r2u.org.ua / e2u.org.ua

Маєш рацію.
Але тюгівець сюди не піде. Бо правило апострофа діє лише на губні б, п, в, м, ф та сонорний р.

Треба залучити важку артилерію - Дмитра з братнього форуму.

ЧИ ПОТРІБНІ ЦІ НЕЗВИЧНІ НАПИСАННЯ СЛІВ?
Серед нових найменувань осіб чимало тих, що утворені від звукових і буквених абревіатур – скорочених назв політичних партій, блоків та об’єднань, конфесійних угруповань, спортивних організацій, силових структур, а також міжнародних і міждержавних союзів тощо. Вони вирізняються своїм незвичним оформленням, бо зберігають графіку своєї твірної абревіатури, тобто написання великими літерами, з якою поєднується переважно іменниковий суфікс -ець, -івець, зрідка – суфікси -ник, -іст/-ист, пор.: Б’ЮТівець, НУНСівець, КУНівець, УНСОвець, УРПіст, ПРПіст, МНСник, УНІАНівець, МОПівець, УБОЗівець, СНДівець, МВФівець. Паралельно вживають ці назви з однаковим написанням абревіатурної кореневої і суфіксальної частин, пор.: б’ютівець, нунсівець, кунівець, унсовець, уерпіст, пеерпіст, еменесник, уніанець, змопівець, убозівець, есендівець, емвеефівець. Перше написання чітко відбиває зв’язок таких найменувань осіб з твірною абревіатурою, що дуже важливо на початку їхнього вживання. Але різне графічне оформлення кореневої і суфіксальної частин не типове для української мови, воно навіть ускладнює сприйняття інформації, особливо якщо коренева частина є буквеною абревіатурою на зразок УРПіст, ПРПіст, МНСник, СНДівець, МВФівець. Саме тому рекомендуємо однаково передавати обидві частини у відабревіатурних найменуваннях осіб: б’ютівець, нунсівець, кунівець, унсовець, уерпіст, пеерпіст, еменесник, уніанець, змопівець, убозівець, есендівець, емвеефівець.
Катерина Городенська (м. Київ)

Дякую, корисна інформація.

Мені дивно, що може виникати ідея писати б’ютівець без апострофа.
(Нехай в абревіатурі апостроф не потрібен, хоча не зовсім ясно. Правила скорочень докладно визначені ДСТУ 3582, наскільки я розумію, утворення слів з кількох літер за якими йде суфікс підпадає скоріше під означення Стягування — скорочування слова вибірковим пропусканням приголосних та голосних літер, а не Ініціальна абревіація — спосіб творення слів з початкових букв та звуків, бо до ініціальних скорочень може додаватись лише закінчення (примітка до § 39 УП), але суфікс — це вже занадто. Не встигають мовознавці за мовою!!! Поки вони міркують, як провідміняти іменник, утворений з початкових літер словосполучення, вже від того іменника похідні творяться!)
Отож я про апостроф. Апостроф не пишеться, коли буквосполучення позначає сполучення м’якого приголосного з наступним голосним звуком. Блок — де ви бачите м’який приголосний? Юлії — де ви бачите наступний голосний, коли тут сполучення приголосного з голосним [йу]? В похідному скороченні лишається та сама фонетична структура [б йу], чому б то мало щось змінитися?

ага . нам мало, що пишемо Дізель, але дизель, Гаусс, але гаус, то ще додамо послідовності і з апострофом

Так, або Б'ЮТ тоді б’ютівець, або БЮТ, тоді бютівець

Ні, таки БЮТ і б’ютівець, без жодної послідовності (можна химерногібридно БЮТівець, але це жахливо). Скорочення з трьох ініціалів пишеться по-своєму, ціле похідне слово по-своєму. Не ставиться апостроф між словами, коли одно закінчується на Б, а друге починається з Ю. Хоч би ті слова й стягнені до ініціалів. Але нема підстав писати слово зі складом б’ю без апострофа.
Я ще зустрічав «Гітлер’юґенд» без апострофа. З якого знову переляку? Ясно, що ні в слові Гілер ні в слові Юґенд апострофів нема, як нема їх і в ініціальному сороченні ГЮ, але ж нема також ні м’якого рь у слові Гітлерь ні безприголосного ü у слові Юґенд (Jugend, не Ügend і навіть не Jügend по-німецьки), отож коли складається докупи складне слово мусимо зважати на пункт третій § 6 УП. До третього пункту § 6 не дочитали, а перестрибнули на § 92, ганьба! Нехай Гітлер стоклятий іноземець, а б’ютівці чим так завинили що до них уже 92-гий застосувати хотіли?

а от не тре’ без жодної послідовності . В нас і так на кожне правило десять винятків . Взагалі тре’ прибрати апостроф після губних не пройдуть/не приживуться варіянти: б’юджет, г'яур, б’юро тощо - бо це ускладнення написання. Досить зробити примітку, що губні вимовляються твердо перед йотованими, та й по всьому, а точніше - вимовляються твердо у будь-якому разі. Але гурмани можуть вимовляти по-особливому ті губні, що після голосних: свято, цвях тощо.
дуже вишукане розв’язання апострофного питання

wmdrossel писав:Ні, таки БЮТ і б’ютівець, без жодної послідовності (можна химерногібридно БЮТівець, але це жахливо). Скорочення з трьох ініціалів пишеться по-своєму, ціле похідне слово по-своєму. Не ставиться апостроф між словами, коли одно закінчується на Б, а друге починається з Ю. Хоч би ті слова й стягнені до ініціалів. Але нема підстав писати слово зі складом б’ю без апострофа.
Я ще зустрічав «Гітлер’юґенд» без апострофа. З якого знову переляку? Ясно, що ні в слові Гілер ні в слові Юґенд апострофів нема, як нема їх і в ініціальному сороченні ГЮ, але ж нема також ні м’якого рь у слові Гітлерь ні безприголосного ü у слові Юґенд (Jugend, не Ügend і навіть не Jügend по-німецьки), отож коли складається докупи складне слово мусимо зважати на пункт третій § 6 УП. До третього пункту § 6 не дочитали, а перестрибнули на § 92, ганьба! Нехай Гітлер стоклятий іноземець, а б’ютівці чим так завинили що до них уже 92-гий застосувати хотіли?

Підтримую. З однією заувагою: послідовність є — абревіатури, створені складанням назв початкових букв твірних слів, пишемо без апострофа, похідні слова живуть за правилами написання звичайних слів.

Анатолію, тоді дайте означення "послідовності"

Вважаєте, що похідні від абревіятур слова обов’язково мають писатися як і самі абревіятури? Тоді як пояснити, що від УПА утворюємо упівець (а не упавець), від ДАІ — даївець (не даівець). Чи тут помилки?