r2u.org.ua / e2u.org.ua

Анатолій писав:

Re. писав:У російській мові є. Практично в усіх підручниках через дефіс, в інтернеті переважно все через дефіс.
А за яким правилом утворено фокусгрупа? Напишіть мені, коли Ваша ласка.

Як і будь-яке складноскорочене слово:
спортивні товари — спорттовари;
військовий комісар — військком;
фокусна група — фокусгрупа.

"фокус-група", як і "рок-група" це не складноскорочені слова. це асимільовані англійські словосполучення, які в оригіналі почасти пишуться взагалі окремо "focus group", "jazz group" (Жодного разу не зустрічав, щоб в англ. тексті "rock group" писалось разом чи навіть через дефіс).
Аналогічно ми перейняли спорткар (sport car), рингтон (ring tone). Але якщо для англійської мови склеювання слів без їх трансформації та додаткових сполучників є цілком природним, то в українській це може викликати деякі незручності при сприйнятті в першу чергу письмового тексту.
Але оскільки ці словосполучення прийшли до нас одночасно з тими явищами, які вони позначають, то й сприймаються вони нами цільно, як нова словоформа, що позначає нове цільне поняття. По суті абсолютний неологізм.
Формат написання, мені здається, тут диктується не стільки мовними правилами, скільки читабельністю. З дефісом читається простіше. Вже хоча б тому, що на межі злиття слів іншомовного походження дуже часто виникають дуже нехарактерні для україномовного тексту буквосполучення (кластери), що відповідно викликає дискомфорт при читанні.

Павло писав: Формат написання, мені здається, тут диктується не стільки мовними правилами, скільки читабельністю. З дефісом читається простіше. Вже хоча б тому, що на межі злиття слів іншомовного походження дуже часто виникають дуже нехарактерні для україномовного тексту буквосполучення (кластери), що відповідно викликає дискомфорт при читанні.

Цілком можливо, що так ці правила писали, виходячи з читності слова. Але я не бачу такої норми в правописі. Там нема такого пункту: дефіс ставимо, виходячи з читності
Тому для мене "послідовність" а ля телезв’язок, радіозв’язок, але інтернет-зв’язок недолуга як і багато чого, з дефісом пов’язаного

Мій допис, Андрію, стосувався насамперед до загальних назв, бо саме їх мова адаптує якнайближче до своїх законів. Правопис власних назв часто-густо відрізняється від правопису загальних. І так не тільки в українській мові. Гадаю, з географічними назвами, що мають компоненти сент, де, дю, сюр і т. д., чинна норма справляється цілком задовільно. До речі, також, як слушно зазначив пан Кувалда, за аналогією з українськими топонімами. Тож нічого дивного в написанні Ріо-де-Жанейро чи Сан-Франциско я не вбачаю.
А от у написанні лендлорд і ленд-ліз, фокстер’єр і кокер-спанієль, падепатинер і па-де-де, держконтроль і фейс-контроль, кінгстон і гот-дог, примадонна і секонд-генд, женьшень і фен-шуй бачу абсурд. Те, що ми запозичили ці слова з англійської чи якої іншої мови, де вони пишуться окремо чи ще як, нічого не важить. Кожна мова, запозичаючи слова, робить їх своїми. Тож і писати їх слід відповідно до законів нашої мови. А так, виходить, що грамотно написати слово українською можна тільки тоді, коли знаєш іще з сотню інших правописів світу.

Павло писав:"фокус-група", як і "рок-група" це не складноскорочені слова. це асимільовані англійські словосполучення, які в оригіналі почасти пишуться взагалі окремо "focus group", "jazz group" (Жодного разу не зустрічав, щоб в англ. тексті "rock group" писалось разом чи навіть через дефіс).
Аналогічно ми перейняли спорткар (sport car), рингтон (ring tone). Але якщо для англійської мови склеювання слів без їх трансформації та додаткових сполучників є цілком природним, то в українській це може викликати деякі незручності при сприйнятті в першу чергу письмового тексту.
Але оскільки ці словосполучення прийшли до нас одночасно з тими явищами, які вони позначають, то й сприймаються вони нами цільно, як нова словоформа, що позначає нове цільне поняття. По суті абсолютний неологізм.
Формат написання, мені здається, тут диктується не стільки мовними правилами, скільки читабельністю. З дефісом читається простіше. Вже хоча б тому, що на межі злиття слів іншомовного походження дуже часто виникають дуже нехарактерні для україномовного тексту буквосполучення (кластери), що відповідно викликає дискомфорт при читанні.

Уявімо на хвильку, що це й справді «асимільовані англійські словосполучення». Тоді я не зрозумів, чому ж тоді, однак, «фокус-група», «рок-група», але «спорткар» і «рингтон»? Англійською ці слова пишуть окремо, а в нас якісь через дефіс, якісь разом. За яким принципом?

За яким принципом ви визначаєте, читабельне слово чи ні?

І ще. Що ви мали на увазі, пишучи: «...для англійської мови склеювання слів без їх трансформації та додаткових сполучників є цілком природним».

Павло писав:Аналогічно ми перейняли спорткар (sport car), рингтон (ring tone).

Sportscar, sport car, sports car; ringtone, ring tone. З карами наплутали, а з ринґтонами все гаразд. Хоча, я підозрюю, причини не в тому. Є вже купа слів з писаною разом частиною спорт-, натомість ринґтони треба було не пов’язати з ринґами.

Дмитро писав:примадонна і секонд-генд

Краще вже «примадо́нна», але «при́ма-балери́на». Зверніть увагу на наголоси, а саме на їхню кількість.

Я вже написав свою думку про те, чому не разом і не окремо. Кількість наголосів лише підсилює таке припущення. Скоріш за все писані через дефіс слова не є одиничними фонетичними словами, а є фонетичними словосполученнями, які до того ж складаються з повнозначних слів. Не дивно, що малограмотні люди таке часто пишуть окремо.