Ну що ж, hope_clearwater . Прочитав. Приємно вражений. Не знаю, чи Ви користувалися російським перекладом, але у будь-якому разі такого впливу не зауважив. І змістовно, і суто мовно дуже добре. Я на цьому етапі не робитиму зауваг стосовно ком чи дрібноти, пройдуся згрубша.
Синтаксис - чудово.
Відповідність оригіналові – я глянув дуже вибірково (не володію англійською+тільки у випадках, коли зачіпляюся за якесь слово). Загалом текст легкочитний (і такий можна після деяких правок подавати в книжці). За що я зачепився. Ви переладаєте scientist як "вчений". Не варто цього робити.
Тут я вже пояснював, повторюся: "Не варто продовжувати життя іменника "вчений" на позначення однозначного "науковця" (Вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений (Номис). У словнику Грінченка "учений" як прикметник, хай прикметником і залишається (Вченому світ, а невченому тьма тощо). Тепер усі вчені, не всі науковці". "Вчений" на місці, коли йдеться про які-небудь середні віки, чи про грамотну/освічену людину, книжника. Людина, яка займається наукою, – науковець.
Побіжно глянувши, бачу, що Ви не відриваєтеся від змісту, але позаяк я припильнував "вчених", то зауважив, що Ви їх "додали" від себе у двох випадках: Ft first people thought that – Спочатку вчені гадали; What might happen to it then was first understood only – А що стається з нею опісля учені вперше збагнули. Це не страшно. Хоч і в першому випадку замість "вчені" "люди", а в другому взагалі без "учені" - нічим не гірший варіянт, до того ж ближчий до оригіналу. Але то таке. Не суттєве.
Стосовно термінів. Ще раз усім конкурсантам: користуйтеся
http://e2u.org.ua. Там є "Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови".
Chandrasekhar limit = Чандрасека́рова грани́ця; Pauli exclusion principle = при́нцип Па́улі (у крайньому разі принцип заборони Паулі, але не виключення).
Star – попри те, що в українській вживані та практично рівноправні "зоря" і "зірка" (зокрема, щодо астрономічних об’єктів) – можна переконатися за словниковою базою, але краще в цій книжці перекладати саме "зоря". Та й І.Климишин радить залишити "зірку" за земними об’єктами
. Тому тут домовимося: що стосується художніх творів тощо - "зоря" чи "зірка" - не суттєво (як тримати і держати). У наукових віддаємо перевагу "зорі".
ще одне речення, яке б я пропустив, якби не зачепився через росіянізм: coalesce – це з’єднуються, злипаються, зливаються, але тільки не сплавляються (в українській сплавляють ліс, а сало, залізо топлять). І хоч поки в сучасних словниках уживають сплави, сплавляти, сплавлений, але вже подають і стопи, стоплювати, стоплений. У Вашому випадку можна і стоплюються.
Пильнуйте за похилим шрифтом, бо він, як тут
Philosophical Transactions of the Royal Society of London, вказує, де закінчується назва: «Філософські праці» Лондонського королівського товариства – «Філософські праці Лондонського королівського товариства".
Оце "вони мусять мати
зовсім різні швидкості. Через це частинки рухаються
геть одна від одної, а розміри зірки
збільшуються" треба трішечки "порухати" ці речення
насправді обидві теорії мають рацію – краще, щось на кшталт "правильні"
не може сповільнити їхній рух – їхнього руху
коли існувал
о дві
Кембриджського – Кембридзького
у наступних виданнях – краще дальших/подальших (наступний має сильну прив’язку до майбутності)
пильнуйте за чергуванням в/у: вичерпати усе, рухатися угору
буде слабши
м – перегляньте Сулиму і Курило щодо вжитку називного/орудного відмінків
Підсумок. Дуже добре. Попередньо: 10 - за зміст, 9 - за мову
.