r2u.org.ua / e2u.org.ua

краєзнавець писав:Всі згадані мови відрізняються від української тим, що ними певна квітка має однакову назву - роза.
В Україні квітки з такою назвою нема, тому і терміну роза вітрів бути не може.
А вже квітка вітрів, чи троянда вітрів, чи лілія вітрів, чи ружа вітрів, чи жоржина вітрів чи що там ще - тут, на мою думку, треба враховувати, зокрема, і легкість вимови.

Анатолій писав:В українській є рожа (звідси колір рожевий) і діалектне слово ружа.

Про найкращу квітку
Українська мова, відображаючи ментальність нашого народу, кохається в назвах квітів, кущів, дерев: волошки, чорнобривці, калина, верба, тополя та ін. Одначе символом краси найчастіше виступають лексеми «троянда», «рожа», «рута» і рідше «роза», «ружа». У денотативному плані вони нерівнозначні. Троянда (або ж роза) - це багаторічна кущова рослина родини розових із великими запашними квітками червоного, рожевого, білого або жовтого кольору і зі стеблами, звичайно вкритими колючками; а також квітка цієї рослини. Рожа (у західних діалектах зрідка - ружа) - це багаторічна декоративна рослина родини мальвових із високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття; а також квітка цієї рослини. Ружа - це багаторічна напівкущова або трав’яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію, використовується в медицині та парфумерії; а також квітка цієї рослини.
Одначе, в конотативному плані - як ознака краси, зокрема жіночої, дівочої, - вони рівнозначні і дуже часто вживаються в порівняннях та звертаннях, як ось: «Моя врода, як повная рожа» (українська народна пісня); «Ой ти дівчино, повная роже» (українська народна пісня); «Сидить Оленка між дружок, як повна рожа» (Марко Вовчок); «Чого оце ти так змарніла? Колись цвіла, як повна троянда, а тепер така стала, як рожа в’яла» (І. Нечуй-Левицький); «У Валентина вуха палали великими трояндами, його сьогодні кожен тягав за вуха» (О. Гончар); «Дочка була як рута - швидко взяли на сторону багаті люди» (С. Васильченко).
У переносному розумінні слово «троянда», ужите в множині, позначає також благополуччя, щастя, радощі в житті, пор.: «Наш шлях, ласкавий пане, зовсім не встелений трояндами» (І. Франко).
Прикметник «трояндовий (трояндний)» уживається і в прямому розумінні, і в переносному, позначаючи щось радісне, приємне, нічим не засмучене, пор.: «На голові (Паріса) трояндовий вінок,
з-під нього спадають на плечі довгі кучері» (Леся Українка); «Падали колоски, і в шелестінні їх - брязкіт бокалів вина... Трояндовий сміх жінок-красунь» (А. Головко).
У народних піснях зустрічається похідна форма «рожівна» зі значенням «донька рожі», напр.: «Рожа дочку чесала, як чесала та й навчала: «Дочко моя рожівно!..» (із записів А. Метлинського).

Листопад писав: А це точно так?
Бо то начебто різні квіти. Читаю, приміром, у пані професорки Зорівчак таке:

Анатолій писав:Та і в словнику Даля розою називають не тільки троянду.

Анатолій писав: То чи варто нам випадати з цієї ланки і казати «квітка вітрів»? Може, скажімо «ружа вітрів» — і назву саме цієї квітки збережемо, і не так довго, як «троянда вітрів».

лекс писав:"Роза" є в словнику Грінченка.