r2u.org.ua / e2u.org.ua

Nuuu, v UkrLatynci ïx taky trišky biljše, niž 23
A zagalom, ne mnoju pidmičeno: koly menšoju kiljkistju znakiv možna peredaty tu samu kiljkistj informaciï − to ce lyše svidčytj pro rozvynenistj i gnučkistj toï čy inšoï sumisty (systemy): u našomu vypadku − abetky.
Skažimo, bazovyj rivenj znannja kytajsjkoï peredbačaje tupo zaučuvannja ščonamenše 3000 ijeroglyfiv.
Idealjnoju ž u cjomu rozuminni je matematyčna dvijkova sumista: za dopomogoju «odynyčky» ta «nulja» skiljky vsjogo peredajetjsja!
Tož 33 bukvy za 23 tym i girši, ščo ïx 33

Ну, в класичному латинському алфавіті таки 23. А якщо в укрлатинці їх більше, то виникає питання чому? Відповідь проста: тому що кількість фонем у латинській мові менша, ніж в українській. Іншими словами, ще раз підтверджується теза:кирилиця заточена під фонетику української мови (так як свого часу латинський алфавіт під фонетику латині). І ваша пропозиція щодо переходу на латинку полягає не в пристосуванні класичних 23 літер латинського алфавіту (чи 25 пізнішого часу) до української мови, а в механічній заміні одних знаків на інші, до того ж інколи ще й одного (!) кириличного на два (!!!) латинкових.
Таким чином ви самі ж заперечуєте своє твердження: «A zagalom, ne mnoju pidmičeno: koly menšoju kiljkistju znakiv možna peredaty tu samu kiljkistj informaciï − to ce lyše svidčytj pro rozvynenistj i gnučkistj toï čy inšoï sumisty (systemy): u našomu vypadku − abetky», бо щоб передати ту ж саму інформацію укрлатинкою якраз треба більше знаків, ніж укркирилицею. Порівняйте: ваша цитата, написана укрлатинкою, яку я навів вище, містить 174 букви. Достоту та ж сама інформація, написана кирилицею («А загалом, не мною підмічено: коли меншою кількістю знаків можна передати ту саму кількість інформації − то це лише свідчить про розвиненість і гнучкість тої чи іншої сумісти (системи): у нашому випадку − абетки») — 171. То яка система гнучкіша? Питання, як на мене риторичне.

Linj − u nas vsjomu golova!
Zvisno, ščo z naxrapom osj tak − vstav z ližka i vže legko počav UkrLat čytaty − tak ne bude.
Vsjomu treba taky včytysja: spočatku čytaty po skladax, potim po okremyx slovax, i vže až todi − plyvykymy rečennjamy!
Prygadajete: same tak Vy včyly i cirilicu, i anglijsjku abetku (prypuskaju, ščo ïï taky včyly), nu itd.
Čy Vy gadajete, ščo oce ja takyj «vuuumnyj», ščo vidrazu z latynkoju v golovi narodyvsja?
Ni, zvisno ščo ni! Ale za tyždenj-dva ščodennyx vyprav − zaraz vzagali navitj ne pomičaju riznyci, jakoju abetkoju čytaju.
Бєз труда − нє витянєш і рипку із пруда! )

Та до чого тут лінь? Просто банальне небажання гратися в узбецький комсомол, коли спочатку «создаем себе проблему, а потом ее героически преодолеваем». Не лінуватися й докласти труда можна було б, якби було зрозуміло навіщо. А ви так і аргументовано цього не сказали (доводи про «русскій мір», совок, легке читання чеських текстів, перепрошую, звучать по-дитячому наївно).

Vže pro ce pysav: nu nema u nas 45 miljoniv! I blyzjko nema! Godi sebe duryty!
Jakščo na vsij Ukraïni nazbyrajetjsja bodaj 10 mln ŠČODENNO i VSJUDY UkrMovnyx − to ce vže možna wažaty za ščastja!
Pry čomu, ce ja razom i suržykomovnymy cyfru nazvav.
Nu šče nexaj miljoniv 20 nam pidkyne Svitova Ukraïnsjka Dijaspora, xoča ce čyslo, pevno, taky dosytj zavyščenym možna nazvaty.
Otže, u najkraščomu vypadku my možemo govoryty pro ±30 mln UkrMovciv na vesj svit.
Ne žyvitj našymy bažanymy marennjamy: illjuziï ne dozvoljajutj vynosyty tverezyx rišenj.
A v časy nebezpeky, pogolovnogo okupaciijnogo poglynannja, jake my nyni majemo za viknom − nam potribni nadzvyčajno tverezi i tverdi kroky!

А що ви взагалі маєте на увазі, пишучи про «щоденно і всюди укрмовних»??? Якщо тих людей, що в житті не вимовили жодного неукраїнського слова — таких узагалі немає, бо це апріорі неможливо. Я, пишучи про 45-мільйонний народ, мав на увазі тих, хто розмовляє, знає, розуміє українську мову, визнає її за рідну. І зовсім не обов’язково це мають бути українці до сьомого коліна.

aga: a komu rosijsjka i na xrin ne potribna, to vin vse odno prosto pryrečenyj ïï z usix usjud čuty-bačyty!
Vlasne, ci Vaši slova tiljky pidtverdžujutj, naskiljky sovjecjka yrža nam uïlasja v mizky: do zminy paradygmy ojjj jak važko dijty....
I Vy šče kažete pro jakyxosj 45mln... Аткуда?

А це взагалі не зрозумів. Як до купи туляться чеська, російська та ще й укрлатинка???

Nu i šo ce nam dalo???

Ну вже точно нічого не забрало.

Koly ž govoryty pro tjaglistj v UkrMovi, to vona ne taka vže i dovga: raptom z 250 rokiv − vid Kotljarevjskogo počynajučy.

Громадо, хто ще реготав із цього твердження, ставте +.

Ta Vy šo! Može, nagadaty, jak xrestyjanstvo z Vizantiï nasadžuvalysja na Rusi vognem i mečem?
A same vono pryneslo na naši tereny kyrylku! Nu ne z neba ž cja cyrylica, dijsno, na Rusjki zemli vpala!
Šče skažitj, ščo cyrylica − ce vytvir našyx trypiljsjkyx praščuriv za 5000 rokiv do nasadžennja xrestyjanstva na terenax Podniprovja! :0))

І саме тому нам конче треба переймати алфавіт, яким користають католики, що століттями палили людей на вогнищах інквізиції? Логіка залізна. Це так само, як геть відмовитися від рису лише через те, що його полюбляють у Китаї, який очолюють комуністи, а комуняки — то саме зло.

Ваше антихристиянське світосприйняття не має жодного стосунку до переваг / недоліків абетки, яким тепер користуються українці.

slipyj − ta j ne pobačytj, gluxyj − ta j ne počuje....

Як бачите, не я один. То, може, ще раз по пунктах перерахуєте?

A jak išče možna obraty kraščyx, ne probujučy riznyx? ⓒKonfucij

А чому в такому разі паралельно вживати лише латинку? Запровадьмо тоді єгипетські ієрогліфи (впевнений, дітям вони сподобають, і хтозна, може, й приживуться; а діти — то наше майбутнє, най тішаться), грузинське письмо (будемо дивитися й надихатися грузинськими реформами) або письмо тана (моя знайома, бувши на Мальдівах, порівняла його з квіточками; а що, гарно).

Tož koly Vam važko spryjmaty UkrMovu čerez latynku, to možu Vas zapevnyty, ščo todi spryjmaty inši bratni slovjansjki movy Vy ne budete vzagali nikoly!

Ну, англійську з німецькою я ж якось вивчив, попри те, що письмо в них латинське. За бажання можна було б чеську. Питання в іншому: навіщо українську мову на латинку переводити? А як я захочу новогрецьку вивчити, то будемо на грецький алфавіт всіх переінакшувати? А грузинську? А іврит?

Odnak lyše odyn cej krok − bude nadvzyčajno syljnym, znakovym, promovystym!
Bo koly my, skažimo, zavtra, zajavymo, ščo UkrMova rozpočynaje perexid na latynku − todi ce označatyme, ščo Ukraïnci na povni grudy i odnoznačno zajavyly pro svij tverdyj vidxid z-pid zašmorgu русскаґа міра!

Я ще раз наполягаю, що не можна позбутися того, чого немає. До того ж, якщо розвивати вашу думку про символи, то чи не стане латинка символом легалізації наркоманії, проституції, мультикультуралізму, одностатевих шлюбів? Адже саме в країнах, де усі ці речі є, є й латинський алфавіт.

Darujte, ale zaraz kudy ne tkny − svit takyj, ščo ZAVŽDY I VSJUDY treba sušyty mozok!
Čy to dlja keruvannja pidvodoju, čy to dlja dij z bankivsjkoju kartkoju, čy to dlja roboty na verstaku pid Windovz, MakOS abo Linux, čy to my vmykajemo mjasorubku abo pralku − tež potribno spočatku bodaj nastanovy korystuvača pročytaty! Movču vže pro te, ščo koly ty ne posušyv sobi mozok nad sluxavkoju, de vstanovlenyj Android − to wažaj, šo groši na 80％ vidsotkiv vykynuv namarno, bo ne možeš na povnu vykorystovuvaty možlyvosti cijeï orudnoï sumisty!

Так отож-бо й воно!!! Можна й треба сушити мізки, коли відчувається / є позитивний ефект. Можна й треба сушити мізки тим, хто звик працювати на рахівниці, навчаючись працювати на комп’ютері, бо, хоч спочатку буде непросто й незвично, потім буде ЗНАЧНО простіше й зручніше. Можна й треба сушити мізки тим, хто звик користуватися готівкою, навчаючись користуватися кредитками й безготівковими операціями, бо це СПРАВДІ зручніше. І пральною машиною легше прати, ніж руками, і комбайн зручніший за м’ясорубку, тож можна витратити час і зусилля, щоб бодай прочитати інструкцію. Бо все це СПРАВДІ МАЄ ЕФЕКТ, СПРАВДІ ЗРУЧНІШЕ, СПРАВДІ КОРИСНІШЕ. А ви пропонуєте обміняти шило на мотивило. Це все одно, щоб тепер запропонувати англійцям, звиклим до лівобічного руху, повчитися їздити з правого боку. Ну, буде важко перше, ну незручно, а потім нічого, звикли б. Та от питання: а що, лівобічних рух британців не задовільняє? Так само й з латинкою.

Za 10 rokiv vyroste pokolinnja, jake vidčuženo spryjmatyme movu Moskvy, bo vona na ïxnju dumku nu prosto razjuče riznytymetjsa z našoju!
10 lit dlja istoriï − ce navitj ne myttjevistj! Gadaju, taku požertvu možna nam, 40+ litnim perdunam vse ž taky vyterpity zarady togo, aby vyrvatysja z русскаґа міра. Čy ni?

Ні, не так. Бо навчатись у школі будуть латинки, а вдома дивитимуться телевізор (не обов’язково російські канали), слухати в маршрутках шансон тощо. Не алфавіт змінювати треба (тим паче, що російська й українська мова мають різні абетки), а інформаційну політику на рівні держави.

Іншими словами, ще раз підтверджується теза:кирилиця заточена під фонетику української мови (так як свого часу латинський алфавіт під фонетику латині). І ваша пропозиція щодо переходу на латинку полягає не в пристосуванні класичних 23 літер латинського алфавіту (чи 25 пізнішого часу) до української мови, а в механічній заміні одних знаків на інші, до того ж інколи ще й одного (!) кириличного на два (!!!) латинкових.

Vono j ne dyvno: bo taki litery, jak Єє, Юю, Яя, Щщ, naspravdi je dvózvukamy. Vidtak, jak ce ne superečlyvo zvučytj, UkrLatynka stoïtj blyžče do dijsno fonetyčnogo pysjma (jak čujemo − tak i pyšemo), aniž kyrylka ;)

Порівняйте: ваша цитата, написана укрлатинкою, яку я навів вище, містить 174 букви. Достоту та ж сама інформація, написана кирилицею («А загалом, не мною підмічено: коли меншою кількістю знаків можна передати ту саму кількість інформації − то це лише свідчить про розвиненість і гнучкість тої чи іншої сумісти (системи): у нашому випадку − абетки») — 171. То яка система гнучкіша? Питання, як на мене риторичне.

Pytannja na zaoščadženni u kiljkosti bukv bulo na časi 100 rokiv tomu, koly papir naprjmau z derevyny vygotovljaly, a ne z makalatury. Nyni ce zovsim ne maje značennja. Tym biljše, ščo ne možna vysnovkiv robyty lyše z odnogo rečennja: ja možu sklasty taku frazu, de «vygraje» navpaky: latynka. Aby otrymaty neuperedženi i točni dani ščodo kiljkosti bukv, to potribno porivnjuvaty velyki masyvy tekstiv, a ne odne rečennja. Vtim, jak vže kazav, u našu dobu ce pytannja vže znjate z porjadku dennogo i zakryte.

доводи про «русскій мір», совок, перепрошую, звучать по-дитячому наївно

Dobri raby − ce ti raby, jaki vže zmyrylysja z Panom. Prodovžujte dali u cjomu ž dusi: podyvljusja, de bude UkrMova rokiv tak čerez 20: bojusja, vona vže ostatočno znykne z takym pidxodom.... :(

А що ви взагалі маєте на увазі, пишучи про «щоденно і всюди укрмовних»??? Якщо тих людей, що в житті не вимовили жодного неукраїнського слова — таких узагалі немає, бо це апріорі неможливо. Я, пишучи про 45-мільйонний народ, мав на увазі тих, хто розмовляє, знає, розуміє українську мову, визнає її за рідну. І зовсім не обов’язково це мають бути українці до сьомого коліна.

Pro sjome kolino vzagali movy ne vedu − nyni ce nemaje žodnogo značennja: onn navitj studenty-negry sjogodni navitj spromoglysja vyvčyty UkrMovu i spivaty neju pisni Okeanu Eljzy.
Razom z tym, wažaty, ščo koly xtosj promovyv odne-druge-tretje slovo ukraïnsjkoju − vže vidrazu UkrMovnymy − ce glupstvo. Bo todi vyxodytj, ščo ja − na usi 100 vidsotkiv:
a) nimecjkomovnyj
b) poljsjkomovnyj
c) česjkomovnyj
d) francuzjkomovnyj
e) anglomovnyj
nu itd.
Te ščo xtosj vyznaje UkrMovu za ridnu (nexaj navitj i ïï suržykovane pročytannja) − šče zovim ne označaje, ščo cja osoboa neju POSTIJNO vede use svoje dilovdennja, spilkujetjsja neju usno ta pysjmovo na roboti, na vulyci, vdoma ta u koli druziv, sluxaje sered inšyx bagato ukrmovnyx vykonavuiv ta dyvytjsja kina, pereozvučeni ukraïnsjkoju. Tobto vedutj sebe tak u movnomu pytannja, jak ti sami poljaky u Pojšči, nimci u Nimeččyni, čy čexy v Čexiï.
Ljudej, jaki vidpovidajutj USIM CYM POKAZNYKAM odnočasno v Ukraïni nadzvčajna menšistj. Vže pro ce pysav. Jakšo ne virete − to vyjditj na vulycju i posluxajte ïï. Ne u Ternopoli, zvisno, čy u Frankivsjku, a v inšyx mistax, osblyvo miljonnykax. Znovu sami lyše marennja pro 45 mln UkrMovnyx... Ta u nas lyše 5 Kolona naličuje ne menše, aniž 5 miljoniv naselennja! A može i biljše navitj!

Koly ž govoryty pro tjaglistj v UkrMovi, to vona ne taka vže i dovga: raptom z 250 rokiv − vid Kotljarevjskogo počynajučy.
Громадо, хто ще реготав із цього твердження, ставте +.

pered tym, jak regotaty bezdumno − nazvitj, budj laska, inši pryklady, tvory, avtoriv, jaki možna wažaty za vzirci same SUČASNOÏ Ukraïnsjkoï Movy.

I саме тому нам конче треба переймати алфавіт, яким користають католики, що століттями палили людей на вогнищах інквізиції? Логіка залізна. Це так само, як геть відмовитися від рису лише через те, що його полюбляють у Китаї, який очолюють комуністи, а комуняки — то саме зло.
Ваше антихристиянське світосприйняття не має жодного стосунку до переваг / недоліків абетки, яким тепер користуються українці.

Vy mene to do katolykiv zapysujete, to do antyxrestyjan − vyznačitjsja, budj laska, narešti!
Vtim, ja z togo tajemnyci velykoï ne roblju: ja wažaju BUDJ-JAKU cerkvu − velykym obluddja dlja neosvičenyx mas. Rivno ž, jak wažaju, ščo žodnogo boga nema, a je lyše Sukpnistj Neznanj Ljudstva. I ščo biljše vono (Ljudstvo) dlja sebe piznaje − to menše zalyšajetjsja miscja dlja t.zv. boga.
A Svitom našym ruxajutj taky ne bogy, a TEXNOLOGIÏ.
Ce − moja osobysto dumka, z jakoju Vam ne obovjazkovo pogodžuvatysja. Do neï ja dijšov ne za odnu nič i ne včora, a šljaxom pošukiv i piznanj protjagom usjogo svogo svidomogo žyttja: tobto moï pogljady taky evolucijonuvaly vid dovoli taky pro-religijnyx do sučasnyx.
Vtim, TUT ne misce dlja obgovorennja takogo rodu pytanj.

A jak išče možna obraty kraščyx, ne probujučy riznyx? ⓒKonfucij
А чому в такому разі паралельно вживати лише латинку? Запровадьмо тоді єгипетські ієрогліфи (впевнений, дітям вони сподобають, і хтозна, може, й приживуться; а діти — то наше майбутнє, най тішаться), грузинське письмо (будемо дивитися й надихатися грузинськими реформами) або письмо тана (моя знайома, бувши на Мальдівах, порівняла його з квіточками; а що, гарно).

Xoča b tomu, ščo jegypetsjkymy jerogyfamy ne pyšutj navitj u samomu jegypti − ce vže «mertve» pysjmo.
Gruzynsjke pysjmo pry nagodi iz zadovoolennjam by sobi vyvčyv − ja vidkrytyj dlja takogo rodu piznanj. Do reči, zberegly vony jogo ne v ostannju čergu tomu, ščo za časiv SSSR bula nyzka mov, jakym KPSS z pansjkogo pleča dozvolyla ne zlyvatysja z rosijsjkoju. Ce, zokrema, zgadana gruzynsjka, try baltijsjki movy, i šče kiljka. Same čerez ce ïx ne bulo perevedeno na kyrylku, jak ce bulo zrobleno z tjurksjkymy movamy v Serednij Aziï ta z moldovsjkoju na zaxodi SSSR.

Ale POŠYRENISTJ usix Vašyx zaproponovanyx prykladiv ne jde u žodne porivnjannja z pošyrennjam latynky u sučasnomu sviti. I Vy ce prečudovo usvidomljujete: tož ne perevodjte rozmovu na bazarnu balakanynu. Jakščo vy ne znajete, to tiž sami sakartvello duže často poslugovujutjsja vidpovidnoju latynkoju v elektronnomu lystuvanni. A ne kyrylkoju čy jegypetsjkymy maljunkamy. I ti ž sami maljdivci tak robljatj. I japonci... i kytajci.
Upevnenyj, ščo ne za goramy toj čas, koly vesj svit postupovo perejde do biljše-menše jedynogo universaljnogo pysjma. I ce točno bude ne cyrylycja ;)

До того ж, якщо розвивати вашу думку про символи, то чи не стане латинка символом легалізації наркоманії, проституції, мультикультуралізму, одностатевих шлюбів? Адже саме в країнах, де усі ці речі є, є й латинський алфавіт.

Baču, jakisj movni prytomni arǧumenty u Vas vyčerpalysja...
Vy šče skažitj, ščo usjogo cjogo nema NE u latynkovomu sviti!
Zreštoju, ja ZA uzakoennennja prostytuciï: aby ti sami poviï maly jakyjsj suspiljnyj zaxyst ta likarsjkyj ogljad − xoča b zarady togo, ščoby zmenšyty pošyrennja veneryčnyx xvorob.
Vtim, na vidminu vid narkomaniï, sama po-sobi prostytucija je suspiljno nebezpečnoju lyše v odnomu vypadku: koly divčat/xlopciv prymušujutj neju zajmatysja nasyljno. A koly na ce remeslo ljudyna jde dobroviljno i svidomo − to stjag ïj v ruky!
Zreštoju, koly na te pišlo, to naš kyrylkovyj svit nasampered tež maje svoï «prynady»: ce korupcija prosto nebačenogo rozmaxu, ce organizovani zločynni ugrupvannja, jaki nazyvajutjsja «mjenty» i jaki, vlasne, i kryšujutj u nas usju prostytuciju ta zbut narkotykiv, i šče bagato jakyx za soboju «zvytjag» majutj...
Razom z tym, nyni latynka je Znakom tyx samyx Novitnix Texnologij, vynaxodiv i Nauky. I nide vid cjogo ne poditysja. Tož tut − komu ščo blyžče: komu muljtykuljturyzm (vid jakogo, gadaju, latynkovyj svit nevdozi počne dovoli taky rizko očyščatysja), a komu − Znannja.
Zreštoju, u samomu bagatokuljtur'ï jak takomu nema ničogo poganogo. Prosto jogo nyni livacjki polityky-populisty svidomo dovly do absurdu, aby otrymuvaty sobi jakomoga biljše golosiv neosvičenyx migrantiv. A pytannja ce rozvjazujetjsja duže prosto: potribno zaprovadyty Zakon, za jakym bulo rozbudovano Velyku Brynataniju: PRAVO GOLOSUVATY I OBYRATY NA VYBORAX MAJUTJ LYŠE PLATNYKY PERVYNNYX PODATKIV! Tobto, skažimo, ne deržslužbovecj, u jakogo iz zarplatni utrymujutjsja vidpovidni zbory, a same ti, xto NA PEREVYNNOMU rivni je tvorcem podatkiv: vyrobnyky tovariv ta poslug (ne deržavnyx), a takož učeni, likari ta včyteli.

....Бо все це СПРАВДІ МАЄ ЕФЕКТ, СПРАВДІ ЗРУЧНІШЕ, СПРАВДІ КОРИСНІШЕ. А ви пропонуєте обміняти шило на мотивило.

UkraLatynka i je zručnišoju ta korysnišoju. Prosto na peršyj pogljad ce malo xto spromožnyj rozgledity.

Ce tak samo, jak litnja babusja i dali bude krutyty mjaso ručnoju mjasorubkoju, a ne sučasnoju z elektrodvygunom, bo ostannja, bač, «ne tak perekručuju» − xoča naspravdi prosto u toï babusi vže brak syl i nasnagy rozibratysja z novym pryladdjam. Zrešoju, ce − pryrodnja superečka pokolinj, vid jakoï ljudstvo narazi šče ne vsjudy pozbavylosja. Prosto za umov konctaboru SSSR ljudy buly zmušeni borotysja ščodnja za vyžyvannja, i ne bulo času na navčannja. Zakonomirnosti ž sučasnogo svitu taki, ščo včytysja potribno zavždy i postijno − až do smerty. I cja sprava vže davno na Zaxodi zaoxočujetjsja. Bo toj, xto ne včytjsja − pryrečenyj sydity bez roboty i na najnyžčyx suspiljyx ščabljax.

Це все одно, щоб тепер запропонувати англійцям, звиклим до лівобічного руху, повчитися їздити з правого боку. Ну, буде важко перше, ну незручно, а потім нічого, звикли б. Та от питання: а що, лівобічних рух британців не задовільняє? Так само й з латинкою.

Ne tak samo. Livostoronnij rux Brytanci spočatku zberigaly lyše zarady tradyciï. Ale nyni ce označaje, ščo potribno perebuduvaty usju transportnu sitku kraïny. A vona lyše v odnomu Londoni nabagato skladniša i rozvyneniša, niž v usij Ukraïni!
Razom z tym, Brytaniï vže vid cjogo maje pevni gospodrači vtraty. Skažimo, rynok užyvanyx voziv: vin u nyx duuuže obmeženyj, bo ti sami Nimci svoï vžyvani pidvódy možutj na piv svitu pereproduvaty, a brytanci − lyše na šrot. Vidtak u Poljšči zavdjaky cjomu isnuje cilyj prošarok pidpryjemciv, jakyj žyve lyše z togo, ščo pryganjaje «angliky», rozbyraje ïx ta prodaje na zap.častyny. Zvisno, ne tiljky anglijsjki avtivky, ale nasampered − same ïx, bo vony v Angliï duže deševi: ïx prosto nema kudy biljše zbuvaty, a vezty u ti kraïny, de tež je livostoronnij rux − ne vygidno.

Ні, не так. Бо навчатись у школі будуть латинки, а вдома дивитимуться телевізор (не обов’язково російські канали), слухати в маршрутках шансон тощо.Не алфавіт змінювати треба (тим паче, що російська й українська мова мають різні абетки), а інформаційну політику на рівні держави.

Nixto ne proponuje Čudo: jogo za odnu nič ne stanetjsja! Tak, dijsno, bude pevna perexidna doba, take sobi «dvovirja»: ale bez njogo − nijak!
Bo radykaljni zminy možna zrobyty xiba v odyn sposib: vyvezty use naselennja zvidsy natomistj zaselyty Ukraïnu vyxidsjamy NE z sovka. Ale sami rozumijete, ščo ce − fantastyka. Vidtak možemo pokladatysja tiljky na šljax evoljucijnyj. Ale reguljuvaty plynnyj xid podij, pryskoryty jogo − cilkom možna bez krovy!
I takyp pryskorjuvačem spokijno može staty UkrLatynka. Tak, dity budutj dyvytysja vdoma debilobačennja čy sluxaty zlodijsjkyj blatnjak(šanson − ce zovsim inše!) u maršrutkax. Ale vony vže ne čytatymutj сов'єцкіх ґазєт па-утрам ;))

Vidtak vže vpjate, pevno, povtorjusja − bo jakosj Vy ce postijno ne pomičajete: zaprovadžennja UkrLatynky − ce ne panaceja, ce lyše ODYN Z krokiv.
A te, ščo potribno zminjuvaty infopolityku u deržavi, nu i t.d. − ce samo soboju zrozumilo!
I do reči, zaprovadžennja UkrLatu − ce odna iz ceglynok informacijnoï polityky, niščo inše.

Pytannja na zaoščadženni u kiljkosti bukv bulo na časi 100 rokiv tomu, koly papir naprjmau z derevyny vygotovljaly, a ne z makalatury. Nyni ce zovsim ne maje značennja. Tym biljše, ščo ne možna vysnovkiv robyty lyše z odnogo rečennja: ja možu sklasty taku frazu, de «vygraje» navpaky: latynka. Aby otrymaty neuperedženi i točni dani ščodo kiljkosti bukv, to potribno porivnjuvaty velyki masyvy tekstiv, a ne odne rečennja. Vtim, jak vže kazav, u našu dobu ce pytannja vže znjate z porjadku dennogo i zakryte.

Тю, так ви ж самі сказали, що «koly menšoju kiljkistju znakiv možna peredaty tu samu kiljkistj informaciï − to ce lyše svidčytj pro rozvynenistj i gnučkistj toï čy inšoï sumisty (systemy): u našomu vypadku − abetky». Тепер стверджуєте, що це вже не має жодного значення...

Dobri raby − ce ti raby, jaki vže zmyrylysja z Panom. Prodovžujte dali u cjomu ž dusi: podyvljusja, de bude UkrMova rokiv tak čerez 20: bojusja, vona vže ostatočno znykne z takym pidxodom....

Можна хоч сто разів стверджувати, що Україна вже по самі вуха в «русскому мірі», але якщо воно не так — то воно не так. «Русскій мір» в Україні живе ЛИШЕ в головах або фанатиків на зразок митрополита Одеського Агафангела, або людей, які скрізь шукають підступи ворогів, як ви. І те, й інше — результат до безмеж розбурханої уяви, що нічого спільного з реальністю не має.

Te ščo xtosj vyznaje UkrMovu za ridnu (nexaj navitj i ïï suržykovane pročytannja) − šče zovim ne označaje, ščo cja osoboa neju POSTIJNO vede use svoje dilovdennja, spilkujetjsja neju usno ta pysjmovo na roboti, na vulyci, vdoma ta u koli druziv, sluxaje sered inšyx bagato ukrmovnyx vykonavuiv ta dyvytjsja kina, pereozvučeni ukraïnsjkoju. Tobto vedutj sebe tak u movnomu pytannja, jak ti sami poljaky u Pojšči, nimci u Nimeččyni, čy čexy v Čexiï.
Ljudej, jaki vidpovidajutj USIM CYM POKAZNYKAM odnočasno v Ukraïni nadzvčajna menšistj. Vže pro ce pysav. Jakšo ne virete − to vyjditj na vulycju i posluxajte ïï. Ne u Ternopoli, zvisno, čy u Frankivsjku, a v inšyx mistax, osblyvo miljonnykax. Znovu sami lyše marennja pro 45 mln UkrMovnyx... Ta u nas lyše 5 Kolona naličuje ne menše, aniž 5 miljoniv naselennja! A može i biljše navitj!

Так і я про це. От не можу я дивитися геть усі фільми українською: погана озвучка, неякісний переклад, немає перекладу взагалі тощо. Беру й дивлюся в оригіналі або, що ще гірше — російською, і все, триндець — а не україномовний???

pered tym, jak regotaty bezdumno − nazvitj, budj laska, inši pryklady, tvory, avtoriv, jaki možna wažaty za vzirci same SUČASNOÏ Ukraïnsjkoï Movy.

А в когось із нас зронилося слово «сучасний»? А цитатоньку можна? Це ви написали, що традиція української мови налічує лише 250 років. До того, виходить української мови не було, і лишень Котляревський її «родив».

Тю, так ви ж самі сказали, що «koly menšoju kiljkistju znakiv možna peredaty tu samu kiljkistj informaciï − to ce lyše svidčytj pro rozvynenistj i gnučkistj toï čy inšoï sumisty (systemy): u našomu vypadku − abetky». Тепер стверджуєте, що це вже не має жодного значення... :o

Ne zajmajtesja sofistykoju.
Vid togo, ščo nyni dijsno ne potribno zaoščadžuvaty drukarsjkyj papir − zovsim ne vyplyvaje te, ščo latynka je gnučkoju abetkoju.

Можна хоч сто разів стверджувати, що Україна вже по самі вуха в «русскому мірі», але якщо воно не так — то воно не так. «Русскій мір» в Україні живе ЛИШЕ в головах або фанатиків на зразок митрополита Одеського Агафангела, або людей, які скрізь шукають підступи ворогів, як ви. І те, й інше — результат до безмеж розбурханої уяви, що нічого спільного з реальністю не має.

Nu, dajbože, aby ja pomyljavsja. Može, russkij mir i žvye lyše u golovax nečyslennyx fanatykiv, ale sovkova vidryžka šče nam davatymetjsja čuty ščonajmenše protjagom stolittja.

Так і я про це. От не можу я дивитися геть усі фільми українською: погана озвучка, неякісний переклад, немає перекладу взагалі тощо. Беру й дивлюся в оригіналі або, що ще гірше — російською, і все, триндець — а не україномовний???

I znovu − gola sofistyka....
Vid togo, ščo Vy čy ja gljanemo odne-dva kina rosijsjkoju − zvisno, ščo nikogo grim jasnyj ne pobje. Ale ja svidomo unykaju takyx peregljadiv, jakščo znaju, ščo jakisne UkrMovne pereozvučennja zjavytjsja trišky pizniše: vytrymka − ce čoloviča rysa!
Proxannja ne vysmykuvaty poodynoki fakty!
Davajte povernemosja do dilovodstva u velykyx i malyx firmax;
do markuvannja tovariv, na jakyx ukrnapysy nu vže takymy dribnymy bukvočkamy zrobleni, ščo treba pid mikroskopom ïx čytaty;
a može prosto pidijdemo do kioska z presoju vi Ljvovi, i sprobujemo tam pereličyty UkrMovni vydannja?

А в когось із нас зронилося слово «сучасний»? :o :shock: :? А цитатоньку можна? ВЦе ви написали, що традиція української мови налічує лише 250 років. До того, виходить української мови не було, і лишень Котляревський її «родив».

Trjasja! Ce vže txne trolizmom!
Z Vašogo boku jšlosja pro te, ščo kyrylka dozvoljaje nam rozumity i čytaty davni rukopysy.
Ja ž ce tverdžennja zaperečuju, kažučy, že najdavnišče, ščo možutj biljše-menše zrozumilo pročytaty naši sučasnyky − ce počynajučy vid tvoriv Kotljarevsjkogo. Ta j to: z veleykym, velykym natjagom pro rozuminnja USIX sliv, tam užytyx....
Tož cyrylycja tut až nijak nam ne dopomože i ne vrjatuje.

Narazi, budu z Vamy proščatysja, bo zajmatysja nadali sofistyčynymy vpravamy − ne baču smyslu: wažaju ïx nekostruktyvnym spaljuvannjam času.
Krašče todi vže u «Word of Tanks» postriljaty − ce xoča b rozpružennja jakesj daje.
Buvajte!

Дякую за інтерес до української латиниці, пане Ксандере. Цілком згоден із Вами, що переводити українське письмо на латиницю недоцільно. Є певна писемна традиція, яку не варто ламати. А от у міжнародному спілкуванні, де кирилицю не сприймають, латиниця необхідна. І ця необхідність особливо загострюється тепер, коли швидко розвиваються нові напрямки в мовознавстві - наприклад, корпусна та комп'ютерна лінгвістика - що потребують максимального збереження інформації в транслітерованих текстах, які піддаються аналізу.

Trjasja! Ce vže txne trolizmom!
Z Vašogo boku jšlosja pro te, ščo kyrylka dozvoljaje nam rozumity i čytaty davni rukopysy.
Ja ž ce tverdžennja zaperečuju, kažučy, že najdavnišče, ščo možutj biljše-menše zrozumilo pročytaty naši sučasnyky − ce počynajučy vid tvoriv Kotljarevsjkogo. Ta j to: z veleykym, velykym natjagom pro rozuminnja USIX sliv, tam užytyx....
Tož cyrylycja tut až nijak nam ne dopomože i ne vrjatuje

І ви бувайте здорові.

Тоді наостанок уже до форумців, які (хоч, гадаю, таких дуже мало) читали цю дискусію. Ще раз хочу спростувати тезу, яку пан Юрко чомусь уперто приписує мені: мовляв, знавці сучасної української кирилиці з легкістю можуть читати давньоруські літописи. Я двічі писав буквально таке:
- кирилиця — «графічний засіб ... яким без особливих труднощів можна прочитати й зрозуміти тексти щонайменше кількастолітньої давнини»;
- «абетку ... якою можна прочитати тексти кількастолітньої (про тисячу років я нічого не писав) давнини».

100-% підтримую думку Мах’а: «переводити українське письмо на латиницю недоцільно. Є певна писемна традиція, яку не варто ламати. А от у міжнародному спілкуванні, де кирилицю не сприймають, латиниця необхідна».

Я двічі писав буквально таке:
- кирилиця — «графічний засіб ... яким без особливих труднощів можна прочитати й зрозуміти тексти щонайменше кількастолітньої давнини»;
- «абетку ... якою можна прочитати тексти кількастолітньої (про тисячу років я нічого не писав) давнини».

Todi čogo bulo «gy-gy-gy» zdojmaty z pryvodu mojeï zgadky pro Kotljarevsjkogo?
Ce ž i je u ramkax «kiljkox stolitj»: tobto dvox, trjox, nu nexaj še čotyrjox − ne glybše....

100-% підтримую думку Мах’а: «переводити українське письмо на латиницю недоцільно. Є певна писемна традиція, яку не варто ламати.

Okrim pomynannja pro tradyciju − žodnyx inšyx, dalekosjažnišyx bačenj ta proponov. Jak to kažutj: Vpered, v Mynule!

A šče u nas je «tradycija» navitj u považnyx UkrMovnyx vydannja nextuvaty bukvoju Ґґ − nu tak si stalo za 70 rokiv sov'jetsjkoï vlady, že to vže tež tradycija.
Znovu ž taky tradycijeju je pogolovnyj suržyk.

Krim togo zaraz u nas tradycija − buxaty z pidlitkovogo viku. U cjomu my jakščo ne peregnaly Rosiju, to vže vprytul do neï nablyzylysja. U budj-jakmou razi Ukraïna za cym pokaznykom vxodytj čy to vperšyj, čy ščonajdali u drugyj desjatok «peremožciv».

Tož davajte i nadali plekaty usi ci javyšča, bo ce − naši tradyciï!

А от у міжнародному спілкуванні, де кирилицю не сприймають, латиниця необхідна.

Golovne − počaty. A tam i sami vokom ne klipnete, jak vtjagnetesja.
Skažimo, nyni čomusj nixto ne pyše svoï elekronni skrynjky cyrylyceju.
Ba! biljše togo: navitj na nomernyx znakax voziv vže jak drugyj desjatok rokiv vykorystovujutj suto ti bukvy, jaki zbigajutjsja z latynkovymy.
Ot trykljati katolyky ta iluminaty− i v DAÏ prolizly! ;0))

Zreštoju, xoča sjogodni je vže dostupnymy kyrylyčni propysky storinok, i ïx vže možna rejestruvaty, čogosj ne sposterigajetjsja masovovogo perexodu u cij spravi na kyrylku.

Todi čogo bulo «gy-gy-gy» zdojmaty z pryvodu mojeï zgadky pro Kotljarevsjkogo?
Ce ž i je u ramkax «kiljkox stolitj»: tobto dvox, trjox, nu nexaj še čotyrjox − ne glybše....

Моє «ги-ги-ги» стосувалося не згадки про Котляревського, а вашої тези, що українська мова не має традицій до Котляревського («Koly ž govoryty pro tjaglistj v UkrMovi, to vona ne taka vže i dovga: raptom z 250 rokiv − vid Kotljarevjskogo počynajučy»).

A šče u nas je «tradycija» navitj u považnyx UkrMovnyx vydannja nextuvaty bukvoju Ґґ − nu tak si stalo za 70 rokiv sov'jetsjkoï vlady, že to vže tež tradycija.
Znovu ž taky tradycijeju je pogolovnyj suržyk.
Krim togo zaraz u nas tradycija − buxaty z pidlitkovogo viku.

Не плутайте праведне з грішним. Приклади, що їх навели ви, — не традиція, а нехлюйство.

Кирилиця ж, а про це вже писав вище, дієвий засіб, який повною мірою задовольняє писемну українську мову (і який спирається на багатовікову традицію, хоч це, насправді, вторинне).

Golovne − počaty. A tam i sami vokom ne klipnete, jak vtjagnetesja.
Skažimo, nyni čomusj nixto ne pyše svoï elekronni skrynjky cyrylyceju.
Ba! biljše togo: navitj na nomernyx znakax voziv vže jak drugyj desjatok rokiv vykorystovujutj suto ti bukvy, jaki zbigajutjsja z latynkovymy.
Ot trykljati katolyky ta iluminaty− i v DAÏ prolizly! ;0))

Zreštoju, xoča sjogodni je vže dostupnymy kyrylyčni propysky storinok, i ïx vže možna rejestruvaty, čogosj ne sposterigajetjsja masovovogo perexodu u cij spravi na kyrylku.

Ну правильно. Там. де треба, — користуємося міжнародною латинкою, тобто лише 26 літерами (а не українською). Щодо номерних знаків, то українці використовують тільки ті букви, які графічно збігаються з латинковими.

Моє «ги-ги-ги» стосувалося не згадки про Котляревського, а вашої тези, що українська мова не має традицій до Котляревського («Koly ž govoryty pro tjaglistj v UkrMovi, to vona ne taka vže i dovga: raptom z 250 rokiv − vid Kotljarevjskogo počynajučy»).

Napryklad? Prosvitj, budj laska. Bo cilkom prypuskaju, ščo ja mig šosj proǧavyty u svoïx piznannjax...

Не плутайте праведне з грішним. Приклади, що їх навели ви, — не традиція, а нехлюйство.

U svoïj suti ci javyšča − nexljustvo čystoï vody, zgoden.
Jakščo govoty, skažimo, pro zgadane majže pogolovne nextuvannja bukvoju Ґґ, to ce nexljustvo vže nastiljky v'ïlosja u mizky ljudej − pry čomu ne jakyxosj neosvičenyx čornorobiv, a faxcivciv, jaki b maly stežyty za dotrymannjam bodaj togo kryvorukogo, ale vse ž taky čynnogo pravopysu: uporjadnyky vydanj, vyčytuvači tekstiv, novynari toščo − šč ce vže možna smilyvo nazvaty «povnokrovnoju tradycijeju»:
Nextujemo Ґґ, bo maly tu vsju UkrMovu v zadnyci − і так сайдьот!

Кирилиця ж, а про це вже писав вище, дієвий засіб, який повною мірою задовольняє писемну українську мову

Zadoviljnjaje − jakščo vyxodyty z vymog mynulogo stolittja. Nyni ž svit dedali tisnišyj i ǧlobaljnišyj − vid cjogo my nikudy ne usunemosja.
I v sučasnyx umovax kyrylka zadovoljnjatyme Movu vse menše i menše − až do povnogo ïï peretvorennja znovu na «seljučansjku movu».
Tijky teper vže ne u ramkax SSSR, a u ǧlobaljnomu vymiri...

(і який спирається на багатовікову традицію, хоч це, насправді, вторинне).

Nu narešti my dijšly do togo rozuminnja, ščo tak zvana «tradycija» − vže ne peršočergovyj čynnyk u našomu nynišnjomu žytti!
Nas možna pryvitaty: vse ž taky je spiljni točky peretynu u pogljadax! ;)

Ну правильно. Там. де треба, — користуємося міжнародною латинкою, тобто лише 26 літерами (а не українською). Щодо номерних знаків, то українці використовують тільки ті букви, які графічно збігаються з латинковими.

I koly otogo «tam, de treba» bude dedali vse šyrytysja i šyrytysja − povirte! Narazi − na slovo ;)

Napryklad? Prosvitj, budj laska. Bo cilkom prypuskaju, ščo ja mig šosj proǧavyty u svoïx piznannjax...

Я не зрозумів, які саме приклади маю наводити. Того, що українська мова не народилась ураз з «Енеїдою»?

Nu narešti my dijšly do togo rozuminnja, ščo tak zvana «tradycija» − vže ne peršočergovyj čynnyk u našomu nynišnjomu žytti!
Nas možna pryvitaty: vse ž taky je spiljni točky peretynu u pogljadax!

Ви знову за своє — пересмикуєте факти й учергове приписуєте мені того, що я не писав. Де це я стверджував, що традиція використання кирилиці — «першочерговий чинник у нашому житті» чи щось подібне?