Бачу, що кращого за два місяці так ніхто й не запропонував. Тому підтримую самознищуваний. І до ракети це підходить.Кувалда писав:навіть не знаю чим так "самознищуваний" не вгодило.
Самоуничтожающийся
-
краєзнавець
- Повідомлень: 1091
- З нами з: Сер червня 23, 2010 10:34 am
Re: Самоуничтожающийся
Re: Самоуничтожающийся
Знищуваний - такий, що його у цей момент знищують. Тому самознищуваний - такий, що знищує сам себе у цей момент. Теоретично таке слово можливе, але практичного застосування нема. Слово-порожняк 
Пор. самоуничтожающийся - такий, що здатен сам себе знищити.
Сюди ж: "незнищуваний" не варто вживати у сенсі "якого не можна знищити" (попри те, що Академічний словник його фіксує один раз). Натомість: незнищенний.
Пор. самоуничтожающийся - такий, що здатен сам себе знищити.Сюди ж: "незнищуваний" не варто вживати у сенсі "якого не можна знищити" (попри те, що Академічний словник його фіксує один раз). Натомість: незнищенний.
Re: Самоуничтожающийся
На мою думку, запропоновано чудовий відповідник - самонищівний.
Re: Самоуничтожающийся
А на якій підставі ви вирішили, що знищуваний — такий, що його у цей момент знищують?лекс писав:Знищуваний - такий, що його у цей момент знищують. Тому самознищуваний - такий, що знищує сам себе у цей момент.
Re: Самоуничтожающийся
Стосовно зауваги Veretilnyk Svitlana.
1) Невже Вам справді жаль, що нема в нашій мові самознищуючогося?
Уявіть Миколу Яновича, який би спробував таке вимовити. Він і з простими-то «кровососами» не надто справляється. 
2) Стосовно саморуйнівного. Якщо розглядати пару «разрушающий» і «разрушающийся», то справді – це різні слова: разрушающий – той, що руйнує; разрушающийся, той, що руйнується (зокрема, руйнує себе). Але додання «само» все змішує. Якщо розглянути, що означає це «само» в словах, то матимемо: 1) само = сам (самого) себе (деколи з різними прийменниками) – саможиттєпис (самого себе життєпис), самоврядування (самого (самих) себе врядування), самоконтроль (самого себе контроль), самозакоханість (самого в себе закоханість), самоповага, самопожертва, самогубець, самоохорона тощо; 2) сам – самостійність (сам стоїть), самовидець (сам видить), самодержавство (сам держить) тощо; 3) з трохи «темнуватим» значенням в деяких інших словах. Слово «саморуйнівний» утворене аналогічно слову «самогубний» – сам себе руйнує (сам себе губить). Тобто практично стирається різниця між словами саморазрушающий (той, що сам себе руйнує) і саморазрушающийся (той, що сам руйнується, сам руйнує себе). Тому тут саморуйнівний годиться як відповідник до слова саморазрушающийся.
1) Невже Вам справді жаль, що нема в нашій мові самознищуючогося?
Уявіть Миколу Яновича, який би спробував таке вимовити. Він і з простими-то «кровососами» не надто справляється. 2) Стосовно саморуйнівного. Якщо розглядати пару «разрушающий» і «разрушающийся», то справді – це різні слова: разрушающий – той, що руйнує; разрушающийся, той, що руйнується (зокрема, руйнує себе). Але додання «само» все змішує. Якщо розглянути, що означає це «само» в словах, то матимемо: 1) само = сам (самого) себе (деколи з різними прийменниками) – саможиттєпис (самого себе життєпис), самоврядування (самого (самих) себе врядування), самоконтроль (самого себе контроль), самозакоханість (самого в себе закоханість), самоповага, самопожертва, самогубець, самоохорона тощо; 2) сам – самостійність (сам стоїть), самовидець (сам видить), самодержавство (сам держить) тощо; 3) з трохи «темнуватим» значенням в деяких інших словах. Слово «саморуйнівний» утворене аналогічно слову «самогубний» – сам себе руйнує (сам себе губить). Тобто практично стирається різниця між словами саморазрушающий (той, що сам себе руйнує) і саморазрушающийся (той, що сам руйнується, сам руйнує себе). Тому тут саморуйнівний годиться як відповідник до слова саморазрушающийся.