в літературі. Але найпильнішу увагу мою привернула та частина статті, в якій ідеться про недобросовісність харківського видавництва «Фоліо», яке замість оригінальних перекладів світової літератури пропонує своєму читачеві переклади... з російських перекладів. Ось вам і «вода від води»...
Кажу як перекладачка з кількарічним стажем: практика, на жаль, дуже поширена і не тільки «Фоліо» це робить. У свої 22 я, свіжодипломована філологиня, прийшла до видавництва «Клуб сімейного дозвілля» і запропонувала свої послуги (редагування текстів українською, переклад з польської). Першою роботою, до якої мене залучили, був переклад з російської мови роману англійської письменниці Марії Кореллі "The Sorrows of Satan". «А чому з російської?» — запитала я. — «Це не ваша справа. Так вирішило керівництво», — була категорична відповідь. Я знизала плечима й узялася до праці. Перша робота! Привід для гордощів!..
Чому саме «так вирішило керівництво», я збагнула трохи пізніше. Річ у тім, що розцінки на переклад з російської значно нижчі, ніж на переклади з інших мов. Менеджмент видавництв у такий спосіб заощаджує, не залишаючи перекладачеві права на протест. Або бери роботу, або не бери, дамо іншому...
Згодом, уже у видавництві «Фоліо», я натрапила на ті самі порядка І вже не дивувалася, коли, беручи до рук ту чи іншу книжку цього видавництва, бачила знайомі прізвища: «Переклав з японської...», «Переклав зі шведської...». І то прізвища не абиякі, а — маститих літераторів, давніх членів Спілки письменників; прізвища людей шанованих і талановитих, але ж не поліглотів!.. Залишалося хіба співчутливо з ними перезиратися... Чому співчутливо? Бо в Харкові ніша заробітку для редакторів-перекладачів, які працюють з українською мовою, вкрай тісна: є лише одна україномовна газета (і та провладна), лише один часопис («Березіль»), ну й кілька отих самих видавництв...
Тому й черкнуло по серці ім'я одного з таких літераторів, згадане Винничуком у недоброму контексті: «... переклади хитромудрі видавці здебільшого роблять не з мови ориґіналу, а з російської. Усі рекорди б'є якийсь таємничий перекладач (прізвища не наводжу. – Л.Х.), який перекладає і зі шведської, і з турецької. Причому як перекладач він ніколи не був помічений». Гірко стало за досвідченого поета: не з власної ж ініціативи він це робив — за чужими правилами грав! Тому й сарказм Винничука справив неприємне враження: перш ніж роздавати стусани, чи не краще з'ясувати ситуацію з усіх боків?..
Не все у тексті Винничука однозначне: приміром, критикуючи якийсь переклад за мовні помилки, він серед лексичних покручів наводить і цілком живі, хай де-не-де й розмовні, українські слова («розсталися», «постарайтеся», «старики», «хлопак» тощо).
І все ж — за ту гостру статтю я мушу йому подякувати. Вона змусила мене дещо переосмислити. А саме — міру відповідальності перекладача, який на вищеописане заробітчанство погоджується. Звісно, я й раніше знала, що нічого доброго в такій роботі нема, але вся провина і вся відповідальність, як мені гадалося, — виключно на видавництві. А тепер бачу: каміння читацького «праведного гніву» може дістати й перекладача, принаймні рикошетом.
Авжеж, зринула гіркота, навіть злість на видавців, які привчають молодих — щойно «з пелюшок», себто з університетської лави — фахівців до низьких стандартів роботи. Прикро, що моя перша робота ніколи не стане для мене предметом гордощів.
...Перекладач — прокладач містків між світовою літературою та своїм читачем. Місія ця — почесна. Але — тільки в тому разі, якщо не йдеться про приготування «води від води», страви не лише непоживної, а й шкідливої, що прирікає українське письменство на довічну вторинність.
Люцина Хворост
м. Харків