Неповне тлумачення слова ШПЕТНИЙ

[elenavig]

Доброго дня. Шукала слово ШПЕТНИЙ і знайшла тільки одне тлумачення: бридкий, ганьбливий, лайливий і т.п.

Але це слово має ще одне значення! Згідно з СУМом:

ШПЕТНИЙ2, а, е, діал. Гарний, чепурний. Олена що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, ..які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 212).

З повагою, elenavig

[Листопад]

Шпетный - в українській мові існували і зараз функціонують два слова-омоніми шпетний з протилежними відтінками значень - позитивним і негативним: 1. шпетний1 «(діал.) гарний, чепурний» (СУМ XI, 518), див. ще шпетна1, шпетненько «охайно, охайненько» (Біл.-Нос. 401), шпетно, шпетненько «гарно, чепурно» (СУМ XI, 518). 2. шпетний «(діал.) поганий, бридкий» (СУМ XI, 518), шпетний шпеткій «нехороший» (Біл.-Нос. 401), див. ще шпетна 2 «погано, бридко» (СУМ XI, 518), шпетити «висміювати, лаяти» (Біл.-Нос. 401), шпетити «лаяти, сварити кого-небудь» (СУМ XI, 518).

(Див. тут).

[Листопад]

«Один був Турн, царьок нешпетний,/ З Латином у сусідстві жив,/ Дочці і матері прикметний,/ І батько дуже з ним дружив» (І. Котляревський «Енеїда»);
«Він одповів на жалісні слова, / Щоб ти мерщій покинув діл цей шпетний (Данте «Божественна комедія», пер. Є. Дроб’язка);
«Сагайдачний став далі лаяти шпетними словами» (А. Чайковський);
«Не знаю, як де, – завважила одна сільська панночка, – але тут на Поліссі дуже шпетно одягаються» (Леся Українка «Приязнь»);

«Тямковитий і шпетний козак — його кров — житиме й далі на Січі і зорітиме в степ…» (Ю. Мушкетик «Яса»);
«Самійло був невисокий, шпетний; у чернечій скуфії й простоволосий, без клобука» (В. Шевчук «Григорій Сковорода»);
«Пані Ганна, властиво, не була шпетна – звісно, до гожої пані Олени годі їй було рівнятися, бо й зросту була малого, і статурою непоказна…» (О. Забужко «Жоравницькі»).