С этого момента

[Кувалда]

ні. пояснення слова "відтак" і синонімічний ряд. щоб було видно, що після цього - годиться, після того - ні.

[Анатолій]

ні. пояснення слова "відтак" і синонімічний ряд. щоб було видно, що після цього - годиться, після того - ні.

З цим ясно. От тільки не ясно, чому саме «західноукраїнського мовознавця»??? І взагалі, як визначити, що той мовозначець є «західноукраїнським», а інший «східноукраїнським» чи «центральноукраїнським»???

[Кувалда]

слово західне у Вас на Вінничині, і на Поділлі загалом, таке не вживають. Мовцям видніше, що воно означає, а тим паче мовознавцям з тих країв

[Анатолій]

слово західне у Вас на Вінничині, і на Поділлі загалом, таке не вживають. Мовцям видніше, що воно означає, а тим паче мовознавцям з тих країв

Що ж, це правда, що слово «відтак» на Поділлі не вживають. Якби я своїй бабці його сказав, вона мене б точно не зрозуміла. Так само, як і десятки, а може й, сотні інших слів, які ввійшли в літературну мові, але не вживають активно в якихось місцевостях. Проте це слово подоляни, які добре володіють літературною мовою, знають. У Михайла Коцюбинського читаємо: «Дитячий вік пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знов у місті» (музей-садиба М. Коцюбинського знаходиться через дорогу від школи, де я навчався ). І ще в нього ж: «Ще з рік так походив, а відтак оженився». У західноукраїнського письменника Івана Франка: «Зупинився (жандарм) перед самою печерою.., а відтак раптом пхнув колоду багнетом».
А бачимо, у наведених прикладах вказано дві дії, які йдуть одна за одною, а між ними – «відтак» (тобто, «після того»), слово яке замінити на «від цього часу» аж ніяк не можна.
У професора Олександра Пономарева читаємо: «Про відтак уже досить багато писали мовознавці, але правильно його використовують тільки носії західноукраїнських говірок і письменники, так чи інакше пов’язані з цією діалектичною базою. ...справжнє значення слова відтак – «потім, після цього» (знову ж таки, варіанту «від цього часу» немає).

[Кувалда]

Ми обговорювали "с этого момента" і українські відповідники насамперед до цього вислову. І є моменти , коли можна перекласти і "відтак". Наприклад. До сих пор он это делал, а с этого момента перестал - досі він це робив, а відтак перестав. (тут відтак - потім, після цього). І так само є моменти, коли можна вжити як "після того", так і "після цього".

[Анатолій]

Ми обговорювали "с этого момента" і українські відповідники насамперед до цього вислову. І є моменти , коли можна перекласти і "відтак". Наприклад. До сих пор он это делал, а с этого момента перестал - досі він це робив, а відтак перестав. (тут відтак - потім, після цього). І так само є моменти, коли можна вжити як "після того", так і "після цього".

Скажімо так, «відтак» — вужче, ніж «від цього часу».

[Анат]

1. Ще з рік так походив, а відтак оженився добре ілюструє вживання слова. В попередньому ховається якась причина, умова, перетікання, спонука для наступного.
Якщо ми скажемо:
Протягом години копав канаву, відтак стомився
і
Протягом години копав канаву, відтак почав співати,
то побачимо доречність та недоречність вживання відтак в залежності від ситуації.
Перефразуємо
Скінчив копати канаву, відтак почав галасливо радіти ... Вже краще.
Я це називаю ситуаційністю (приблизно), а тому не можна близькі слова бгати в один міх.
Слід ревно берегти ці відмінності.

[Ксандер]

Відтак не несе в собі причин, умов, перетікання і т.ин. Погоджуся тільки, що воно вказує на певну послідовність дій (подій), але зв'язок між ними часом сумнівний. Скажімо, в першому випадку не зрозуміло як одне перетікає в инше.
Став мі́дником, а ві́дтак опини́вся у шевця́ (Коцюб.)
У ньо́го (па́на) така́ встано́ва, що попе́реду відроби́ па́нові, хоч-би ту громові́ ку́лі леті́ли, а вже відта́к – собі́ (Франко).
Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.
Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464.
Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
АС:
Зате́м – 1) (потом) по́тім, по́тім то́го, пото́му, після то́го, опісля́, да́лі, тоді́, (зап.) відта́к.
По́сле – 1) (нар.) пі́сля́, опісля́, навпі́сля́, упісля́, по́слі, навпо́слі, упо́слі, (потом) по́тім, пото́му, відта́к, (попозже) зго́дом, (затем) да́лі.
Пото́м, нар. – по́тім, пото́му, опісля́, да́лі, а да́лі, по́слі, а по́слі (с «а» только в начале предложения), навпісля́, навпо́слі, по́тім то́го, тоді́, а тоді́, (зап.) відта́к.
А ось тут бачимо причину, але вживання якесь сумнівне, бо нема в цього слова значення "тому"
Практично уся ця «еліта» має совєтську (партійно-комсомольско-каґебешну) генеалогію і відтак в основній своїй масі є совєтськомовною і совєтськокультурною, себто практикує у повсякденні спрощений варіант російської мови і такий самий спрощений варіант російської культури (що можна приблизно порівняти з експортним варіантом американської культури для третього світу) (М.Рябчук).
Російсько-український фразеологічний словник:
Затем – далі; а далі; потім; відтак. Затем что – через те що; тим що.
Словник українсько-російський (Ніковський):
Відта́к – после того, потом, затем.
Словарь росийсько-український (Уманець, Спілка):
Затѣмъ = заті́м, після сьо́го, після то́го, по́тім, вре́штї, на послїдок, відта́к (Гал.)
Пото́мъ = по́тім, по́тім то́го (С. Л.), пото́му, після то́го, опісля́, навпісля́, навпо́слї, пото́м (С. З.), відта́к (Гал.), да́лї (С. Л.), а да́лї (С. Л.), напослїдок (С. Л.).
Нарешті Словарь української мови (Грінченко):
Відта́к, нар. Потомъ, затѣмъ.