Я забрав декілька правил, які пропонували вживати «із», але, на жаль, я не так і не побачив чіткого алгоритму (який можна закодувати) де варто рекомендувати із/з/зі
Якщо хтось зі знанням справи має час і бажання допомогти, будь ласка, напишіть мені.
«незмінна з часом»
Модератор: Анатолій
Re: «незмінна з часом»
Гадаю, Андрію, тут є багато більше нюансів. І чітко сформулювати рекомендацію, коли вживати ІЗ, навряд чи можливо. З У (В) та І (Й) легше. А тут іще є варіант ЗІ (ЗО). І хоч-не-хоч будуть такі випадки, коли можна буде вжити і ЗІ, і ІЗ. У чинному правописі є навіть приклади:
Звісно, ЗІ не поставиш перед одиничним приголосним, тобто не скажеш зі зоопарку, зі сапою, зі шапкою тощо. Але, наприклад, літера Щ у літературній мові вже позначає два приголосні ШЧ, тобто сполуки зі щитом, зі щіткою, зі щербиною цілком природні. А в чинній редакції правопису про це анічичирк. І перелічувати ці тонкощі можна без кінця.
Мені здається, що концепція має бути інша. Треба чітко сформулювати правила вживання З і ЗІ (ЗО), доповнивши їх тезою про те, що на місці З і ЗІ (ЗО) подекуди може вживатися ІЗ. Наприклад, як краще написати кекс з маком? Певна річ, ті, що дуже ревно ставляться до милозвучності, обставатимуть за варіантом кекс із маком. Погоджуюся, що так і краще, і миліше. А якщо кекс їли — і він змалів? Що тоді? Кекс ізмалів? Багато хто саме так і скаже, але чи наважиться хто так написати? Навряд чи. Найчастіше напишуть кекс змалів. А чому, пишучи кекс змалів, не можна писати кекс з маком? Цілком логічне питання, на яке в правописі так само відповіді нема. Треба також зауважити, що фраза кекс досить змалів уже не потребуватиме додаткового І, бо після м'якого звука Т', наближеного в швидкому мовленні до Ц' або й до ДЗ', вимовити групу приголосних ЗМ легше. Ну і так далі.
Отож, дбаючи про милозвучність, не треба забувати, що в мові часто-густо можуть стояти поруч важкомовні приголосні, до яких годі застосувати якісь правила. Наприклад:
Щоправда, наведено їх у різних підпунктах. А хотілося, щоб до цього нюансу укладачі правопису теж привернули увагу читальників.Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (Михайло Коцюбинський);
Війнув зі Сходу легіт волі (Дмитро Павличко).
Звісно, ЗІ не поставиш перед одиничним приголосним, тобто не скажеш зі зоопарку, зі сапою, зі шапкою тощо. Але, наприклад, літера Щ у літературній мові вже позначає два приголосні ШЧ, тобто сполуки зі щитом, зі щіткою, зі щербиною цілком природні. А в чинній редакції правопису про це анічичирк. І перелічувати ці тонкощі можна без кінця.
Мені здається, що концепція має бути інша. Треба чітко сформулювати правила вживання З і ЗІ (ЗО), доповнивши їх тезою про те, що на місці З і ЗІ (ЗО) подекуди може вживатися ІЗ. Наприклад, як краще написати кекс з маком? Певна річ, ті, що дуже ревно ставляться до милозвучності, обставатимуть за варіантом кекс із маком. Погоджуюся, що так і краще, і миліше. А якщо кекс їли — і він змалів? Що тоді? Кекс ізмалів? Багато хто саме так і скаже, але чи наважиться хто так написати? Навряд чи. Найчастіше напишуть кекс змалів. А чому, пишучи кекс змалів, не можна писати кекс з маком? Цілком логічне питання, на яке в правописі так само відповіді нема. Треба також зауважити, що фраза кекс досить змалів уже не потребуватиме додаткового І, бо після м'якого звука Т', наближеного в швидкому мовленні до Ц' або й до ДЗ', вимовити групу приголосних ЗМ легше. Ну і так далі.
Отож, дбаючи про милозвучність, не треба забувати, що в мові часто-густо можуть стояти поруч важкомовні приголосні, до яких годі застосувати якісь правила. Наприклад:
Зрозуміла річ, редактор може виправити на:Може, десь стрінемося?
Або:Може, стрінемося десь?
Тут теж можна сказати просто:Борщ стоїть у холодильнику.
Проте не завжди. Часом без дієслова годі обійтися. Виникає збіг аж п’ятьох приголосних — РШЧСТ. Звісно, і тут можна буде якось зарадити. Перебудувати речення абощо. Але чи варто вже так коло цього розпадатися?Борщ — у холодильнику.