Re: Конкурс-2
Додано: Нед січня 05, 2014 10:28 am
Найближчим часом свій викладу. Але будуть певні зауваження у мене щодо виправленого.
| Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку дев’ятнадцятого сторіччя підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження, що Всесвіт цілком визначений. | Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку ХIХ століття підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження (може, ліпше «думки», бо в дальшому реченні про «припущення» того самого де Лапласа), що Всесвіт цілком визначений (у словниках deterministic — детермінований). |
| *** | *** |
| Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час. | Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору (набір) наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час. |
| *** | *** |
| Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент. | Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські (з малої букви чи великої?) закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент. |
| *** | *** |
| У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують й усім іншим, зокрема людською поведінкою. | У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують і всім іншим, зокрема людською поведінкою. |
| *** | *** |
| Із доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу втручатися в світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням. | З доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу (чи волю?) втручатись у світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням. |
| *** | *** |
| Згідно з законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах. | Згідно із законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах. |
| *** | *** |
| А позаяк діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна. | А як діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна. |
| *** | *** |
| Для уникнення цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк у 1900 році припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами, які він назвав квантами. | Щоб уникнути цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк 1900 року припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами (порціями? Чи тут саме пакетами?), які він назвав квантами. |
| *** | *** |
| Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність з якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна. | Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність із якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна. |
| *** | *** |
| Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише в 1926-му, коли інший німецький науковець, Вернер Гайзенберґ, сформулював свій знаменитий принцип невизначеності. | Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише 1926-го, коли інший німецький науковець Вернер Гайзенберґ сформулював свій відомий принцип невизначеності. |
| *** | *** |
| Принцип невизначеності глибоко вплинув на те, як ми дивимося на світ. | Принцип невизначеності глибоко вплинув (справив глибокий/великий вплив?) на те, як ми дивимося на світ. |
| *** | *** |
| Навіть через вісімдесят з лишком років цей вплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій. | Навіть через вісімдесят із лишком років цей уплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій. |
| *** | *** |
| Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б, але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру. | Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б (в оригіналі латинські A і B, а в українському варіянті мішанина), але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру. |
| *** | *** |
| Таким чином квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості. | Так квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості. |
| *** | *** |
| Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбилися у знаменитому висловлюванні: «Бог не грає в кості». | Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбились у відомому вислові: «Бог не грає в кості». |
| *** | *** |
| Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному сенсі воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами. | Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному розумінні воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами. |
| *** | *** |
| Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який можне бути описаний в цих термінах. | Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який може бути описаний у цих термінах. |
| *** | *** |
| Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися з западинами іншої групи. | Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися із западинами іншої групи. |
| *** | *** |
| Добре відомий приклад інтерференції у разі світла – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках. | Добре відомий приклад інтерференції у разі світла (що таке «у разі світла»? Може, «щодо світла»/«у світло» чи просто «світла» абощо?) – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках. |
| *** | *** |
| Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються з западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку. | Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються із западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку. |
| *** | *** |
| Інтерференція може також відбутися і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Знаменитий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2). | Інтерференція може також відбутись і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Відомий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2). |
| *** | *** |
| З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто, хвиль певної довжини). | З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто хвиль певної довжини). |
| *** | *** |
| Тепер припустімо, що поставлено екран з протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки. | Тепер припустімо, що поставлено екран із протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки. |
| *** | *** |
| На будь-яку точку екрану падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрану через дві щілини, буде різна. | На будь-яку точку екрана падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрана через дві щілини, буде різна. |
| *** | *** |
| Це означатиме, що хвилі з щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрану: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть. | Це означатиме, що хвилі із щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрана: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть. |
| *** | *** |
| Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрану, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується. | Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрана, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується. |
| *** | *** |
| Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то, можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані. | Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов, була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані. |
| *** | *** |
| Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор у 1913 році. | Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор 1913 року. |
| *** | *** |
| Він припустив, що електрони рухаються по орбіті не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях. | Він припустив, що електрони рухаються орбітою не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях. |
| *** | *** |
| Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися по орбіті на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією. | Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися орбітою на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією. |
| *** | *** |
| Але не ясно, як її поширити на складніші атоми. | Але не зрозуміло, як її поширити на складніші атоми. (Як варіянт: Але як її поширити на складніші атоми — не зрозуміло.) |
| *** | *** |
| Вона виявила, що електрон, який рухається по орбіті навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості. | Вона виявила, що електрон, який рухається орбітою навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості. |
| *** | *** |
| Для цих орбіт гребені хвилі будуть в тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам. | Для цих орбіт гребені хвилі будуть у тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам. |
| *** | *** |
| Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто, на гребені, чи западині). | Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто на гребені, чи западині). |
| *** | *** |
| Ймовірність проходження від точки А до точки Б вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів. | Імовірність проходження від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів. |
| *** | *** |
| Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються із якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро. | Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються з якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро. |
| *** | *** |
| Позаяк структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності. | А як структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності. |
| *** | *** |
| (Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати). | Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати.) |
| *** | *** |
| А отже, в якомусь сенсі, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто, неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини. | А отже, в якомусь розумінні, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини. |
| *** | *** |
| Однак наразі нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію. | Однак зараз/тепер нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію |
Інші на черзі.
, бо далі буде літредагування. 