Анатолій писав: Їх, як написано, чи все ж таки їхній?
"ЩОБ УНИКНУТИ ЗАЙВОГО ПАРАЛЕЛІЗМУ, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще в нашій поточній усній і писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній". (АД).
Ну, Богу дякувати!Анатолій писав:Тобто, якщо є хоч найменший сумнів їх / їхній, вживаємо їхній?
Власне, це лише ІМХО (а то ще покаменують). 
Тоді ви, здається, не зовсім зрозуміли поважних мовознавців, на яких посилаєтеся. Бо вони стверджують: якщо є однозначна присвійність, то не треба їх. А випадки, коли важко визначити цю саму присвійність взагалі не розглядають. Зайвий паралелізм, про який писав Антоненко-Давидович, це коли поряд з їхні діти, їхня кров, їхня сторона, їхнє поле, вільно (паралельно) вживаємо їх діти (кров, сторона, поле).Наталя писав:Ну, Богу дякувати!Анатолій писав:Тобто, якщо є хоч найменший сумнів їх / їхній, вживаємо їхній?
Ну, як не розглядають.Анатолій писав:А випадки, коли важко визначити цю саму присвійність взагалі не розглядають.
Займенник їх звичайно є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: «Товкло б їх отак головами!» (М. Рубашов). Цей займенник трапляється іноді й у функції присвійного займенника, тотожного до займенника їхній: «На їх окраденій землі» (Т. Шевченко). Проте нині в художній літературі й живому народному мовленні перевага надається присвійному займеннику їхній: «Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей» (А. Кримський); «Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні» (О. Олесь).
— чітко сказано, що тут родовий або знахідний відмінком множини від займенника вони. Їхній — точно не скажеш.Займенник їх звичайно є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: «Товкло б їх отак головами!» (М. Рубашов).
— тут теж усе чітко, тільки їхній, бо чітко видно присвійність.Проте нині в художній літературі й живому народному мовленні перевага надається присвійному займеннику[/color] їхній: «Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей» (А. Кримський); «Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні» (О. Олесь).
Тепер коментарі мовознавців можна сортувати, кому як заманеться. Кожен те чи інше слово лінгвістів трактує по-своєму. Гаразд, піддаюся. Де ті ваші правила? Якби я їх мав, то не питався б на форумі.Наталя писав:Де ті ваші правила?
Що ви маєте на увазі?Edgewood17 писав:Не буду сперечатися про правила, бо багато з них спрямовані на те, щоб ЗБЛИЗИТИ братні мови до мови старшого брата.
Та це, власне, і так ясно.Edgewood17 писав:«Їхні діти.» Але «Їх нема вдома.»
Хіба б стали ми обговорювати так довго таку очевидну річ? Заковика в іншому. Прочитайте уважно всі дописи й переконаєтеся в цьому.