Якщо дослідити українські прикметника на -
ельний, то маємо (з АС):
Акваре́ль – акваре́ля. -льный – акваре́льний.
Архитекту́рный – архітекту́рний, будіве́льний.
А́спидный – гри́фельний.
Безземе́льный – безземе́льний, безґру́нтий.
Белостебе́льный – білосте́блий, білостебе́льний.
Газе́льный – 1) газе́льовий, з газе́лі. [Шку́ра з газе́лі]; 2) газе́льний. [Газе́льна тво́рчість].
Гра́бельный – грабе́льний.
Гра́бельщик, -щица – 2) гра́бе́льний ма́йстер, грабля́р (р. -ра́).
Гу́сельный – гу́сельний.
Дуэ́льный – дуе́льний, дуе́левий, поєдинко́вий.
Ды́шельный, дышлово́й – ди́шльови́й, ди́шельний.
Журавли́ный – журавли́ний, журавле́вий, жураве́льний.
Торговое -ние – торгове́льний за́клад.
Земе́льный – 1) земе́льний, г[г]рунтови́й. -ный банк – земе́льний банк. -ная знать – земе́льне па́нство. -ный кредит – земе́льний креди́т. -ный надел – ґрунт (-ту), наді́л (-лу). -ный налог – земе́льний (ґрунтови́й) пода́ток, поземе́льне…; 2) (зажиточный) земляни́й. [Земляни́й чолові́к].
Исто́чный – 1) (родниковый) джере́льний, джере́ловий, крини́чний, кривича́ний.
Ка́бельный – кабльови́й, кабе́льний.
2) (относ. к картофелю) картопе́льний.
Карусе́льный – карусе́льовий, карусе́льний.
Ка́фельный – ка́хе[о]льний, кахля́ни́й, кахльови́й.
Кирпи́чный – (из кирпича сделанный) цегля́ни́й, цегло́ви́й, муро́ваний; (к кирпичу относящийся) цеге́льний; (о цвете) цегли́стий, цегля́стий. -ный цвет – цеге́льний.
2) ніс (р. но́са), пере́д (корабе́льний, човнови́й).
Книготорго́вый – книготоргове́льний, книготорго́вий.
Ко́зельный – (относ. к Ко́злам) передко́вий, козе́льний.
Корабе́льный – корабе́льний, корабле́вий.
Коромы́словый – коромисло́вий, коромисляни́й, коромисе́льний, коро́мисний.
Кро́вельный – дахови́й, покріве́льний.
Лека́льный – моде́льний; лека́льний.
корабе́льний, щоглови́й ліс.
Ме́ргельный – мергеле́вий, ме́ргельний.
Моде́льный – моде́льний, моде́льовий, зразко́вий, взірце́вий.
5) мичкови́й, куде́льний, куде́личний.
1) надокоре́нковий, надкоме́льний.
Як бачимо, -ельний і -овий практично взаємозамінні.
Якщо ще пошукати додатково –
ьовий:
Ба́льный – 1) бальови́й; 2) балови́й (система).
Безу́гольный – безвугльови́й.
штемпльо́вий папі́р;
Вани́льный – вані́льовий.
Вермише́льный – верміче́льовий, верміше́льовий.
Ве́твя́ный – гілльови́й. [Гілльові́ дро́ва].
Водеви́ль – водеві́ль, жарт. -ный – водеві́льовий, водеві́льний.
Гри́фельный – гри́фльовий.
Зо́нтичный – парасо́льовий.
Изразцо́вый – ка́хе[о]льний, кахля́ни́й, кахльови́й.
Каните́левый – (из канители) канеті́льний, канеті́льовий.
Капсу́[ю́]льный – ка́псульний, ка́псульовий; пісто́нний, пісто́новий.
Ка́шельный – кашльови́й.
Ке́гельный – кегльо́вий.
Килево́й – кільови́й.
Ки́сточный – 2) пе́нзльовий.
Кора́лловый – кора́льовий, корале́вий.
Кре́нделевый – кре́ндльовий.
Кре́сельный – фоте́льовий, кріселко́вий.
питльови́й млин.
Купе́льный – купе́льовий, купеле́вий, ку́пі́льний.
Курко́вый – курко́вий, ци́нґльовий. Курко́вое ружьё – курко́ва рушни́ця, рушни́ця з курко́м.
Лино́леум – ліно́ль (-лю). Из -ма – ліно́льовий.
Лино́леумовый – ліноле́вий, ліно́льовий.
Локомоби́льный – локомобі́льний, локомобі́льовий, паровико́вий, парови́чний.
Лу́ковицын – цибу́лин, цибу́льовий, цибуле́вий.
Ма́рлевый – ма́рльовий, намітча́ний.
Ме́бельный – ме́бльо́вий.
гребляни́й (гребльови́й) млин
Нолево́й – нульови́й.
Сольный -мер – со́льо, со́льовий но́мер.
Нонпаре́льный – нонпаре́льний, нонпаре́льовий.
Полево́й – польови́й, степови́й, (гал.) пі́[о́]льний.
Потоло́чный – стельови́й.
А потім і
–евий (щоб корінь закінчувався на л):
Абрико́совый – абрико́совий, море́левий.
Больни́чный – лікарня́ний, лічни́чий, шпитале́вий.
Ве́ксельный – векселе́вий.
Вы́хухолевый – хухоле́вий, хохуле́вий, з мо́рської ми́ші.
Дактили́ческий – дактилі́чний, да́ктиле́вий.
Дю́ймовый – цале́вий, однопальцеви́й.
Жаве́левый – жавеле́вий.
Жа́льный (прил. от Жа́ло) – 1) жалови́й, жальце́вий;
Ка́ломелевый – каломеле́вий.
корабле́вий капіта́н
Ки́лечный – кі́льковий, (гал.) москале́вий.
То можна дійти висновку, що нема чіткої системи, коли краще
–ьовий, коли
–евий, коли
–ельний. Може, Наталю, Вам написати листи в мовознавчі інституції (їх у нас сотні), щоб вивели якусь систему?
. Хоч це цілком можна було б розглядати як знущання
Але принаймні знали б про таку ось проблемку.
Я б ручки групував за однаковим принципом: за "основою" писання: пером, кулькою, волокном чи чим там ще — пер
ова, кульк
ова, волокн
ова; матеріялом – чорнилом, пастою (віскозним чорнилом), гелем тощо — чорниль
на, паст
на [нема поки такого слова], гель
на; або чорнил
ова [нема поки такого слова, хоча є атрамент
ова], паст
ова, гель
ова.
Можна було б подивитися, як в інших мовах.
Або змиритися з тим, що в українській нема якогось цілісного підходу не тільки до ручок, а практично, до чого завгодно (а кількість інституцій, на жаль, не переходить в якість, всупереч заявкам філософів
), і вживати як заманеться: гель
овий, гел
евий, гель
ний. Кожен з цих варіянтів можна обґрунтувати. Або погуглити і вибрати найчастіший варіянт.
Як на мене, можна було б прийняти якусь угоду, щоб розділити вжиток різних суфіксів. Скажімо, за
–овий закріпити те, що зроблене з чогось, чи належне до чогось тощо, а
-ельний – пов’язаний з чимось тощо. Скажімо, автомобіль
овий двигун (двигун автомобіля), але автомобі
льні перегони.
А інакше, подальші слова викликатимуть подібні суперечки. І кінця цьому не буде
.
. Користуйтесь поки "гелевим"
Пане Кувалдо, та Вам ордена вручити мало. Дяка, дяка і ще раз дяка! 