І нарешті оцінка [а також зауваги безпосередньо в текстах, які я вишлю кожному окремо] фізика-теоретика
Ольга Кочерга
Шановні колеги!
Тексти мене приємно здивували – жодного неоковирного! З іншого боку – жодного блискучого ( на жаль). Загальний рівень досить непоганий.
Кілька загальних зауваг щодо правопису.
1. Немає системи у написанні прізвищ та власних назв. Найдивніша ситуація з подвоєнням приголосних. Чому Carroll – то Керол, але Краусс, Гуггенгайм, Джанотті, Неккер тощо? Найцікавіше – це Массачусетс (Massachusetts). Чому два
с, але одне
т?
2. Чи дотримуєтеся ви "правила дев'ятки" у прізвищах? Чому Демокр
ит, Ар
истотель, але Р
ічард, Гарр
іс (до речі, з двома
р)?
3. Мелбурн – це фонетично правильно, але в українській мові усталене написання – Мельбурн. Географічні назви – це вже факт не англійської мови, а української, інакше нам довелося б писати Бейпін замість Пекін, Рома замість Рим, Він замість Відень, Парі замість Париж тощо.
4. Вже всі науковці (крім найзатятіших русофілів) пишуть Айнштайн та Гайзенберг, не варто пасти задніх.
Взагалі, правопис треба якось усталити, Один автор пише "инший", ще хтось пише в родовому відмінку властивости тощо, ще хтось пише пів окремо. Проте всі пишуть "проект". Якщо вже дотримуватися Проєкту правопису 1999 року, то скрізь однаково.
Ще одна загальна хиба – майже всі пишуть "книга" замість "книжка". Час вже позбуватися таких російських впливів.
Тепер про переклади.
Мова скрізь загалом непогана. Перевірити точність перекладу мені було важко, оцінювала лише легкість сприймання укр. мовою. З притаманою мені вредністю (☺) подекуди запропонувала поправки до деяких фрагментів, перекладачі можуть на них не зважати, крім помилок у термінах.
На перше місце я ставлю книжку "Чому наука …". Принаймні, тут я не знайшла очевидних ляпів.
Друге місце – книжці про фенотип. Але за умови, що замість "вчений" скрізь буде "науковець".
Текстові про бозон з погляду мови я віддала б перше місце, якби не помилка в самій назві (не знаю, чи часто її повторено в тексті): всесвіт не має меж. Див. заувагу перед текстом. Постає підозра, що в перекладі можуть трапитися й інші прикрі хиби, тому в рейтингу ставимо його на третє місце.
На останньому місці – текст про математичний всесвіт. Можливо, дається взнаки те, що автор ще не завершив переклад. До того ж автор мусить знати, що речовини можуть перебувати в твердому, рідинному чи газовому стані. Рідкий гелій – це сполука, неможлива в поважному науковому тексті, навіть грайливо популярному.
Повторю ще раз – мова текстів загалом досить добра. Сподіваюся, незабаром наша наука заговорить добірною мовою без прикрих помилок. Успіхів Вам!
Всім Веселих Свят!
ОК