Їх — їхній

[Наталя]

Їх, як написано, чи все ж таки їхній?

"ЩОБ УНИКНУТИ ЗАЙВОГО ПАРАЛЕЛІЗМУ, який не поширює наших мовних можливостей, а, навпаки, створює плутанину, краще в нашій поточній усній і писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній". (АД).

[Анатолій]

Тобто, якщо є хоч найменший сумнів їх / їхній, вживаємо їхній?

[Наталя]

Тобто, якщо є хоч найменший сумнів їх / їхній, вживаємо їхній?

Ну, Богу дякувати! Власне, це лише ІМХО (а то ще покаменують).

[Анатолій]

Тобто, якщо є хоч найменший сумнів їх / їхній, вживаємо їхній?

Ну, Богу дякувати! Власне, це лише ІМХО (а то ще покаменують).

Тоді ви, здається, не зовсім зрозуміли поважних мовознавців, на яких посилаєтеся. Бо вони стверджують: якщо є однозначна присвійність, то не треба їх. А випадки, коли важко визначити цю саму присвійність взагалі не розглядають. Зайвий паралелізм, про який писав Антоненко-Давидович, це коли поряд з їхні діти, їхня кров, їхня сторона, їхнє поле, вільно (паралельно) вживаємо їх діти (кров, сторона, поле).

[Наталя]

А випадки, коли важко визначити цю саму присвійність взагалі не розглядають.

Ну, як не розглядають.

Займенник їх звичайно є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: «Товкло б їх отак головами!» (М. Рубашов). Цей займенник трапляється іноді й у функції присвійного займенника, тотожного до займенника їхній: «На їх окраденій землі» (Т. Шевченко). Проте нині в художній літературі й живому народному мовленні перевага надається присвійному займеннику їхній: «Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей» (А. Кримський); «Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні» (О. Олесь).

[Анатолій]

Займенник їх звичайно є родовим або знахідним відмінком множини від займенника вони: «Товкло б їх отак головами!» (М. Рубашов).

— чітко сказано, що тут родовий або знахідний відмінком множини від займенника вони. Їхній — точно не скажеш.

Проте нині в художній літературі й живому народному мовленні перевага надається присвійному займеннику[/color] їхній: «Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей» (А. Кримський); «Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні» (О. Олесь).

— тут теж усе чітко, тільки їхній, бо чітко видно присвійність.

[Наталя]

Тепер коментарі мовознавців можна сортувати, кому як заманеться. Кожен те чи інше слово лінгвістів трактує по-своєму. Гаразд, піддаюся. Де ті ваші правила?

[Анатолій]

Де ті ваші правила?

Якби я їх мав, то не питався б на форумі.

[Edgewood17]

Вельмишановна толоко,
Не буду сперечатися про правила, бо багато з них спрямовані на те, щоб ЗБЛИЗИТИ братні мови до мови старшого брата.
Гадаю, вживання здорового глузду у кожному «сумнівному» випадку віталося б. Невже не можна перевірити кожний раз простим порівнянням такої пари:

«Їхні діти.» Але «Їх нема вдома.»

В англійській мові є дуже подібна пара:

Their is the possessive of 'they'.
e.g. They bought a house. It is their house now.

Them is the object form of 'they'.
e.g. They (subject) bought a house from them (object).

[Анатолій]

Не буду сперечатися про правила, бо багато з них спрямовані на те, щоб ЗБЛИЗИТИ братні мови до мови старшого брата.

Що ви маєте на увазі?

«Їхні діти.» Але «Їх нема вдома.»

Та це, власне, і так ясно. Хіба б стали ми обговорювати так довго таку очевидну річ? Заковика в іншому. Прочитайте уважно всі дописи й переконаєтеся в цьому.
Дискусія точиться над тим, що вибрати — їхній / їх — у таким, наприклад, реченнях:
1. Громадські закони: їх / їхні суть і специфіка.
2.Цільові перевірки базових автопідприємств щодо виконання ними договірних умов з перевізниками (зберігання транспортних засобів, їх / їхні ремонт та належне утримання) теж «виловили» не один факт формального ставлення до прописаних у законі вимог (з газети).
3. Що ж до самих переїздів, то в їх / їхні експлуатаційному утриманні чимало недоліків (з газети).
4. Залишалося встановити контроль за підозрюваними й розпочати їх / їхні оперативну розробку (з газети).
5. Дещо незвичайна обстановка панувала того дня на базі дислокації запорізького спецпідрозділу швидкого реагування «Беркут». Щоденний суворий порядок та дисципліну порушували… дітлахи. Їх / їхні галасливі веселі зграйки метушилися усюди: біля БТРів, в учбовому класі спецпідрозділу та й просто у дворі (з газети).

Тобто там, де не відчувається чітко присвійність.