. Або взгалі не розглядають, або розглядають тільки стосовно вжитку їх-їхній на прикладі істот. Тоді стаю на бік логіки і теж підтримаю "їх суть". Але мушу сказати, що більшість (і мовознавців також), думаю, пише/каже "їхня суть". Я полистав книжку "Теоретична морфологія української мови" Вихованця, Городенської, про яку чув дуже схвальні відгуки (і з того, що я сам читав у ній – файна книжка), то там, здається, "еститика" бере своє
. Наприклад: "Цей спосіб класифікації словника ... враховує як лексико-категорійну семантику слів, так і їхні морфологічні і синтаксичні показники", "прийменники, сполучники, зв’я́зки, частки позбавлені, звичайно, лексичного значення. У зв’язку з цим їхні семантичні особливості..." і т.д. Якщо хтось має електронний варіянт цієї книжки, то міг би порівняти, чого там більше: їх чи їхніх. Можливо, це просто пов’язано з кращою їх/їхньою вимовністю.