r2u.org.ua / e2u.org.ua

Маю заодно два запитання про спорідненні проблеми:

1. Мене давно турбує проблема щодо написання, наприклад, англійських слів (як правило, абревіатур) з українськими через дефіс. Це може бути IP-адреса, Linux-дистрибутив, Windows-сумісний тощо. Це мені муляє око, нагадує якесь Pepsi-бренд, бізнес-план, PR-акції, що якось узагалі кепсько виглядає. Найцікавіше, що в англійській мові такі речі, як правило, пишуть окремо. Звідки взялась така норма? І чи доцільно таке використовувати?

2. І ще запитання про публіцистичний стиль. Часто-густо на сайті українських лінуксоїдів пробігають перепалки щодо правильності оформлення новини, яка містить торгову марку. Якщо не ліньки багато читати, можете тут ознайомитись з однією з перепалок про дистрибутив Fedora. Одні стверджують, що треба транслітерувати (дистрибутива Федори). Інші запевняють, що не треба транслітерувати, але слід відмінювати (дистрибутива Fedora-и). А дехто переконує, що варто писати торгову марку незмінною (дистрибутива Fedora). То як, власне, правильно? Будь ласка, наводьте переконливі аргументи, бо тамтешні редактори дуже консервативні й кожен має свою думку. Іще раз: це лише публіцистичний стиль.

Заздалегідь вдячний!

Щодо 2 я б дотримувався написання як в оригіналі латиницею
Ось знайшов отаку статтю, і я згоден з автором, зокрема по IBM - якщо назву не лишати в оригіналі є купа варіантів написання, що внесе плутанину.
Окрім того, є й аспекти милозвучності, наприклад написання бренду Blue Water українською буде виглядати принаймні гротескно, а можуть же бути і гірші варіанти

Ще трішки полазив, знайшов в інеті таке повідомлення «Volkswagen зарегистрировал русскоязычный вариант написания своей торговой марки – Фольксваген»
Це теж цікавий момент, поки компанія власник марки не зареєструвала марку українською, її написання українською може бути:
1) юридично неправильним
2) лінгвістично неправильним
Той же Firefox, можна звичайно писати «Фаєрфокс», а потім зареєструють марку «Фаєфокс» і виявиться, що назва написана раніше (в купі повідомлень) є неправильною...

Щодо траслітерації: вона працює лише в самих простих випадках, але при найменшому ускладенні починаються проблеми «Ranger» стане «Ранґер» і т.п., а спробуйте транслітерувати французькі назви, багатьом напевне подобається вино «Бордауекс»...

Тепер спробуєм транскрипцію: про абревіатури вже я згадував вище, а ще є багатослівні назви, наприклад ось такий продукт «John the Ripper», що з ним робити «Джон зі Ріпер», «Джон зі Ріппер» (бо це власна назва тепер), «Джон Ріпер» (бо в нас нема артиклів)?

Найсерйозніша праця з цієї теми, яку я знайшов (хоч вона стосується переважно кирилизації):
Иностранные имена и названия в русском тексте. Справочник. Гиляревский Р.С., Старостин Б.А.
Власне обсяг праці та кількість ньюансів при передаванні іншомовних власних назв кирилицею дає зрозуміти, що процес передання кирилицею геть не такий простий, як може здатися на перший погляд.

Щодо відмінювання, думаю відмінювати назви, написані латиницею не варто: відсутні правила такого відмінювання, а навіть якщо б вони й були, то дуже кострубаті: треба визначати рід чужорідного слова, часто треба відкидати закінчення (Fedora - Fedor'и) і тут доведеться або відкидати закінчення лише при вимові і лишати написання (Fedora-а) або відкидати при написанні також (Fedor-a) що спотворює написання і значно ускладнює читання.
Значно простіше писати «я працюю з (дистрибутивом) Fedora» (здається власні назви марок мають братися в лапки, але, якщо я не помиляюся, для латиниці лапки часто не ставлять), звичайно в розмовній мові будуть казати «я працюю з Федорою» і це нормально — розмовна мова завжди надає перевагу зручності над правильністю/офіційністю.

Звичайно, марки, які вже мають український офіційний (або просто давно усталений) відповідник (форд, тойота, макінтош) будуть відмінюватися за чинним правописом.

Чужоземні назви варто таки українізовувати, наскільки це можливо: і в написанні, і у вимові. Для абревіатур існує написання за вимовою: Ай-Бі-Ем, Бі-Бі-Сі тощо. Те саме стосується назв іноземних фірм - ми віддаємо їх так, як чуємо. Звісна річ, можливі казуси й непослідовності, бо якихось послідовних правил немає, але це не заперечує загального спрямування.
Blue water буде "Блу вотер". Викликає непотрібні асоціації? Це проблема виробника. Прецедентів вже було чимало у світі, і розв'язували їх саме виробники, а не споживачі.
З торговими марками, можливо, дещо складніше, але принцип повинен бути той самий. Цілком природною є тенденція до українізування: Федорою, Фольксвагеном, Кока-Колою тощо.

Шановний, Re., Ви поставили надто широке питання: і дефіс, і передання/непередання латиниці. Про це можна книжки писати. Простіше було б запитати, як улаштований Всесвіт .
Тому тільки окремі моменти.
Загалом погоджуюся з Лексом стосовно передання чужомовних назв (тільки додав би категоричності ). Андрій просто намагається спростити собі життя. Його не треба за це засуджувати .
Якщо брати наукові/технічні тексти, то, зрозуміло, там можна робити те, що не прийнято в публіцистиці/художній літературі. В математичній літературі природними є різні спецзначки. Але в романі замість, скажімо, слова "інтеграл" малювати знака… Це ж стосується і програмування. Програмістам зручніше вживати латинські назви — ні з чим не сплутаєш тощо, це крім того, що й команди латиницею і література... Тобто, англійська для них така собі "священна" мова. Думаю, коли порівняти їхні аргументи, скажімо, з аргументами середньовічних противників перекладання Біблії з латини (іншої "священної" мови), то виявимо багато схожого. Але коли "Fedora" в своєму первісному вигляді потрапляє в неспеціалізований текст, це теж саме, що хтось би в романі почав використовувати замість українських слів математичні значки чи смайлики. Може, для автора це й зручно, а для читача? Особливо, якщо ще й ієрогліфів підсипати. Тут же головне почати, далі й програмісти не раді будуть, хоч тепер саме вони найактивніші в цій моді.
В науковій/технічній літературі загалом трапляються моменти, коли до латинської букви після дефіса чіпляєш кириличний доважок, скажімо, S-подібний графік (подібний своїм ходом на латинську букву S) і тут ви не можете просто S замінити на С. Чи там Z-функція абощо. Можливо, є й деякі інші випадки, коли нема ради, але в усякому разі їх небагато. І вже точно ваші приклади аж ніяк до них не належать. Тут цілком можна написати українською. У нас великі проблеми з дефісом (правописний розділ щодо нього просто бездарний ), але це не привід створювати на рівному місці латинко-кириличні гібриди. Тому краще "сумісний з віндовсом" чи "віндовсосумісний", "дистрибутив лінукса", ай-пі (айпі) адреса/айпі-адреса.
Буде краще, якщо Ви вибирете типові приклади, щоб можна було тут підібрати типові розв’язки.

Дякую всім. Пане Кувалдо, згідний з усім. Однак щодо одного погоджусь з Андрієм. У нас сайт технічний. І коли пишуть таке, як Linux, IP, Kernel, то всі чудово розуміють про що йдеться. Писати якісь АйПі — незручно, навіть дивакувато. Це стосується багатьох технологій, вони розвиваються набагато швидше за українську мову, а вживання новотворів залишаться в колі двох-трьох осіб, яким це сподобалось, якщо пощастить, то хтось з перекладачів засуне в переклад якоїсь програми і всі вилупивши очі на екрани будуть питатись звідки взявся такий термін. І, як на мене, краще хай пишуть англійською, особливо абревіатури, ніж калькованою, але рідною. Саме тому я б віддав перевагу адресі IP, як в англійській.

Щодо всього іншого, то розробники назви програм категорично забороняють перекладати. І це не лише в українській мові таке.

Перекладати назви програм, звісно, не треба. А отнаписати власною абеткою -- цього забороняти не мають права.

Така практика. Ви багато бачили програм з перекладеною назвою або можливістю до перекладу? Мені траплялись одиниці. Й оце світова практика, а не наша.