Правописне

[Кувалда]

про це я написав вище в якомусь пункті. треба відмінювати обидва слова, а не теліпатися за росіянами, які самі не знають, чому не відмінюють власну назву.
Грімм, Райт, Люм'єр, Капранов, Кличко, Рисін — прізвища відмінювані. Тож, відповідно, брати Грімми/Райти/Капранови/ Клички/Рисіни, братів Гріммів/Райтів/...

[Кувалда]

ну що ж. місяць закінчується, а з ним і зауваги.Точніше зауваги ще є, але місяць закінчується, тож настав час стриматися, а то вже буде нескромно. Завтра — остання заувага, післязавтра — кілька прикінцевих слів і текст помандрує до Ін-ту укрмови. Ілюзії нема жодної — хтозна, що для Ін-ту означають слова "конструктивні роздуми чи конструктивні спостереження" , але принаймні ми не полінувалися . Якщо у форумців є якісь побажання — напишіть.

[Andriy]

про це я написав вище в якомусь пункті. треба відмінювати обидва слова, а не теліпатися за росіянами, які самі не знають, чому не відмінюють власну назву.
Грімм, Райт, Люм'єр, Капранов, Кличко, Рисін — прізвища відмінювані. Тож, відповідно, брати Грімми/Райти/Капранови/ Клички/Рисіни, братів Гріммів/Райтів/...

Ну з прізвищами більш-менш зрозуміло, бо вони чомусь зробили виняток лише для «закордонних» прізвище, і це саме по собі, є хитким критерієм.
А от топонімі навіть українські дуже часто вживають в н.в. після непрямого з уточнювальним словом (місто, село, озеро тощо).

[Кувалда]

нема підстав не відмінювати власну назву. Місто Київ, міста Києва і т.д. Те, що не відмінюють, — треба менше дивитися як у росіян, а триматися глузду. Я пояснював у п. 18. На жаль, у нас і далі продовжують хрінь городити на кшталт: не відмінюємо, бо от уявіть маршала, який дає вказівку двом арміям іти в Іванівку і Іванівці. І тре писати в село Іванівка та в село Іванівці, а то якщо не вжити називного відмінка, то все переплутають [я приблизно подаю пояснення, яке довелося читати. Це не анекдот]. От на тому рівні і продовжують обґрунтовувати російські видумки про те, що тре подавати в називному відмінку, щоб уникнути ризику спотворити назву тощо. То давайте і прізвища не відмінювати, та взагалі позбудьмося відмінювання, щоб "не спотворювати" . Цілком можливо, що "основу" всім таким поясненням дала Граудина Л.К. Современная норма склонения топонимов (в сочетании с географическими терминами) // Ономастика и грамматика / Отв. ред. Л.П. Калакуцкая. — М., 1981. — С. 122—145.

[Анатолій]

Не впевнений, що це вписується в Кувалдину концепцію «надмірна деталізація зайва», але мені особисто хочеться в правописі раз і назавжди позбутися «синдрому Папуа і Нової Гвінеї». Стільки вже списів зламано навколо теми, як писати цю назву: окремо, через дефіс чи з тире.
Не знаю, де саме в правописі про це треба згадати (окремим пунктом чи приміткою), але я б десь зауважив приблизно таке:

Географічні назви (хоч тут, певно, можна говорити про всі власні назви), що складаються з щонайменше двох іменників (без сполучного звука) або з іменника та наступного прикметника, пишемо з дефісом: Гвінея-Бісау (держава в Африці), Саксонія-Ангальт (федеральна земля в Німеччині), Овернь-Рона-Альпи (регіон у Франції), Вінниця-Вантажна (зупинний пункт в Україні).
Якщо в географічній назві хоча б одна частина становить собою поєднання слів, між такими частинами треба ставити тире: Папуа — Нова Гвінея (держава в Океанії), Мекленбург — Передня Померанія (федеральна земля в Німеччині), Прованс — Альпи — Лазурний Берег (регіон у Франції), Кривий Ріг — Головний (залізнична станція в Україні).

Щодо родового відмінку ІІ відміни однини в назвах міст. Я б повернув попередню редакцію, де населені пункти були з закінченнями -а (-я), а країни — -у (-ю). Погоджуюся, що треба згадати про планети та супутники. А ще, як на мене, непогано було б сказати про спортивні команди. Бо якщо з назвами «Шахтар» і «Чорноморець» ніби напрошується відмінювання «Шахтаря» і «Чорноморця», то з такими назвами, як «Реал», «Арсенал» чи «Спортинг» уже виникають сумніви.

Ще б я десь окремо прописав випадки вживання дефіса і тире з цифрами після назв. Десь приблизно так:

Незмінна прикладка, передана на письмі цифрами, приєднується до означуваного слова дефісом: Євро-2012, Олімпіада-2006, «Рокі-2» (фільм), Канни-2019 (кінофестиваль), «Восток-4» (космічний корабель).
Якщо перед цифрами стоїть не одне слово, а поєднання слів, то в такому разі пишемо тире: чемпіонат Європи з футболу — 2012, Олімпійські ігри — 2006, «Історія іграшок — 3» (мультфільм), Каннський кінофестиваль — 2019, «Лунар орбітер — 4» (орбітальний апарат).

Про чергування У — В, І — Й — ТА, З — ЗІ — ІЗ. Краще про це взагалі не згадували б. Принаймні деталізація тут точно зайва. Бо те бідне «із» тулять вже де треба і не треба.

По всьому правопису: забрати «словосполучення», вставити «словосполука».

§ 129 — прибрати з прикладів слово «чіабата». Літера «і» там зайва, бо в італійському слові ciabatta літера «i» німа й служить лише для того, щоб літеру «c» читали як [ч], а не як [к]. Така особливість італійського правопису: «c» перед «a», «o», «u» слід читати як [ч], якщо перед згаданими голосними стоїть «i». Наприклад, ми пишемо Лучано (Luciano), чао (ciao), а не Лучіано, чіао. Аналогічне правило діє в італійській мові й щодо літери «g»: щоб читати її перед «a», «o», «u» як [дж], а не [ґ], після неї так само пишуть німу «i» й так само українською мовою відповідні слова передаємо без літери «і»: Джакомо (Giacomo), Джованні (Giovanni), Джузеппе (Giuseppe), а не Джіакомо, Джіованні, Джіузеппе.

Щось треба робити з назвами, де в оригіналі Mc, Mac. Спілкувалися ми не так давно з Андрієм, і от він каже, що McLaren треба передавати як Макларен, а я вважаю, що як Мак-Ларен. А читали ми той самий правопис

Ще одне (теж після спілкування з Андрієм): чи поширюється норма, прописана в § 126, згідно з якою треба писати фоє, мая, Гоя, Савоя, Феєрбах на слова на зразок турецького Tayyip? Іншими словами, як правильно передавати це ім’я: Таїп чи Тайїп? В оригіналі вимовляють дві [й]. А українцям як вимовляти (і, відповідно, писати)? Якось би це уточнити: можемо ми писати (і вимовляти) «й» перед йотованими (якщо так у мові-оригіналі вимовляють) чи це неможливо ніколи.

[Кувалда]

Анатолію, вже запізно. Я вже зібрався надсилати, як побачив Ваше повідомлення. В листі я напишу адресу обговорення, тож, якщо шановні правописці зволять, то прочитають і обговорення. Я писав, що зауваг ще вистачає. І їх і далі можна виписувати тут, на форумі. Це не обов'язково робити тільки мені Я без ілюзій дивлюся на врахування зауваг, але наша справа зауважити, а далі...

[Кувалда]

Ну що ж. Листа направлено. 206 КБ. Зміст такий.

Галини Терещук: Отож чекаймо на остаточний вже допрацьований український правопис наприкінці цього року.

Павло Гриценко: Прошу читачів Радіо Свобода, якщо у вас є конструктивні роздуми чи конструктивні спостереження, не лінуйтеся написати до Інституту української мови.


Добрий день!

Направляємо посильні зауваги [дуже конструктивні!] до чинного правопису. Не полінувалися:). Можна на бажання подивитися у вигляді обговорення тут: https://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=9332. Вордівський варіант (причеплено окремим файлом) стосується тільки зауваг.

З повагою, хоч і безцеремонно

від спільноти https://r2u.org.ua

Олександер

[Andriy]

Щодо родового відмінку ІІ відміни однини в назвах міст. Я б повернув попередню редакцію, де населені пункти були з закінченнями -а (-я), а країни — -у (-ю). Погоджуюся, що треба згадати про планети та супутники. А ще, як на мене, непогано було б сказати про спортивні команди. Бо якщо з назвами «Шахтар» і «Чорноморець» ніби напрошується відмінювання «Шахтаря» і «Чорноморця», то з такими назвами, як «Реал», «Арсенал» чи «Спортинг» уже виникають сумніви.

теоретично спорт. клуби десь тут, але можна їх окремо згадати

іменники на позначення установ, закладів, організацій

Про чергування У — В, І — Й — ТА, З — ЗІ — ІЗ. Краще про це взагалі не згадували б. Принаймні деталізація тут точно зайва. Бо те бідне «із» тулять вже де треба і не треба.

отут згоден, тема милозвучності досить складна, то треба згадати тут її побіжно і послатися на якісь окремі (великі розлогі) рекомендації
[/quote]

[Andriy]

Щодо родового відмінку ІІ відміни однини в назвах міст. Я б повернув попередню редакцію, де населені пункти були з закінченнями -а (-я), а країни — -у (-ю).

з одного боку попередня редакція була чіткіше, з іншого «до Парижу» була така практика раніше, і вона звучить для української досить органічно
але мушу зазначити, що запам'ятати, які міста можуть мати паралельне -а/-у, а які лише -а - дуже складно навіть фахівцям, а пересічним громадянам і поготів

[Andriy]

Бо якщо з назвами «Шахтар» і «Чорноморець» ніби напрошується відмінювання «Шахтаря» і «Чорноморця», то з такими назвами, як «Реал», «Арсенал» чи «Спортинг» уже виникають сумніви.

тут є таке, але це не лише зі спортивними, але з назвами установ/організацій загалом, якщо назва походить від істоти (напр. банк «Чорноморець»), то й відмінюватися має, як істота