Сторінка 2 з 2

Re: Ґ і г

Додано: Нед квітня 03, 2011 8:50 pm
Кувалда
Можу запропонувати просте правило: незмінювану частину залишаємо такою, якою її транскрипували чи транслітерували; змінну подаємо традиційно: Джона ми відмінюємо за українськими правилами, то чому Ольґу маємо відмінювати за російськими.
Крім того, я не вважаю, що обов’язково має ґ мінятися на дз. Чого б це? Чому б ґ не мінятися на з? Не маю нічого проти, якщо в якомусь діялекті мінятитметься на дз (і це використовуватимуть письмаки).
А логіка проста: є тільки одна виділена мова – українська, всі запозичення з інших мов мають бути припасовані до українських правил, правила мають бути якомога універсальнішими. Тоді не треба буде викручуватися, чому поляк Andrzej — А́нджей, а росіянин Андрей з якогось дива не Андрєй, а Андрій. Адже польська лексично до української близька рівною мірою з російською. А от логіки в тому, що усі мови рівні, але є рівніші, я не бачу. ;)