Що таке «горнятко»?

[Анатолій]

Що таке «горнятко»?

Вислови випити горнятко кави, допити горнятко чаю можуть викликати усмішку, бо в українській літературній мові слово «горнятко» має лише одне значення — невеликий горщик.
У горняткові можна тільки варити чай чи каву, а п’ють ці напої з чашки або філіжанки.

[Andriy]

Але слова можуть набувати нового значення? Особливо, якщо у старих значеннях їх в побуті не вживають.

[Анатолій]

Можуть, але чомусь відносно свіженький СУМ-20, що горне до себе все підряд, горнятка з новим значенням не помітив

[Andriy]

Кожне горнятко по своєму горне

[Daniel Broomfield Ua]

Можуть, але чомусь відносно свіженький СУМ-20, що горне до себе все підряд, горнятка з новим значенням не помітив

Це проблема мови чи проблема словника?

[Daniel Broomfield Ua]

Що таке «горнятко»?

Вислови випити горнятко кави, допити горнятко чаю можуть викликати усмішку, бо в українській літературній мові слово «горнятко» має лише одне значення — невеликий горщик.
У горняткові можна тільки варити чай чи каву, а п’ють ці напої з чашки або філіжанки.

По-перше в спеціалістів із доколупувань до мови взагалі українська мова "може викликати усмішку". До російської в них ніколи ніяких претензій нема.

По-друге це просто неправда: горнятко кави є в літературі, історично горнятка могли мати форму кухлів і використовуватися для набирання води (радше за все саме таке горнятко фігурує в казці "Чарівне горнятко"), окрім того, таке значення давно було діалектним, наприклад у лемківській говірці так називають металевий кухоль.

Слід особливо підкреслити, що в значенні "чашка" використовується виключно слово "горнятко", а не "горня".

Як і великі горщики, всі горнятка мають ручку. Не виключено, що вони використовувалися не тільки як кухонний посуд (на багатьох збереглись сліди від кіптяви), але й могли слугувати як столовий посуд (кухлями для набирання води тощо).
— Старожитності доби українського козацтва у фондах Національного заповідника “Глухів” (за матеріалами археологічних досліджень Глухова останніх років)

Китайча подало зелений чай у манюньких порцелянових горнятках, без цукру і безкоштовно.
— Іван Багряний

у кухні в мийниці похапцем вкинута ложечка і горнятко з-під кави
— Оксана Забужко

При цьому вона розбила горнятко й заляпала підвіконня кавовими рештками.
— Юрій Андрухович

На кришці стола можна нарахувати з десяток коричневих кілець від горнятка з чаєм.
— Любко Дереш

Мількер налив у горнятко чаю, додав ложечку меду і простягнув дівчині.
— Юрій Винничук

І простягла менi горнятко, наливши туди щось iз термоса. Напiй пахнув корицею та валер'янкою.
— Сергій Жадан

PS

На думку мовознавців може існувати лише горнятко каші.
Дійсно, горня це невеличкий горщик, а горнятко це ще менший горщик.
Однак конструктивно маленький горщик з ручкою це чашка.
В сучасній мові горнятко це саме чашка.
Саме в такому значенні воно фігурує в літературі, в шкільних підручниках, в побуті.
Але всі мовознавці як один кажуть, що це неправильно.
Тобто в нас уся мова "неправильна" і лише мовознавці "правильні"?

Горнятко як чашку можна знайти лише в канадському словнику Андрусишина—Крета, або в діалектних словниках:

горня́ (-я́ти) m, горня́тко (-ка) m Dim.: горне́ць, little pot, pipkin; cup.

Вочевидь до другої половини 20-го ст. таке значення було діалектним, але потім з'явилося в літературі. Тепер же лише мовознавці знають, що оригінальне значення слова це горщик!

[Анатолій]

А з якого дива «спеціалістів із доколупувань до мови» взагалі має цікавити російська?

Вислови випити горнятко кави, допити горнятко чаю можуть викликати усмішку в тих, хто мислить категоріями літерературної мови, а не діалектнизмів (чи відсебеньок), тобто в тих, для кого горнятко — це малий горщик. Звісно, з горщичка (= горнятка) теж можна чаю випити, як і з баночки, відерця чи бочечки. Але для основної маси українців це трохи не тойво.

Майже всі ваші приклади лише підтверджують те, що горнятко в значенні «чашка» — суто регіональне слівце, бо всі приклади, хіба крім Жадана (який мову слабко знає), — із Західної України.

У приклади з Івана Багряного ідеться не про чашку (бо китайці чай не п’ють з чашок у нашому розумінні, а швидше якраз про посуд, що скидається на маленьке горнятко, сказати б — піали).

В описі старожитностей доби українського козацтва теж не йдеться про чашку в сучасному розумінні, а про звичайний горщик/горнятко, тільки з ручкою, який використовували, зокрема, щоб черпати воду. Горщики/горнятка/глечики/дзбани також можуть мати ручки, але чашками це їх не робить.

[Daniel Broomfield Ua]

А з якого дива «спеціалістів із доколупувань до мови» взагалі має цікавити російська?

Виходить, що для того щоби до тебе не доколупалися російськомовні "знавці української" треба розмовляти російською. Це є одна зі сталінських практик нищення мови, яка цілеспрямовано насаджувалася.

Можна або доколупуватися до мови, або нею розмовляти. Звідсти випливає, що спеціалісти з доколупувань до української мови — російськомовні. Дійсно, в росіян це справжня манія: вважати, що вони "знають українську краще за українців". Напр. головний доколупувач до української мови на Українській Вікіпедії — російськомовний сталініст Максим Безрук (UeArtemis), і він же забороняє згадувати горнятко кави і навіть СПЕЦІАЛЬНО написав для цього статтю: щоби "доводити", що мовляв горнятко це "те саме що й горня", і тому каву з нього пити ніяк неможна: Два літри кави за раз - то моцно )--ЮеАртеміс

Майже всі ваші приклади лише підтверджують те, що горнятко в значенні «чашка» — суто регіональне слівце, бо всі приклади, хіба крім Жадана (який мову слабко знає), — із Західної України.

А справжня українська література це у вас Подерв'янський? — Очевидно, що то не "діалектна" і не "регіональна" література, а українська. Багряний це шкільна програма. ОК: він називає горнятком китайську піалку. Це суті не міняє. Ось приклад зі шкільного підручника.

В описі старожитностей доби українського козацтва теж не йдеться про чашку в сучасному розумінні, а про звичайний горщик/горнятко, тільки з ручкою, який використовували, зокрема, щоб черпати воду.

Ні: ясно написано: могли слугувати як столовий посуд (кухлями для набирання води тощо).
Отже маємо керамічні кухлі.
В будь якому разі, якщо горнятками можна набирати воду, то з горняток можна й пити воду, як це роблять герої казки "Чарівне горнятко".

Звісно, з горщичка (= горнятка) теж можна чаю випити, як і з баночки, відерця чи бочечки. Але для основної маси українців це трохи не тойво.

Конструктивно керамічний кухоль це різновид горщика з ручкою. У баночок, відерець, бочечок нема ручок збоку.

А цяя "основа маса українців" зараз з Вами, в одній кімнаті?
Якщо зробити інтернет-пошук за словом горнятко, то можна побачити, під горнятком мають на увазі переважно саме керамічний кухоль, чашку, металевий (пластиковий etc) кухоль, і дуже рідко — горщик.
Боюся, якщо Ви серед основної маси українців почнете доводити, що "вислови випити горнятко кави, допити горнятко чаю можуть викликати усмішку", то ефект буде приблизно такий, якби Ви доводили, що Ви — "небінарна особа", про яку треба казати виключно "вони": я щиро не раджу Вам пробувати це зробити в реалі.

в тих, хто мислить категоріями літерературної мови, а не діалектнизмів (чи відсебеньок)

Скажіть вже прямо, що українська мова це "отсебятина" "самодеятельность" "вкусовщина" "диалектизмы" "архаизмы": Вам же хочеться! Беріть приклад з Максима Безрука (UeArtemis): Соромно посилатися на газету. Посилайтесь на фахівців. Я з Хвилею згодний, що мову наблизили до живої мови більшості, позбувшись провінціалізмів та архаїзмів.

Чому Ви вирішили, що Ви мову знаєте краще за Жадана і що саме Ви мислите категоріями літературної мови, а не українські письменники та носії мови?

[Анатолій]

Виходить, що для того щоби до тебе не доколупалися російськомовні "знавці української" треба розмовляти російською. Це є одна зі сталінських практик нищення мови, яка цілеспрямовано насаджувалася.

Можна або доколупуватися до мови, або нею розмовляти. Звідсти випливає, що спеціалісти з доколупувань до української мови — російськомовні. Дійсно, в росіян це справжня манія: вважати, що вони "знають українську краще за українців". Напр. головний доколупувач до української мови на Українській Вікіпедії — російськомовний сталініст Максим Безрук (UeArtemis), і він же забороняє згадувати горнятко кави і навіть СПЕЦІАЛЬНО написав для цього статтю: щоби "доводити", що мовляв горнятко це "те саме що й горня", і тому каву з нього пити ніяк неможна: Два літри кави за раз - то моцно )--ЮеАртеміс

Тут щось таке наплетено — і якісь російськомовні "знавці української", і Вікіпедія, і Сталін з якимось Максимом Безруком — що хтозна, як у тому плетиві думок розібратися )) Більш-менш притомне тільки одне речення — «Звідсти випливає, що спеціалісти з доколупувань до української мови — російськомовні». От тільки не зрозумів про кого в цьому реченні йдеться персонально.

А справжня українська література це у вас Подерв'янський?

Ні. А для вас?

Очевидно, що то не "діалектна" і не "регіональна" література, а українська.

Поза всяким сумнівом — українська. Просто з ужитим діалектизмом «горнятко» у значенні «чашка».

Багряний це шкільна програма. ОК: він називає горнятком китайську піалку. Це суті не міняє.

Міняє. Багряний вживав слово «горнятко» у літературному значенні «маленький горщик» (чи щось дуже близьке до того), і аж ніяк не в діалектному значенні «чашка», як ви це стверджували.

Ось приклад зі шкільного підручника.]

Це не шкільний підручник, а всього лише посібник для поглибленого вивчення української мови від західноукраїнського видавництва, який рецензували західноукраїнські науковці, де надруковано вірш західноукраїнської авторки, в якому вжито слово «горнятко» в його регіональному (західноукраїнському) значенні, де літературною мовою мало б бути «чашка».
Але навіть так, далі укладачі пишуть, що його (горнятка) родина — горня, горщик… А про чашку чи філіжанку ні слова… Цікаво, що ж вони мали на увазі? Чи не те, що горнятко — це те ж саме, що й «горня», «горщик»?

В будь якому разі, якщо горнятками можна набирати воду, то з горняток можна й пити воду

Набирати воду можна багато чим. І горнятком, і відром, і банкою. І пити (суто технічно) можна і з горнятка, і з відра, і з банки. Сама можливість набирати і питу воду якоюсь посудиною не робить цю посудину чашкою/філіжанкою.

можна й пити воду, як це роблять герої казки "Чарівне горнятко".

На ілюстраціях, правда, горщик намальовано, але ну його ті ілюстрації. Еге ж? Ті ілюстрації ж точно якийсь російськомовний доколупувач малював
Але навіть якби там точно йшлося про горнятко як чашку (хоч з тексту ніяк не можна сказати, що то саме за посудина, знаємо лише, що вона чарівна і мальована), це явно західноукраїнська казка, де вжито багато регіональних слів (файно, легінь, газда, мандибурка), а серед них, очевидно, і регіональне «горнятко» у значенні загальноукраїнського «чашка».

Якщо зробити інтернет-пошук за словом горнятко, то можна побачити, під горнятком мають на увазі переважно саме керамічний кухоль, чашку, металевий (пластиковий etc) кухоль, і дуже рідко — горщик.

А відколи інтернет, де пишуть всі, кому не ліньки, став істиною в останній інстанції? А зробити інтернет-пошук на «горня кави» не пробували? А на «горщик кави»? Які картинки показує?

Скажіть вже прямо, що українська мова це "отсебятина" "самодеятельность" "вкусовщина" "диалектизмы" "архаизмы": Вам же хочеться!

О, то ви телепат? Вмієте вгадувати чужі думки на відстані? Ну, то цього не вгадали. Пробуйте ще

Беріть приклад з Максима Безрука (UeArtemis): // ефект буде приблизно такий, якби Ви доводили, що Ви — "небінарна особа", про яку треба казати виключно "вони": я щиро не раджу Вам пробувати це зробити в реалі.

Ви просто справжній майстер непроханих порад

Чому Ви вирішили, що Ви мову знаєте краще за Жадана і що саме Ви мислите категоріями літературної мови, а не українські письменники та носії мови?

Хоча б тому що я і є носій мови, який народився в україномовному регіоні і змалку говорить українською мовою з усіма своїми родичами і знайомими. І за Жадана я літературну мову точно знаю краще. Розгорніть будь-який його твір (хоч би «Ворошиловград», з якого ви висмикнули «горнятко») і переконайтесь самі, що там в нього за «літературна» мова.

[Daniel Broomfield Ua]

Тут щось таке наплетено — і якісь російськомовні "знавці української", і Вікіпедія, і Сталін з якимось Максимом Безруком — що хтозна, як у тому плетиві думок розібратися )) Більш-менш притомне тільки одне речення — «Звідсти випливає, що спеціалісти з доколупувань до української мови — російськомовні». От тільки не зрозумів про кого в цьому реченні йдеться персонально.

Те що Ви нічого нездатні зрозуміти, безумовно доводить Вашу правоту.

А справжня українська література це у вас Подерв'янський?

Ні. А для вас?

Так само ні: Подерв'янський — "Митець" лише для російськомовних комуністів. Окрім того, як справжній росіянин, Подерв'янський вважає, що український народ має бути знищений; знущається з української мови.

Поза всяким сумнівом — українська. Просто з ужитим діалектизмом «горнятко» у значенні «чашка».

Отже "горнятко кави" "може викликати усмішку" в того, хто ненавидить українські діалекти. Зазвичай такі є адептами сталінського новоязу, а не носіями іншого українського діалекту. І наврядчи кажуть "горнятко каші", якщо це не доколупування до "горнятка кави".

Багряний це шкільна програма. ОК: він називає горнятком китайську піалку. Це суті не міняє.

Міняє. Багряний вживав слово «горнятко» у літературному значенні «маленький горщик» (чи щось дуже близьке до того), і аж ніяк не в діалектному значенні «чашка», як ви це стверджували.

Ви взагалі не розумієте про що Ви кажете: китайська піалка напівсферичної форми ще далі від звичайного горщика ніж керамічний кухоль.

Це не шкільний підручник, а всього лише посібник для поглибленого вивчення української мови від західноукраїнського видавництва, який рецензували західноукраїнські науковці, де надруковано вірш західноукраїнської авторки, в якому вжито слово «горнятко» в його регіональному (західноукраїнському) значенні, де літературною мовою мало б бути «чашка».

А у вас Західна Україна це не Україна?

Але навіть так, далі укладачі пишуть, що його (горнятка) родина — горня, горщик… А про чашку чи філіжанку ні слова… Цікаво, що ж вони мали на увазі? Чи не те, що горнятко — це те ж саме, що й «горня», «горщик»?

Ні, не те саме. Точніше горнятко може вживатися як у значенні "чашка", так й в значенні "маленький горщик", або як пестливе до горняти звичайного об'єму. Тобто треба розуміти нюанси української мови, а не тільки як прискіпуватися до діалектів.

(link)
Тут явно йдеться про етимологію слова.
Те, що Вам доводиться вдаватися до подібних демагогічних викрутасів, щоби заперечувати очевидні речі, не свідчить про Вашу правоту.

А відколи інтернет, де пишуть всі, кому не ліньки, став істиною в останній інстанції?

Тобто у Вас якась окрема мова, не для всіх?

А зробити інтернет-пошук на «горня кави» не пробували? А на «горщик кави»? Які картинки показує?

Ще можна зробити пошук на "чайник каші". Я не збираюся шукати цю маячню.

Слід особливо підкреслити, що в значенні "чашка" використовується виключно слово "горнятко", а не "горня".

Очевидно, що якщо в значенні "чашка" використовується саме слово "горнятко", то показовим є пошук за словом "горнятко". Так можна переконатися, що саме значення "чашка" є загальновживаним в сучасній мові.

Якщо зробити інтернет-пошук за словом горнятко, то можна побачити, під горнятком мають на увазі переважно саме керамічний кухоль, чашку, металевий (пластиковий etc) кухоль, і дуже рідко — горщик.

Набирати воду можна багато чим. І горнятком, і відром, і банкою. І пити (суто технічно) можна і з горнятка, і з відра, і з банки. Сама можливість набирати і питу воду якоюсь посудиною не робить цю посудину чашкою/філіжанкою.

Ми кажемо про нормальних людей, а не про російськомовних комуністів. Якщо з виду горнятка зроблено висновок, що воно слугувало кухлем для набирання води, то воно вочевидь мало вигляд керамічного кухля.

Як і великі горщики, всі горнятка мають ручку. Не виключено, що вони використовувалися не тільки як кухонний посуд (на багатьох збереглись сліди від кіптяви), але й могли слугувати як столовий посуд (кухлями для набирання води тощо).
— Старожитності доби українського козацтва у фондах Національного заповідника “Глухів” (за матеріалами археологічних досліджень Глухова останніх років)

можна й пити воду, як це роблять герої казки "Чарівне горнятко".

На ілюстраціях, правда, горщик намальовано, але ну його ті ілюстрації. Еге ж? Ті ілюстрації ж точно якийсь російськомовний доколупувач малював
Але навіть якби там точно йшлося про горнятко як чашку (хоч з тексту ніяк не можна сказати, що то саме за посудина, знаємо лише, що вона чарівна і мальована), це явно західноукраїнська казка, де вжито багато регіональних слів (файно, легінь, газда, мандибурка), а серед них, очевидно, і регіональне «горнятко» у значенні загальноукраїнського «чашка».

Ілюстрації малювалися явно пізніше і явно виходячи з тієї сумнівної тези, що горнятка кави "нема й бути не може". Таким горням набирати і пити воду буде вкрай незручно, а як ми вже з'ясували, були горнятка спеціально зроблені для набирання води:

Те що горнятко "мальоване" каже нам про те що це столовий посуд, а не кухонний.

Що таке «горнятко»?

Вислови випити горнятко кави, допити горнятко чаю можуть викликати усмішку, бо в українській літературній мові слово «горнятко» має лише одне значення — невеликий горщик.
У горняткові можна тільки варити чай чи каву, а п’ють ці напої з чашки або філіжанки.

Отже навіть судячи з Ваших слів, Ваша теза не витримує критики.

Горнятка могли бути й не кухонним, а столовим посудом. Тобто неможна сказати, що в них можна було "лише варити". Можна було напр. зберігати мед, якщо казати про класичне значення слова "горнятко".

Літературна мова є лише в літературі. В реалі люди розмовляють діалектами. В діалектах горнятко кави є. На відміну від "горнятка каші" саме таке значення є загальнозрозумілим, і не сприймається як щось суто регіональне. Окрім того, "горнятко" в значенні чашка є в творах багатьох письменників, які вважаються сучасними класиками, в т.ч. в творах шкільної програми.

У Вас виходить, що Ви мислите літературними категоріями, а Оксана Забужко чи Іван Багряний — ні, у Вас істинний діалект, а в усіх інших — ні.

Іванов зібрався з речами —-взяв торбинку з хлібом, ложку, горнятко й хотів ще брати постіль, але постіль йому звеліли не чіпати, — й його повели.

Тут вочевидь мається на увазі металевий кухоль. Напр. у лемківській говірці горнятко це є саме металевий кухоль: горнятко, -ка, с. Рс. Металева чашка для пиття води. Здрібн. до горня. Тобто можна сказати, що "горнятко" (але не "горня") традиційно мало значення "кухоль" в західних діалектах.