Умыкать, умыкнуть

[Ксандер]

В народному словнику одне й те саме гасло викладено двічі:
Умікать, умыкнуть – викрадати, викрасти, вкрасти (украсти), цупити, поцупити:
• умыкать (умыкнуть) невесту – викрадати (викрасти) наречену;
• умыкнуть коня – викрасти (украсти) коня.
[— Але ж не нечистий дух виніс їх із посаду, мурзо! — раптом люто гаркнув Юрась. — Ти перший мусиш дбати за безпеку міста і всіх нас!.. Якщо піде так і далі, то одної ночі, чого доброго, викрадуть не тільки наречену гетьмана, а й самого гетьмана! (В.Малик). я коней крав і крав дівчат але любив лиш коней і зрадив їм прощався з ними пострілом у вухо заради імені яке дзвеніло срібно мов вуздечка я полюбив її та не зумів украсти щось ніжно шепче цівка біля вуха холодна як її вуста (В.Слапчук). Приходили вірші, за плечі трусили, Просили не спати, вставати просили. Приходила жінка, вродлива, лукава. Поцупила розум, та серця не вкрала (Василь Терещук)]. [10]
Умыкать, умыкнуть – викрадати, викрасти, вкрасти (украсти), цупити, поцупити:
• умыкать (умыкнуть) невесту – викрадати (викрасти) наречену;
• умыкнуть коня – викрасти (украсти) коня.
[— Але ж не нечистий дух виніс їх із посаду, мурзо! — раптом люто гаркнув Юрась. — Ти перший мусиш дбати за безпеку міста і всіх нас!.. Якщо піде так і далі, то одної ночі, чого доброго, викрадуть не тільки наречену гетьмана, а й самого гетьмана! (В.Малик). я коней крав і крав дівчат але любив лиш коней і зрадив їм прощався з ними пострілом у вухо заради імені яке дзвеніло срібно мов вуздечка я полюбив її та не зумів украсти щось ніжно шепче цівка біля вуха холодна як її вуста (В.Слапчук). Приходили вірші, за плечі трусили, Просили не спати, вставати просили. Приходила жінка, вродлива, лукава. Поцупила розум, та серця не вкрала (Василь Терещук)]. [10]

Певно так сталося через помилку в першому випадку. Варто б зайве видалити якось

[Ксандер]

І ще одне:

Смекалисты, смекалист – кмітли́вий, метикува́тий, метико́ваний, покмі́тливий, пора́дливий, (сообразительный) тяму́чий, тяму́щий, тямки́й, тямови́тий, похіпли́вий, (догадливый) дога́дливий.
[В умі́лого й долото́ ри́бу ло́вить (Номис). Від науки кмітлива голова не втомиться (Пр.). За молодих літ баба (а не дід) тямовита була і рухлива — старалась про дітей (Г.Барвінок). Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Сл. Гр.). На вулиці йому спала раптова думка. Що коли зайти в яку велику установу? Може, там якраз випадково, потрібен молодий кмітливий рахівник чи реєстратор? (В.Підмогильний). — Однак він, як ти сам знаєш, гострий на розум, дотепний і сміливий хлопець. І метикований достобіса! (Володимир Малик). Прегарна та місцина наче вабила до спочинку — не таких, правда, зачарованих людей, як Дон Кіхот, а таких тямущих і розсудливих, як його джура (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. [10]
Смекалистый, смекалист – кмітли́вий, метикува́тий, метико́ваний, покмі́тливий, пора́дливий, (сообразительный) тяму́чий, тяму́щий, тямки́й, тямови́тий, похіпли́вий, (догадливый) дога́дливий.
[В умі́лого й долото́ ри́бу ло́вить (Номис). Від науки кмітлива голова не втомиться (Пр.). За молодих літ баба (а не дід) тямовита була і рухлива — старалась про дітей (Г.Барвінок). Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Сл. Гр.). На вулиці йому спала раптова думка. Що коли зайти в яку велику установу? Може, там якраз випадково, потрібен молодий кмітливий рахівник чи реєстратор? (В.Підмогильний). — Однак він, як ти сам знаєш, гострий на розум, дотепний і сміливий хлопець. І метикований достобіса! (Володимир Малик). Прегарна та місцина наче вабила до спочинку — не таких, правда, зачарованих людей, як Дон Кіхот, а таких тямущих і розсудливих, як його джура (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. [10]

[Кувалда]

поправив. дякую