r2u.org.ua / e2u.org.ua

Розмножити - це надати "щонайбільше повної, широкої чинности"? Мабуть, Синявський мав на увазі якісь інші вживання роз-. Так само не пасує це визначення до процесу виведення інформації на принтері в одному чи кількох примірниках.

Синявський навів приклади: розмахати (в різні боки), роздарувати (все), розіспатися (дуже), розпитати (добре, всіх), розсобачитися, розвеселитися, розходитися. Не важко додати множити(ся) - розмножити(ся).
Я вже написав звідки пішло распечатать: распечатать — напечатать (на множительном аппарате) во многих экземплярах. Йому цілком підходить роздрукувати.
Чому з’явилася распечатка? Може, тому що рулони могли бути величенькими, чи листків багато, чи щоб відрізнити друковану продукцію (друкарську) від комп’ютерної? Як на мене, це вже не суттєво. Як і те, що тепер роздрук може бути пов’язаний з друком невеликого обсягу.

"Синявський навів приклади: розмахати (в різні боки), роздарувати (все), розіспатися (дуже), розпитати (добре, всіх), розсобачитися, розвеселитися, розходитися. Не важко додати множити(ся) - розмножити(ся)."
Приклади Синявського -- цілком правильні. У них є елемент, який умовно назвати "наближення або досягнення межі" -- пор. розпитати (добре, всіх), розіспатися (дуже). Саме цей нюанс і передає в них префікс роз-. "Розмножити(ся)" можна додати до цього ряду лише в сенсі "розплодитися, розвестися" (у великій кількості). Ситуація з друкуванням 200 примірників програми конференції до цього ряду не належить, я вважаю. Тут скоріше присутнє "дистрибутивне" значення, тобто таке, яке стосується багатьох об'єктів (наприклад, розклеїти оголошення на (багатьох) стовпах). Такий вжиток, можливо, й має право на існування, хоча ми зазвичай кажемо (з дещо відмінним значеннєвим акцентом) надрукувати х примірників - це вже питання узусу.

У рос. мові "распечатать", очевидно, таки пішло від друку на множильних апаратах. Згодом це слово стали вживати як спеціальний термін на позначення видруку інформації з комп'ютера. Чому таке перенесення назви відбулося в рос. мові? Достеменно невідомо (принаймні мені). З поширенням комп'ютерів термін став загальновживаним. А тепер запитаймо себе: які підстави вживати роз- стосовно видруку на комп'ютері в укр. мові? Тому що з невідомих причин відбувся згадане перенесення назви в російській мові - спершу до спец. лексики, а потім і до загального вжитку? Як на мене, підстава недостатня. В українську цей вжиток скопіювали недоречно. Жодне зі значень укр. префікса роз- не підходить у цій ситуації. Цей префікс втрачає зміст і перетворюється на маркер завершеності. А ось це якраз невластива функція роз- в укр. мові - він завжди несе якесь значення. Натомість ви- у видруку вказує на елемент "виведення, виходу" (інформації з комп'ютера) - пор. вивести на екран, вивести (звук) на динаміки тощо. І не грає ролі, скільки примірників.

Отож, нмсд, роздрукувати можна вживати тоді, коли йдеться справді про друкування багатьох примірників з одного (на множильному апараті, наприклад, на різографі), щоб підкреслити саме аспект розмножування -- на відміну від надрукувати, що наголошує аспект охоплення певної кількості. Видрукувати слід вживати стосовно виведення інформації звідкись (з комп'ютера) на друк (незалежно від кількості примірників).

як на мене, розмноження починається — коли вже більше двох , хоча сама по собі слово "множина" - велика кількість.
Оце "Цей префікс втрачає зміст і перетворюється на маркер завершеності. А ось це якраз невластива функція роз- в укр. мові - він завжди несе якесь значення" я не зрозумів. Але про всяк випадок подам такий список: роздум, розказ, розлад, розпад, розбір, розділ, розгляд тощо

В українській мові маємо намножити, помножити. Розмножити відрізняється, власне, "широкою, повною чинністю". Хоча інколи ця відмінність може затиратися.
Про "маркер завершеності". Перепрошую за жаргон. Ідеться про функцію дієслівних префіксів позначати лише доконаність дії й більше нічого. Наприклад, робити - зробити. Префікс з- додає лише те до "робити", що дію завершено. Моя теза: префікс роз- завжди додає ще якесь (певне) значення. Я говорив про дієслова. У пості шановного Кувалди наведено іменники, в яких теж можна простежити окремі значення роз-, хоча подекуди вони ледь вловимі.

і навіть просто невловимі, а ля розтяг.
добре. врешті в статті подано і роздрук, і видрук. зважаючи, що, скажімо, в того ж Жайворонка тільки роздрук, маємо суттєвий поступ . видрук бажано використовувати практично в усіх випадках, у разі багатьох копій можна використовувати і роздрук

Згода! Дякую за обговорення.

Роздрук / видрук в житті не чув. Притримуюсь думки, що подібні новотвори в словниках слід принаймні позначати якось аби відрізняти запропоновані слова від широковживаних. Наприклад, позначка неол. чи запр. була б корисною.

Загалом я підтримую вживання питомих слів замість русизмів, але маю сумніви щодо життєздатності роздруку / видруку.

"в житті не чув" - це цікавий критерій, але не дуже продуктивний. я он вчора вичитав слово "суверток". Теж ніколи не чув і що? . Статті з новотворами зазвичайють ідуть з відповідними позначками (знаком оклику), або поясненнями, як у цьому випадку. Чи варто подавати широковживане, але кепське слово? Тільки 1) якщо воно немає жодного українського відповідника (навіть новоствореного), 2) якщо потрібно пояснити чому не годиться (тобто тільки в пояснювальній частині статті). Якщо ми продовжимо тягнути в словники покручі тільки тому, що вони широковживані, ми ніколи не очистимо мову від сміття А життєздатність залежить від мовців. Цілком. Використовуйте відповідні слова - вони й житимуть або заперечуйте і пропонуйте альтернативу (обґрунтовуйте тільки). Можливо, житиме альтернатива

додав в пояснювальну частину обґрунтування Ісаєвича