Бютівець

[Наталя]

Маєш рацію.
Але тюгівець сюди не піде. Бо правило апострофа діє лише на губні б, п, в, м, ф та сонорний р.

Треба залучити важку артилерію - Дмитра з братнього форуму.

[Анатолій]

ЧИ ПОТРІБНІ ЦІ НЕЗВИЧНІ НАПИСАННЯ СЛІВ?
Серед нових найменувань осіб чимало тих, що утворені від звукових і буквених абревіатур – скорочених назв політичних партій, блоків та об’єднань, конфесійних угруповань, спортивних організацій, силових структур, а також міжнародних і міждержавних союзів тощо. Вони вирізняються своїм незвичним оформленням, бо зберігають графіку своєї твірної абревіатури, тобто написання великими літерами, з якою поєднується переважно іменниковий суфікс -ець, -івець, зрідка – суфікси -ник, -іст/-ист, пор.: Б’ЮТівець, НУНСівець, КУНівець, УНСОвець, УРПіст, ПРПіст, МНСник, УНІАНівець, МОПівець, УБОЗівець, СНДівець, МВФівець. Паралельно вживають ці назви з однаковим написанням абревіатурної кореневої і суфіксальної частин, пор.: б’ютівець, нунсівець, кунівець, унсовець, уерпіст, пеерпіст, еменесник, уніанець, змопівець, убозівець, есендівець, емвеефівець. Перше написання чітко відбиває зв’язок таких найменувань осіб з твірною абревіатурою, що дуже важливо на початку їхнього вживання. Але різне графічне оформлення кореневої і суфіксальної частин не типове для української мови, воно навіть ускладнює сприйняття інформації, особливо якщо коренева частина є буквеною абревіатурою на зразок УРПіст, ПРПіст, МНСник, СНДівець, МВФівець. Саме тому рекомендуємо однаково передавати обидві частини у відабревіатурних найменуваннях осіб: б’ютівець, нунсівець, кунівець, унсовець, уерпіст, пеерпіст, еменесник, уніанець, змопівець, убозівець, есендівець, емвеефівець.
Катерина Городенська (м. Київ)

[lelka]

Дякую, корисна інформація.

[wmdrossel]

Мені дивно, що може виникати ідея писати б’ютівець без апострофа.
(Нехай в абревіатурі апостроф не потрібен, хоча не зовсім ясно. Правила скорочень докладно визначені ДСТУ 3582, наскільки я розумію, утворення слів з кількох літер за якими йде суфікс підпадає скоріше під означення Стягування — скорочування слова вибірковим пропусканням приголосних та голосних літер, а не Ініціальна абревіація — спосіб творення слів з початкових букв та звуків, бо до ініціальних скорочень може додаватись лише закінчення (примітка до § 39 УП), але суфікс — це вже занадто. Не встигають мовознавці за мовою!!! Поки вони міркують, як провідміняти іменник, утворений з початкових літер словосполучення, вже від того іменника похідні творяться!)
Отож я про апостроф. Апостроф не пишеться, коли буквосполучення позначає сполучення м’якого приголосного з наступним голосним звуком. Блок — де ви бачите м’який приголосний? Юлії — де ви бачите наступний голосний, коли тут сполучення приголосного з голосним [йу]? В похідному скороченні лишається та сама фонетична структура [б йу], чому б то мало щось змінитися?

[Кувалда]

ага . нам мало, що пишемо Дізель, але дизель, Гаусс, але гаус, то ще додамо послідовності і з апострофом

Так, або Б'ЮТ тоді б’ютівець, або БЮТ, тоді бютівець

[wmdrossel]

Ні, таки БЮТ і б’ютівець, без жодної послідовності (можна химерногібридно БЮТівець, але це жахливо). Скорочення з трьох ініціалів пишеться по-своєму, ціле похідне слово по-своєму. Не ставиться апостроф між словами, коли одно закінчується на Б, а друге починається з Ю. Хоч би ті слова й стягнені до ініціалів. Але нема підстав писати слово зі складом б’ю без апострофа.
Я ще зустрічав «Гітлер’юґенд» без апострофа. З якого знову переляку? Ясно, що ні в слові Гілер ні в слові Юґенд апострофів нема, як нема їх і в ініціальному сороченні ГЮ, але ж нема також ні м’якого рь у слові Гітлерь ні безприголосного ü у слові Юґенд (Jugend, не Ügend і навіть не Jügend по-німецьки), отож коли складається докупи складне слово мусимо зважати на пункт третій § 6 УП. До третього пункту § 6 не дочитали, а перестрибнули на § 92, ганьба! Нехай Гітлер стоклятий іноземець, а б’ютівці чим так завинили що до них уже 92-гий застосувати хотіли?

[Кувалда]

а от не тре’ без жодної послідовності . В нас і так на кожне правило десять винятків . Взагалі тре’ прибрати апостроф після губних не пройдуть/не приживуться варіянти: б’юджет, г'яур, б’юро тощо - бо це ускладнення написання. Досить зробити примітку, що губні вимовляються твердо перед йотованими, та й по всьому, а точніше - вимовляються твердо у будь-якому разі. Але гурмани можуть вимовляти по-особливому ті губні, що після голосних: свято, цвях тощо.
дуже вишукане розв’язання апострофного питання

[Анатолій]

Ні, таки БЮТ і б’ютівець, без жодної послідовності (можна химерногібридно БЮТівець, але це жахливо). Скорочення з трьох ініціалів пишеться по-своєму, ціле похідне слово по-своєму. Не ставиться апостроф між словами, коли одно закінчується на Б, а друге починається з Ю. Хоч би ті слова й стягнені до ініціалів. Але нема підстав писати слово зі складом б’ю без апострофа.
Я ще зустрічав «Гітлер’юґенд» без апострофа. З якого знову переляку? Ясно, що ні в слові Гілер ні в слові Юґенд апострофів нема, як нема їх і в ініціальному сороченні ГЮ, але ж нема також ні м’якого рь у слові Гітлерь ні безприголосного ü у слові Юґенд (Jugend, не Ügend і навіть не Jügend по-німецьки), отож коли складається докупи складне слово мусимо зважати на пункт третій § 6 УП. До третього пункту § 6 не дочитали, а перестрибнули на § 92, ганьба! Нехай Гітлер стоклятий іноземець, а б’ютівці чим так завинили що до них уже 92-гий застосувати хотіли?

Підтримую. З однією заувагою: послідовність є — абревіатури, створені складанням назв початкових букв твірних слів, пишемо без апострофа, похідні слова живуть за правилами написання звичайних слів.

[Кувалда]

Анатолію, тоді дайте означення "послідовності"

[Анатолій]

Вважаєте, що похідні від абревіятур слова обов’язково мають писатися як і самі абревіятури? Тоді як пояснити, що від УПА утворюємо упівець (а не упавець), від ДАІ — даївець (не даівець). Чи тут помилки?