Про закінчення родового відмінка іменників III відміни

[Ґалаха]

не утрируйте...

[Кувалда]

та не обов’язково. я, насамперед, зрозумів би, що хтось просить почати солити. Зрозуміло, що з контексту буде зрозуміло, але це гальмуватиме читання, бо таких от слів-омографів трохи та буде

[Ґалаха]

аби просив солити, то найпевніше сказав би - посоли трохи, візьми посоли трохи.

[Кувалда]

я не спрощую. просто намагаюсь знайти дипломатичне означення таким от мовним забавам . Там ще є одна - початкове и-.
У нас мова всіяна винятками, так тре’ додати ще десяток .
Але якщо Ви мені поясните, чому Руси, але Росі, то я покаюсь , чи осени, але тіні; соли, але мілі...

[Кувалда]

можна й так сказати, але мій варіянт теж цілком.

[Ґалаха]

Але якщо Ви мені поясните, чому Руси, але Росі, то я покаюсь , чи осени, але тіні; соли, але мілі...

пишуть, що виняток.
а що не так? чи в чому ви маєте каятись

[Кувалда]

за наїзд на -и
"пишуть, що виняток". За такі винятки треба розформовувати Комісії/Інститути без права апеляції . Коли цей виняток робили в 20-х, це можна зрозуміти: -и якраз перебувало в стадії напівсмерті. Зауважу - без втручання якихось позамовних чинників. Тому правописці просто зафіксували цей стан справ.
А що хочуть зафіксувати теперішні правописці: повернення до репресованої напівнорми? Так, цій норми "допомогли" померти недобрі люди. Але вони тільки пришвидшили процес. Чи ця -и тепер поширена серед питомих україномовців?
Тут зі свічкою доктора філологічних наук не знайдеш, щоб писав без совкізмів. Але -и – то святе
Добре. Я не проти -и в мові (діялекті), де вона справді вживана, але проти цього в літературній/науковій/офіційній тощо. І в цьому майже непохитний . У крайньому разі я погоджуся на -и, але щоб тоді для всіх слів цієї відміни. Без винятків: речи, тіни, міли тощо. А інакше – розформувать

[Ґалаха]

тоді шостий пункт:
6) Запровадити паралельні форми -і/-и. Пам’ятаючи при цьому, що можливий цілий набір варіянтів щодо –и, див. вище).
був би найоптимальніший.
а тоді дивись, та й за якимись словами закріпиться форма -и.
наприклад смерти мені звучить гарній, ніж смерті.

[Кувалда]

слово "оптимальний" не має ступенів і найкраще залишити як є, тобто 1)

[Ґалаха]

слухав щойно новини на п'ятому, то Татарчук виразно казав - майдані Незалежности (також приємно здивувало - що їх).