Кір — одна з найзаразніших інфекційних вірусних хвороб. Цю загальну назву пишемо, певна річ, з малої літери. Тут, здається, сумніву не може виникнути ні в кого.
А от якої ж форми треба надавати згаданому іменникові в родовому відмінку? Кіру, кору? А може, кіра? Чи все ж таки кора?
Щоб не заплутатися, запам’ятаймо: у цьому слові є чергування голосного і в закритому складі з голосним о у відкритому. А що йдеться про хворобу, то (як і всяка інша назва хвороби) іменник кір у родовому відмінку однини набуває закінчення -у. Порівняймо: грип — грипу, бронхіт — бронхіту, діабет — діабету тощо. Отже, кір — кору.
Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи).Але Кір — це ще й ім’я. Його, як і решту власних назв, пишемо, звісно ж, з великої літери, а в родовому відмінку воно має закінчення -а і чергування і — о тут не відбувається. Тож Кір — Кіра.
За легендою, сирійське місто Кір було назване на честь перського царя Кіра.