Вертолет, вертолёт

[Max]

Словник Грінченка подає родовий відмінок слова "відліт" як -льоту.
Клята совєтська парадигма! І тут пробралася...

[Анатолій]

Словник Грінченка подає родовий відмінок слова "відліт" як -льоту.
Клята совєтська парадигма! І тут пробралася...

Ну, стратив тут Грінченко. А хто без гріха? Бо якщо відліт — відльоту, то чому в того ж таки Грінченка виліт — виліту?

[Max]

Ото ж бо й воно.
Механічне переписування джерел - це, згідно з наукою термінологією, використання лише статистичного методу.
А наука потребує поєднання його з аналітичним.
Наприклад, провести порівняльний аналіз парадигм усіх українських лексем на -літ. Додати історичний аналіз: як ці парадигми змінювалися в часі. Провести узагальнення. А потім уже - як частинний випадок із загального правила, рекомендувати чи не рекомендувати парадигму. Поки цього не зроблено - все це балачки на майдані, а не наукове обговорення.
І вилучати з реєстру слово за принципом "не подобаєтья" - це не науково.

[Кувалда]

дякую за роз’яснення, Махе, що має робити редактор. можливо, я знайду час, щоб пояснити появу вильоту, при тому, що є виліт, вилетів тощо. Але швидше обмежуся принципом "розумному досить". А вже цей розумний може сам підтвердити чи спростувати мою думку. У будь-якому разі я "за".

[Дмитро]

Щиро кажучи, мене від варіанта вертоліт відтручує не парадигма, а спосіб його творення. Неукраїнський він. Коли першою частиною є дієслово, то воно має стояти у формі наказового способу другої особи однини. Наприклад, ломикамінь, голиборода, паливода, Вернигора, Вернидуб, Крутиус і т. д. Зокрема й вертихвіст, вертипорох. Але цілком нормально звучать слова вітрогін, легкодум, книголюб тощо, бо перша частина цих слів не дієслово. А вертоліт це справді ні се ні те. І зовсім не через парадигму. Тому я віддаю перевагу гелікоптерові або його українському перекладові гвинтокрилу.

[Max]

Дякую, Дмитре, за інтерес до обговорення.

До речі, це не Ви часом модератор на Словник.ua? Чомусь не можу туди прописатися.

Справді, є такий спосіб словотвору в українській мові, і мені він також подобається.

Утім, наука термінологія вимагає комплексного, тобто поєднаного використання наукових методів. Метод "мені подобається" важко вважати науковим.

Щодо вертольота. Це спеціально створений термін від праслов'янських основ "верт-" і "літ". Я б не наважувався так беззастережно стверджувати, що перша частина - це дієслово.

А що стосується гвинтокрила, то лексично це не не зовсім вдала калька терміна "гелікоптер" (гвинт - це теж запозичення).
Крім того, семантично це не вертоліт, а гібрид вертольота й літака. Тому цей термін тут не підходить.
До речі, Лівша на Хайвеї також цього не знає (але плюсики йому ставлять).

Отже, у терміна вертоліт лише один "недолік" - не зовсім прозоре творення.
Оскільки все пізнається в порівнянні, порівняймо цей "недолік" із недоліками запозичених "гелікоптер" і "гвинтокрил". У першого хибні асоціації з "коптити", "коптерка", а другий означає зовсім інше. Це крім того, що обидва геть не українські.

І ще одне порівняння. Коли мені пропонують вилучити з реєстру якесь українське слово, я завжди раджу почати з головного. Наприклад, зі слова "собор". Тут значно більше російських впливів, які не узгоджуються з правилами українського словотвору. А вже потім можна повернутися до такого скромного собі "вертольота".

[Кувалда]

Дмитре, допишіть тоді це пояснення в статтю Вертолет. Моє пояснення стосовно парадигми залишіть, поки не з’ясуємо, що маємо справу саме з дієсловом. вікіпедія стверджує: Авторство слова «вертолёт» (от «вертится» и «летает») принадлежит Н. И. Камову. я стверджую, що здерли з російського, отже, таки дієслово, але можливо, є якийсь кандидат інший в мовознавців.

[Дмитро]

До речі, це не Ви часом модератор на Словник.ua? Чомусь не можу туди прописатися.

Так, пане Maxe, я модератор на Словник.ua. Після кількох атак на форум адміністратор сайту заборонив дописувати новачкам. Але реєструватися, здається, там можна. Вибачте за тимчасові незручності. Завтра я зв'яжуся з адміністратором і попрошу його активувати Ваш обліковий запис.

Метод "мені подобається" важко вважати науковим.

Ваша правда. Коли щось треба обґрунтувати, то я ніколи, здається, й не покладаюся на свої уподобання. Одначе, коли словник літературної мови дає мені на вибір кілька варіантів, то я, певна річ, можу обрати якнайкращий, на мою думку. Складних слів із початковим верто-, крім накинутого вертольота, в українській мові більше нема. Тільки з верти-. А в російській є. Тим-то російській мовній стихії він ближчий.

Це спеціально створений термін від праслов'янських основ "верт-" і "літ". Я б не наважувався так беззастережно стверджувати, що перша частина - це дієслово.

Слово з'явилося в російській мові, а не в праслов'янській. Але не в тім річ. Я не проти запозичень, зокрема й з російської мови. Проте запозичені слова мовці завжди адаптують відповідно до вимог своєї мови. Неадаптовані слова лишаються варваризмами. Саме таким і є, на мою думку, вертоліт. Українська мова його не адаптувала, наприклад, як розтягай (рос. расстегай).

А що стосується гвинтокрила, то лексично це не не зовсім вдала калька терміна "гелікоптер" (гвинт - це теж запозичення).

Але гелікоптер є чи не в усіх слов'янських мовах, зокрема, в болгарській (поряд із росіянізмом вертолет), македонській, чеській (поряд із vrtulník), словацькій, польській (поряд із śmigłowiec), сербській, хорватьскій та ін. Гвинтокрил - калька гелікоптера. Звісно, гвинт - це теж запозичення. Але давнє. І без нього годі обійтися. Тому калькований варіант, гадаю, має право на життя. А що росіяни назвали винтокрылом не гелікоптер, а інший літальний апарат, то на це нема ради. Чому нас це має спиняти? Доба уніфікації українських термінологічних систем із російськими, здається, минула.

[краєзнавець]

Щиро кажучи, мене від варіанта вертоліт відтручує не парадигма, а спосіб його творення. Неукраїнський він. Коли першою частиною є дієслово, то воно має стояти у формі наказового способу другої особи однини. Наприклад, ломикамінь, голиборода, паливода, Вернигора, Вернидуб, Крутиус і т. д. Зокрема й вертихвіст, вертипорох. Але цілком нормально звучать слова вітрогін, легкодум, книголюб тощо, бо перша частина цих слів не дієслово. А вертоліт це справді ні се ні те. І зовсім не через парадигму. Тому я віддаю перевагу гелікоптерові або його українському перекладові гвинтокрилу.

В наведених прикладах з "и":
ломикамінь - ломить камінь
голиборода - голить бороду
паливода - палить воду
і т.д.
А вертИліт - вертітиме що? літ?

Це при тому, що я за гвинтокрил і мотивував це вище.

[Max]

Дмитре, допишіть тоді це пояснення в статтю Вертолет. Моє пояснення стосовно парадигми залишіть, поки не з’ясуємо, що маємо справу саме з дієсловом. вікіпедія стверджує: Авторство слова «вертолёт» (от «вертится» и «летает») принадлежит Н. И. Камову. я стверджую, що здерли з російського, отже, таки дієслово, але можливо, є якийсь кандидат інший в мовознавців.

Правильно пише Дмитро:
"Коли першою частиною є дієслово, то воно має стояти у формі наказового способу другої особи однини. Наприклад, ломикамінь, голиборода, паливода, Вернигора, Вернидуб, Крутиус і т. д. Зокрема й вертихвіст, вертипорох."
Звернімо увагу також на те, що у вихідному виразі, з якого утворені подібні слова, іменник після дієслова стоїть у знахідному відмінку: Непийвода (< не пий воду), Пришийкобиліхвіст (< приший кобилі хвіст) тощо.

У слові "вертоліт" спрацював інший механізм, адже вираз "верти літ" є безглуздим. Саме тому я писав про те, що цей термін утворено від основ, які є спільними для слов'янських мов. Тому немає підстав порівнювати його зі словами "ломикамінь", "голиборода" тощо.

А якщо ж ми відмовлятимемося від усіх слів, які мають спільне з російськими походження, то чи далеко зайдемо? Адже це означатиме відмову від праслов'янського періоду української мови і добровільне визнання того, що російська мова давніша і багатша на словотвірні засоби. Чи не забагато для неї честі?

І насамкінець. Мені приємно відзначити, Олександре, що Ви вдосконалюєтеся.