r2u.org.ua / e2u.org.ua

Я погоджуюся з тим, що варто перекладати за раз одну книжку, що це стимулює й дає розуміння мети такої роботи й можливого кінцевого результату.
Я готова спробувати взяти участь у наступному конкурсі, але, думаю, перш ніж його почати, нам треба добре його розрекламувати, щоб залучити досить перекладачів.

Щодо того, що Вам, пане Кувалдо, хочеться "щоб люди самоорганізовувалися над перекладом уподобаних ними книжок" - мені хочеться, щоб люди не били дітей і не кидали в парках обгортки від морозива, але це ж така справа Ви ж знаєте, що це не так просто. Завжди має бути стимул і заохочення, а також вільний час і бажання витратити його саме на переклад. І не абиякий, а добрий. Тому поки що треба змиритися з тим, що очікувати самоорганізації рано.

А щодо грошей - не знаю, чи нині вдасться хоч щось дістати. Всі збирають на потреби армії, поранених і т.д. Чи справді громада серйозно поставиться до прохання дати грошей на книжку? Тим більше в такі непрості часи.

якщо громада перестала купувати книжки і всі гроші спрямовує на АТО, то ні.
АТО не вічно триватиме. А от те, що українська спільнота все менш компетентна в різноманітних галузях - це триватиме [я, наприклад, не бачу нічого, щоб цьому перешкоджало. Можна хоча б подивитись на статистику виїзду абітурієнтів на закордонне навчання]. І якщо ніц не робити, то ми ще так трохи "порозвиваємося" і вже ніякий героїзм солдатів Україну не врятує. Нас заб’ють як мамонтів.

Будь-яка література важлива, й художня, й нехудожня.
Хай там як, а коли буде новий конкурс, я візьму участь. Здається, це все, що я можу додати

Сьогодні мені показали, як можна легко переводити гроші на різні добрі справи. Для мене, як людини технічно відсталої, така форма вельми зручна.
Було б добре узручнити переказ коштів на проєкти перекладу різних, але добрих книжок. Мені здавалося, що Спільнокошт - зручна для цього платформа (бо пропозиція замутити щось подібне на r2u наразилися на спротив).
Тобто є книжка, є охочі перекладати, є частина перекладу, далі оголошується збір коштів [ще краще, якщо це буде своєрідна передплата] пошук видавництва, купівля прав, завершення перекладу, видання, надсилання книжок чи надання доступу до перекладу грошодавцям чи всім охочим.
Отака приблизно схема. Думаю, вона б зацікавила читачів. Наприклад, я. Мене цікавить переклад, скажімо 1984, The Sound and the Fury, Grapes of Wrath. Я називаю книжки, які в будь-якких світових рейтингах найкращих книжок є, а українською їх нема, зате українською видали багатотомні "50 відтінків" . Думаю, при добрій відомості про проєкт, можна було б знайти під вказані книжки 500 передплатників. А так маємо дулю з маком, ну і ще "50 відтінків" на доважок.
Тому хотілося б почути конкретніші пропозиції, шановні пані та панове перекладачі, читачі, небайдужі .

У Спільнокошту є два мінуси: 1) туди беруть не всі проекти, 2) гроші треба зібрати за певний час. Тому тут запропонована Вами платформа має перевагу.
Але все одно я маю до неї багато питань. Не знаю, чи варто забігати поперед батька, тому просто напишіть, чи вже можна придиратися до платформи

ну, звісно .
Я б навіть ще вдячніший був за Вашу платформу Бо було б логічніше, якби перекладачі, які хочуть і можуть перекладати пропонували платформи, які їм найбільше до вподоби і практичніші. А я б уже якось підтримав, а не ліз попереду

Гадаю, недолік ще й у недостатній рекламі такої перекладацької ініціативи.
Не знаю, як всі інші натрапили на цей конкурс, а я абсолютно випадково. Думаю, можна знайти ще багато перекладачів, зацікавлених у спільному перекладі наукпопу. Тим паче, Кувалда має рацію: коли не будемо просувати науку (а разом і критичне мислення) в україномовний простір, то з бульварними романами у всіх головах не буде ніде жодних зрушень (для мене особливо гостра і болюча тема розвитку науки і освіти).
Так ось стосовно реклами: спільнота на Фейсбуку малопопулярна. Єдиний вихід у світ форумчанських перекладів через оголошення на основній сторінці.
Моя пропозиція: залучати нових перекладачів завдяки рекламі, наприклад, на перекладацьких кафедрах університетів (перше, про що подумала) через прості оголошення.
Було б добре, якби в нас була якась перекладацька спільнота в Україні. Можливо, я просто не знаю, що така існує - тоді просвітіть. Якщо ж ще нема - то цей форум міг би бути гарною платформою для такої спільноти. Згодом можна було б і всю інформацію про будь-які нові перекладацькі проекти поширювати через цю спільноту. Ще легко у таких випадках (з вже трохи відомою спільнотою перекладачів) організовувати по містах відкриті зустрічі, презентації, тренінги тощо. У перспективі для такої спільноти потрібен буде сайт Фантазувати можна й можна...

За моєю логікою, наприклад, для нового Конкурсу - 4 все мало б початися з оголошень по перекладцьких кафедрах в університетах, по популярних спільнотах в соцмережах (не обов*язково суто для перекладачів, можна просто мистецьких: Територія твого розвитку (вк)),електронних журналах (JURAMAX). Одним словом - піар.

Я готова взятися за цей піар для початку, якщо ідею схвалять.

Що ж стосується коштів для перекладу, то, як на мене, можна пробувати Спільнокошт паралельно з іншими платформами. Але крім приватбанківського рахунку (що не викличе великої довіри у благодійників) я нічого придумати більше не можу. В моїй голові ідея про перекладацьку спільноті із її сайтом маніакально поєднується з ідею про відкритий рахунок такої спільноти Це ще далеко, але все можливо.

Вибачте за так багато букв

Цілком згоден, Христино1. До речі, для конкурсу-2 Олеся дала оголошення на деяких сайтах. І було трохи охочих. На фейсбуці є "Український переклад", але певно, це не дуже активна спільнота. Але на катедрах перекладацьких давати оголошення у вік інтернету - це певно надмірність .
Я пропонував Андрієві зробити так би мовити "стіну перекладів" (щось схоже на це). Але спочатку тре’ продумати, як вона виглядатиме і які функції виконуватиме. Я напишу десь у вівторок детальніше про ідею і сподіватимуся на критику. Також, можливо, закінчить розробляти свої придирки/свою платформу Олеся, якщо не забула . Сподіваюсь і інші перекладачі долучаться до обговорення . І вже точно нам не обійтися без піарника/ів

Щодо оголошень на кафедрах: мабуть, це суб*єктивно, але на свою "рідну" дошку оголошень, я заглядала/ю часто, щоб побачити хоч найменшу нагоду/пропозицію. Якщо ж брати до уваги інтернет, то треба виходити на онлайн-ресурси кафедр, бо, мені видається, студенти мають найбільше енергії та ініціативи до такої справи. Гадаю, випускати їх з уваги аж ніяк не можна.

Що стосується "Українського перекладу" на фб - згідна, що це не надто популярний і не надто перекладацький простір.
Існує ТСПП http://transwriters.org.ua/, але, якщо я правильно розумію, вона згуртовує перекладачів німецької і спеціалізується на художніх перекладах сучасної літератури.
Як на мене, це надто вузько, а також надто офіційно (зі статутом, правилами, членством). Знову ж таки, може, це надто суб*єктивно, але я уявляю собі цю омріяну Перекладацьку Спільноту як відкритий простір для ініціатив та самоорганізації, з горизонтальними зв*язками між учасниками(як ми бачимо тут), а не старою ієрархією "начальник-підлеглий".
Тож фактично таких спільнот ще у нас нема.