У російській мові часто можна почути відступ від традиційного прочитання букв у деяких абревіатурах, наприклад: ФБР — фе-бе-ер (замість еф-бе-ер), ФРГ — фе-ер-ге (замість еф-ер-ге), США — се-ше-а (замість ес-ша-а чи просто сша), тощо. Подібне можна почути й в українській мові.
Чи правильно вимовляти так деякі буквенні абревіатури українською мовою? І взагалі, як повинні читатися букви в буквенних абревіатурах?
Читання букв у абревіатурах
Модератор: Анатолій
Re: Читання букв у абревіатурах
Прочитав цю статтю. Вона якраз про тему, винесену в назву гілки. Що ж до конкретного питання в першому пості, а саме
Мабуть, автор має рацію, коли каже, що таких слів, де "просторічна" вимова переважає, небагато. В інших випадках є кілька варіантів, з яких хоча би один є "літературним".
то лише в двох абзацах статті автор говорить про це:ФБР — фе-бе-ер (замість еф-бе-ер), ФРГ — фе-ер-ге (замість еф-ер-ге), США — се-ше-а (замість ес-ша-а чи просто сша)
Хитання й справді є. "Просторічні" форми таки поширені. Деякі поширеніші, ніж "літературні". Чи це правильно? Тут ситуація така: як сформулюєш правило, так і буде. Якщо взяти за правило, що літери в абревіатурах слід вимовляти тільки так, як в абетці, то "літературні" варіанти будуть правильні, а "просторічні" неправильні. Якщо ж сформулювати правило: "Задля милозвучності вимови припустима інакша вимова літер в абревіатурах, ніж в абетці", то всі варіанти будуть правильні. У першому випадку диктори на радіо ризикнуть говорити еф-ер-ен (ризикнуть, бо не факт, що слухачі відразу дотямлять, що йдеться про ФРН, особливо в швидкому мовленні). У першому й другому випадку люди говоритимуть так, як зручніше (незалежно від того, чи санкціонує таку вимову обране правило).Однак, як свідчить фактичний матеріал, при вимові літерних абревіатур
спостерігаються деякі хитання. Причини їх можуть бути різними, проте найголовнішими є дві. Перша з них пов’язана з відсутністю єдності при найменуванні ряду букв алфавіту. Так, букви ел, ем, ен, ер, ес, еф, ка, ха, ша у просторіччі вимовляються, як ле, ме, не, ре, се, фе, ке, хе, ше. Внаслідок цього деякі літерні абревіатури вимовляються по-різному: фе-ер-ен і еф- ер-ен, це-се-у і це-ес-у, де-се-те і де-ес-те. Друга причина такого хитання зумовлена неоднаковим читанням абревіатур. Одні мовці читають їх за звуками, інші — за назвами букв. Наприклад, США і сешеа, есшаа, есша, ту № 1 і те-у № 1, СШ № 5 і есша чи сеша № 5 та ін.
Варто відзначити, що загальноприйнятим не завжди виявляється варіант літературного походження. В окремих випадках таким варіантом може стати варіант просторічного походження. Пор. фезеу, феерен замість очікуваних ефзеу, еферен. Однак таких відхилень у вимові літерних абревіатур не так уже у мові й багато.
Мабуть, автор має рацію, коли каже, що таких слів, де "просторічна" вимова переважає, небагато. В інших випадках є кілька варіантів, з яких хоча би один є "літературним".