r2u.org.ua / e2u.org.ua

Анатолій писав:Його, її суть звучить нормально, мабуть тому, що його, її — і присвійний займенник, і родовий і знахідний відмінок до слів він (воно), вона. Тут в принципі не може виникнути плутанини, бо форми згібаються.

Маленьке уточнення.
Згідно з класифікацією, поданою тут,

Присвійні займенники вказують на належність пред­мета /.../ третій особі множини: їхній (на належність предмета третій особі од­нини вказують особові займенники в родовому відмінку: його, її);

Тобто займенники його, її - особові в род.відм.
Зауважте, тут як присв. займ. 3-ї особи мн. подано тільки іхній.
До речі, хтось знає, звідки цей текст?

Довідник труднощів українського слововживання Головащука (я дивилася вчора, але зараз не наведу цитати) подає форму їх на позначення присвійності як допустиму.
Я ніде не зустрічала розрізнення їх/їхній стосовно істот чи неістот.
Присвійні приткметники - так, вони утворюються від назв істот.

Анатолій писав: Тоді, якщо їх суть, то треба суть мене, суть тебе, суть нас, суть вас, а не моя, твоя, наша, ваша суть. Я правально зрозумів?

І так, і ні (моя поки що не доведена думка). У сполуці суть людини й под. іменник у родовому відмінку стоїть у постпозиції, а присвійні займенники й прикметники зазвичай стоять у препозиції стосовно означуваного.
Якщо повернутися до їх/їхній ремонт.
Ремонт (чого?) засобів. Іменник у род. відм. стоїть у постпозиції.
Їхній ремонт - присвійний займенник стоїть у препозиції.
Замість займенника ставимо іменник: транспортних засобів ремонт - "неестетично"
Але.
Його ремонт. Маємо особовий займенник у родовому відмінку, який може також позначати присвійність. І без контексту ми не знаємо, чи йдеться про ремонт автобуса чи про ремонт, який робив дядько Петро.

Cherepaxa писав:Але.
Його ремонт. Маємо особовий займенник у родовому відмінку, який може також позначати присвійність. І без контексту ми не знаємо, чи йдеться про ремонт автобуса чи про ремонт, який робив дядько Петро.

Несподівано для себе роблю висновок (запевняю, я його не мала наперед ).
Якщо нема трагедії в тому, що сполуку
його ремонт можна розуміти і так і сяк залежно від контексту, то, може, не так страшно інколи вживати їх (родовий відмінок множини) на позначення присвійності.

Cherepaxa писав: Маленьке уточнення.
Згідно з класифікацією, поданою тут,
...
До речі, хтось знає, звідки цей текст?

Ймовірно, "Практичний довідник з української мови" І. П. Ющука. Хоча помітні й деякі розбіжності в текстах.

Щоб підбити підсумки дискусії, як сформувати правило вживання їх — їхній? Уявімо собі, що пишемо довідник чи підручник, де все має бути чітко, структуровано: 1)… 2)… 3…; якщо,.. то…

Анатолій писав:Щоб підбити підсумки дискусії, як сформувати правило вживання їх — їхній? Уявімо собі, що пишемо довідник чи підручник, де все має бути чітко, структуровано: 1)… 2)… 3…; якщо,.. то…

Як на мене, усе доволі чітко сформульовано у "Словнику-довіднику з українського літературного слововживання" (Головащук С. І.) - Київ, Наук. думка - 2004
Стор. 179.
До речі, там є приклади вживання їх у значенні їхній у Шевченка й О.Довженка.
Попри те, що у довідниках Головащука є чимало промахів, ця стаття добра.

А я гадаю, що краще прислухатися до порад поважних мовознавців і не морочити собі голову: "щоб уникнути зайвого паралелізму, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще в нашій поточній усній і писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній".

Наталя писав:А я гадаю, що краще прислухатися до порад поважних мовознавців і не морочити собі голову: "щоб уникнути зайвого паралелізму, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще в нашій поточній усній і писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній".

Наталю, ніхто й не стверджує, що замість їхній треба вживати їх: їхня земля, їхні діти, їхнє поле, а не їх земля (діти, поле). У таких випадках чітко видно присвійність. Питання в іншому: коли вживати їх, а коли їхній, тобто як визначити, чи є фактор присвійності, чи немає.

Наталя писав: Цільові перевірки базових автопідприємств щодо виконання ними договірних умов з перевізниками (зберігання транспортних засобів, їхній ремонт та належне утримання) теж «виловили» не один факт формального ставлення до прописаних у законі вимог (з газети)

А Кувалда стверджує таке:

Кувалда писав:тут - їх. їхній ремонт — це коли Микола і Оксана зробили ремонт

, бо присвійності в цьому реченні немає.

І все ж, як стисло сформувати правило?

Питання в іншому: коли вживати їх, а коли їхній, тобто як визначити, чи є фактор присвійності, чи немає.

Фактор присвійності можна визначити лише з контексту. І це таки варто зазначити у правилі, на якому Ви так наполягаєте.

Цільові перевірки базових автопідприємств щодо виконання ними договірних умов з перевізниками (зберігання транспортних засобів, їхній ремонт та належне утримання) теж «виловили» не один факт формального ставлення до прописаних у законі вимог (з газети)

Тут - їх. їхній ремонт — це коли Микола і Оксана зробили ремонт.

Ну, де ж "їх"? "Їхній" - і крапка.

Наталя писав:Фактор присвійності можна визначити лише з контексту. І це таки варто зазначити у правилі, на якому Ви так наполягаєте.

Ось вам контекст:
Дещо незвичайна обстановка панувала того дня на базі дислокації запорізького спецпідрозділу швидкого реагування «Беркут». Щоденний суворий порядок та дисципліну порушували… дітлахи. Їх галасливі веселі зграйки метушилися усюди: біля БТРів, в учбовому класі спецпідрозділу та й просто у дворі (з газети).
Їх, як написано, чи все ж таки їхній?