r2u.org.ua / e2u.org.ua

добре. але залишимо росіянам їхні проблеми - хай самі розв’язують. Не думаю, що плеоназми доречні в технічній/науковій мові. У звичайній же такого роду плеоназми нічого не підкреслюють, крім незнання суті справи. Англійці пишуть CD-disc, чи це винахід росіян? Більше, навіть якби англійці дублювали, нам це робити аж ніяк не обов’язково.

додано

Artem писав:Що робити тоді з дивіді-диском? Я думаю, якщо в крамниці попросити цифровий багатоцільовий диск (а надто - цебеде), то не кожна продавчиня зрозуміє, що від неї хочуть. А маємо ж іще ейчді-дивіді-диски, називати які "цифровий багатоцільовий диск високої чіткости" вже якось і соромно (про ейчді-дивіді-ерве-диски я навіть не згадую).

У живій мові рідко почуєш сиді-диск чи дивіді-диск, скоріше сиді та дивіді, що природно позбавляє тавтології.

Artem писав:Вікіпедія нас учить, що то є не тавтологія, а плеоназм. До того ж, мовна практика знає не тільки сиді-диски, а й дивіді-диски (як уже згадано) чи віп-персони. Я не є лексиколог, але мені здається, "сиді" та "дивіді" у нас набули дещо відмінного від мови-ориґіналу значення: це тепер вже типи формату збереження даних на дисках. До того ж, якщо ми вже сиді будемо називати тільки компакт-диском, то що робити із сидіер-диском чи сидіерве-диском? Мені здається, не можна обмежуватися лише компакт-диском чи перезаписним компакт-диском, мова має бути живою... Єдину проблему, яку я тут бачу, це як унормувати написання анґлійських кальок-скорочень: СМС-повідомлення, есемес-повідомлення, sms-повідомлення чи тре' неодмінно вигадувати щось самобутнє, на кшталт "летунця"? Але це вже тема окремої розмови.

Плеоназм — явище нове й навряд позитивне. Гадаю, формального (компактний диск, цифровий відеодиск) й розмовного (сиді, дивіді) варіантів вистачить для словника. Можна долучати щось на кшталт «летунця» для колориту, але недолугого вносити не варто.

з "сиді" є проблема. Намагання уніфікувати застосунок правила дев’ятки неминуче приводить до проблем. матимемо "сиді", але "сидиром", а захочемо зробити "сиди" – кумедно звучатиме. Це при тому, що загалом буква "сі", а не "си"

Намагання уніфікувати застосунок правила дев’ятки неминуче приводить до проблем

Мені здається, проблеми виникають, коли правила застосовують згідно із суб'єктивними міркуваннями. Коли ми маємо правило дев'ятки, то його треба застосовувати. Коли маємо якісь причини його не застосовувати - треба додавати винятки (зрештою, нівелювання правил винятками й є основний методологічний підхід "традиційного" правопису Тичини-Русанівського), але незастосовування правила, бо десь ніби виникає проблема, призведе до хаосу, бо "проблема" кожному може бути своя. "Сиді" та "сидиром" (як і "таксі" -"таксист") треба писати як за совітським правописом, так і за Проєктом/скрипниківкою і для мене це видається нормальним (хоча я не є прибічник "дев'ятки").

проблеми виникають ще раніше : коли правила створюють залежно від того, з якої ноги стають. а мені здається, що правило дев’ятки, до таких і належить . став би правилороб на праву ногу могло б бути правило десятки чи сімки, а так маємо дев’ятку . і чому ніхто не те, що пояснити не може, а навіть не знає, звідки воно взялося (принаймні сучасні професійні мовознавці цього не знають ). тому я й запропонував обговорити всі проблемні місця українського правопису (Правописна угода). обговорити , а не заплющувати очі на очевидні проблеми. От, наприклад, розкриткуйте цей допис. От Вам простий приклад послідовного застосування правила дев’ятки: ОЦЕ СИДНІ! Про що йдеться в цьому короткому реченні?

От, наприклад, розкриткуйте цей допис.

Справа в тім, що там немає чого критикувати: жадної конструктивної пропозиції, як розв'язати проблему в сучасних умовах не наведено (унормування "ї" після зубних (щоб вийти на ситі, сіті та сїтї), як се нафантазовано в "Якбитології", навряд чи можна розглядати як щось навіть віддалено зреалізовне). Натомість, у наведених у статті цитатах кілька разів наголошено на тому, що наша мова українізує чужомовні слова так, що "і" скрізь переходить в "и". Із цього погляду, "сиді" виглядає природнішим ніж "сіді" (я вже не кажу про те, що "сіді" не відповідає жадному правописові 20-21-го століть). Я б погодився на "сіді" лише в разі заведення "ї" по зубних, инакше, коли вже не "сиді" (чи радикальне "сиди"), то треба вигадувати щось своє, але тут, як я висловлювався вище, одразу виникають незастосовні на практиці конструкції на кшталт "перезаписного цифрового багатоцільового диска високої чіткости" (блюрей(-)диск тоді, виходить, треба називати "диск для зберігання даних із підвищеною щільністю"?).

Справа в тім, що там немає чого критикувати: жадної конструктивної пропозиції, як розв'язати проблему в сучасних умовах не наведено (унормування "ї" після зубних (щоб вийти на ситі, сіті та сїтї), як се нафантазовано в "Якбитології", навряд чи можна розглядати як щось навіть віддалено зреалізовне).
Я не наводив конкретної пропозиції, як розв’язати проблему, бо не бачу на сьогодні жо[а]дного прийнятного розв’язання. Пізно пити боржомі. Але якби думали головою раніше, понад сто років тому, то фантазія стосовно ситі, сіті та сїтї була б найкращим розв’язком. І, власне, правило 9 само з себе має бути застереженням. Такий собі мовний докір бездумності. Як Лаврентівна на схилах Дніпра