r2u.org.ua / e2u.org.ua

Усезнайко писав:

Анатолій писав:Чому?

Пункт б.

§ 8. Чергування О – І, Е – І
1. У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах).

Чому ж тоді подорожник, безбожник, основоположник, замор’я, підлокотник тощо? Як на мене, то чергування — не правило, а особливість української мови. Бо якщо це правило, то в ньому ну дуже вже багато винятків.

Анатолій писав:

Усезнайко писав:

Анатолій писав:Чому?

Пункт б.

§ 8. Чергування О – І, Е – І
1. У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах).

Чому ж тоді подорожник, безбожник, основоположник, замор’я, підлокотник тощо? Як на мене, то чергування — не правило, а особливість української мови. Бо якщо це правило, то в ньому ну дуже вже багато винятків.

Будь ласка, тут гляньте на пункт Д, а саме: 2, 5 та 7.

«п. 2. У повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом».

Якщо подорожник, то чому бездоріжник?

Анатолій писав:«п. 2. У повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом».

Якщо подорожник, то чому бездоріжник?

Читайте уважніше:
2) у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду: колод (колодка), долонь (долонька), сорок, огорож, морок, нагород (від них немає зменшених форм з і). Але: доріг, доріжка, корів, корівка, беріз, берізка (проте березка — виткий бур’ян);

Слово подорожник утворене від слова подорож, а бездоріжник натомість од дорога.

Усезнайко писав:

Анатолій писав:«п. 2. У повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом».

Якщо подорожник, то чому бездоріжник?

Читайте уважніше:
2) у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду: колод (колодка), долонь (долонька), сорок, огорож, морок, нагород (від них немає зменшених форм з і). Але: доріг, доріжка, корів, корівка, беріз, берізка (проте березка — виткий бур’ян);

Слово подорожник утворене від слова подорож, а бездоріжник натомість од дорога.

Іншими словами, «бездоріжник» підпадає під виняток, як і всі слова, що походять від «дорога»? Я правильно зрозумів?

Анатолій писав:Іншими словами, «бездоріжник» підпадає під виняток, як і всі слова, що походять від «дорога»? Я правильно зрозумів?

Так, але тут ще треба звернути увагу на префіксальне утворення цього слова.
І намагайтесь використовувати Ваше мовне чуття, воно, либонь, Вам набагато точніше і швидше підкаже.

Усезнайко писав:

Анатолій писав:Іншими словами, «бездоріжник» підпадає під виняток, як і всі слова, що походять від «дорога»? Я правильно зрозумів?

Так, але тут ще треба звернути увагу на префіксальне утворення цього слова.
І намагайтесь використовувати Ваше мовне чуття, воно, либонь, Вам набагато точніше і швидше підкаже.

Мовне чуття річ хороша, але я би якраз залишив повноголосе -оро- в новотворі. При цьому доріг, доріжка нехай собі залишається з «і». До речі, словник Кримського подає слово «подорожник» як переклад до «дорожные записки» (тобто «подорожник» може походити і від слова «дорога», а не тільки від «поророж», та й сама «подорож» походить від «дорога», а «і» там не спостерігаємо).

Анатолій писав:Мовне чуття річ хороша, але я би якраз залишив повноголосе -оро- в новотворі. При цьому доріг, доріжка нехай собі залишається з «і». До речі, словник Кримського подає слово «подорожник» як переклад до «дорожные записки» (тобто «подорожник» може походити і від слова «дорога», а не тільки від «поророж», та й сама «подорож» походить від «дорога», а «і» там не спостерігаємо).

Гаразд, підемо глибше. Чому існує таке чергування? Бо в живій мові важко ставити наголос на ту літеру при певних видозмінностей слова. П́одорож має наголос на перший склад, тому їй не годиться чергуватись, але натомість дор́ога і бездор́іжник має наголос на літеру, яка чергується. Якщо припустимо, що подор́ожник — це якійсь там записки і має наголос саме на третій склад, то тоді маєте рацію.

Усезнайко писав:

Анатолій писав:Мовне чуття річ хороша, але я би якраз залишив повноголосе -оро- в новотворі. При цьому доріг, доріжка нехай собі залишається з «і». До речі, словник Кримського подає слово «подорожник» як переклад до «дорожные записки» (тобто «подорожник» може походити і від слова «дорога», а не тільки від «поророж», та й сама «подорож» походить від «дорога», а «і» там не спостерігаємо).

Гаразд, підемо глибше. Чому існує таке чергування? Бо в живій мові важко ставити наголос на ту літеру при певних видозмінностей слова. П́одорож має наголос на перший склад, тому їй не годиться чергуватись, але натомість дор́ога і бездор́іжник має наголос на літеру, яка чергується. Якщо припустимо, що подор́ожник — це якійсь там записки і має наголос саме на третій склад, то тоді маєте рацію.

Закинув на один форум питання, як правильно: бездорожник чи бездоріжник. Ось що відповіли:
«Якщо звернутися до граматики, то має бути бездорожник.
У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах).
Але:
Чергування о (е) - і не відбувається у групах з повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, а також -еле-: город, мороз, подорож, подорожник.

Як заперечення можна навести приклад доріжка, бездоріжжя.
Але читаємо далі: чергування все ж таки відбувається
- у групах -оро-, -оло-, -ере- (о, е переходять в і) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на -к(а) зі значенням зменшеності: борідка, доріжка.
- та у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженим приголосним: бездоріжжя, Запоріжжя

Отже з точки зору граматики писати слід бездорожник».

Що скажете?

Анатолій писав: Як заперечення можна навести приклад доріжка, бездоріжжя.

Гаразд, доріжка та бездоріжжя ясно чому, але як вони пояснять доріг?

Я можу, навіть, пояснити чому це виняток. Річ у тім, що слово дорога має в собі слово рог(тобто ріг), яке радше підпадає під групу, яка начебто нам не підходить:
Незалежно від семантики слова в словотвірних частинах -хід, -ріг виступає тільки і: всюдихід, місяцехід, пішохід, пішохідний, самохід, самохідний, стравохід, швидкохід, швидкохідний; козеріг і Козеріг (сузір’я), носоріг і т. ін.;
Але вона набуває чинності лишень у складних словах, як і наш випадок. Тому я прошу звернути увагу на текст, котрий виділено жирним. Ви спитаєте чому ж подорожник не підходить під це правило, правильно запитаєте, проте воно не підходить, бо це не складне слово — воно складається з одного слова — подорож, і не походить од дорога напряму, бо тоді було б подорог.