Безособові форми на -но, -то

[Анатолій]

Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?

[Cherepaxa]

Чому ні?
Питання буде розв’язано. Голоси буде враховано. Вам буде надано домопогу.
Ви це мали на увазі?

[Анатолій]

Чому ні?
Питання буде розв’язано. Голоси буде враховано. Вам буде надано домопогу.
Ви це мали на увазі?

Так, це. Питання в тому, чи українською це звучить? Чи правильно казати: питання буде розв’язане, голоси буде враховані, вам буде надана домопога?

[Наталя]

Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?

Цікаву думку щодо дієслівних форм на -но, -то висловив Б. Антоненко-Давидович:

«Ці кадри фільму зняті в павільйоні»; «Передплата на газети та журнали продовжена ще на місяць»; «Ці слова сказані не про вас». У всіх цих фразах дано правильні українські слова, одначе фрази звучать по-українському негаразд. А це тому, що функцію присудка в цих фразах виконують пасивні дієприкметники: зняті, продовжена, сказані.
Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її від близьких і далеких мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Візьмімо, наприклад, широко відому народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У всіх цих сурядних реченнях нема підмета, а в функції присудка виступають дієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито.
Такі форми на -но, -то є й у російській мові (наприклад: «Сказано — сделано»), але там вони далеко рідше вживаються, як в українській. Натомість російська мова широко користується пасивними дієприкметниками в ролі присудків: «Эти кадры сняты в павильоне»; «Подписка на газеты и журналы продлена еще на месяц»; «Эти слова сказаны не о вас». Якби в наведених на початку фразах замість пасивних дієприкметників зняті, продовжена, сказані стояли дієслівні безособові форми на -но, -то, ці фрази зазвучали б цілком по-українському: «Ці кадри знято в павільйоні», «Передплату газет і журналів продовжено ще на місяць», «Ці слова сказано не про вас».
Хибно було б думати, що пасивні дієприкметники українській мові — невластиві, вони широко вживаються в ролі означення, наприклад: «Зняті в павільйоні кадри були дуже вдалі»; «Продовжена на місяць передплата дала багато нових передплатників», «Сказані не про вас слова були образливі». У цих реченнях дієприкметники зняті, продовжена, сказані виступають із функцією означення, а не присудків, якими є слова були вдалі, дала, були образливі. Пасивні дієприкметники бувають і присудками в реченні, але складеними, де, крім них, є особова форма дієслова бути (або наявність її можна припускати): «Я був дуже вражений твоїм учинком»; «Ти ж бо — такий мандрований!» (є мандрований), «Цей глечик — уже розбитий» (є розбитий).

Цю тему також було порушено на форумі словника.нет. От тільки шкода, що ресурс наразі не працює. Принагідно зверніться по пораду туди (сподіваюся, що форум недоступний тимчасово).

[Анатолій]

Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?

Цікаву думку щодо дієслівних форм на -но, -то висловив Б. Антоненко-Давидович:

«Ці кадри фільму зняті в павільйоні»; «Передплата на газети та журнали продовжена ще на місяць»; «Ці слова сказані не про вас». У всіх цих фразах дано правильні українські слова, одначе фрази звучать по-українському негаразд. А це тому, що функцію присудка в цих фразах виконують пасивні дієприкметники: зняті, продовжена, сказані.
Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її від близьких і далеких мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Візьмімо, наприклад, широко відому народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У всіх цих сурядних реченнях нема підмета, а в функції присудка виступають дієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито.
Такі форми на -но, -то є й у російській мові (наприклад: «Сказано — сделано»), але там вони далеко рідше вживаються, як в українській. Натомість російська мова широко користується пасивними дієприкметниками в ролі присудків: «Эти кадры сняты в павильоне»; «Подписка на газеты и журналы продлена еще на месяц»; «Эти слова сказаны не о вас». Якби в наведених на початку фразах замість пасивних дієприкметників зняті, продовжена, сказані стояли дієслівні безособові форми на -но, -то, ці фрази зазвучали б цілком по-українському: «Ці кадри знято в павільйоні», «Передплату газет і журналів продовжено ще на місяць», «Ці слова сказано не про вас».
Хибно було б думати, що пасивні дієприкметники українській мові — невластиві, вони широко вживаються в ролі означення, наприклад: «Зняті в павільйоні кадри були дуже вдалі»; «Продовжена на місяць передплата дала багато нових передплатників», «Сказані не про вас слова були образливі». У цих реченнях дієприкметники зняті, продовжена, сказані виступають із функцією означення, а не присудків, якими є слова були вдалі, дала, були образливі. Пасивні дієприкметники бувають і присудками в реченні, але складеними, де, крім них, є особова форма дієслова бути (або наявність її можна припускати): «Я був дуже вражений твоїм учинком»; «Ти ж бо — такий мандрований!» (є мандрований), «Цей глечик — уже розбитий» (є розбитий).

Цю тему також було порушено на форумі словника.нет. От тільки шкода, що ресурс наразі не працює. Принагідно зверніться по пораду туди (сподіваюся, що форум недоступний тимчасово).

Ну і де в Антоненка-Давидовича хоч слово про можливість чи неможливість використання таких форм на позначення прийдешності?

[Наталя]

Гадаю, що безособові форми на -но, -то можуть вказувати і на прийдешність.
Хоча... Олена Курило ("Уваги до сучасної української літературної мови") зауважує, що українською не можна казати "було зроблено", "буде зроблено", а тільки зроблено.

[Cherepaxa]

1) Самі по собі безособові форми на -но (-то) навряд чи можуть вказувати на майбутній час - лише в поєднанні з дієсловом бути в майбутньому часі (з ос.), вжитому як частина складеного присудка (фактично т. зв. «допоміжне дієслово»).

2)

Питання в тому, чи українською це звучить? Чи правильно казати: питання буде розв’язане, голоси буде враховані, вам буде надана домопога?

На жаль, не маю змоги довше шукати авторитетних джерел на підтвердження, тому додаю скрізь "як на мене". Дещо є в "Стилістиці сучасної укр. мови" Олександра Пономаріва (хоч не знайшла там прикладів саме з майбутнім часом).

Щодо наведених Анатолієм прикладів.

Вам буде надана допомога.

Цю форму допустимо стосувати поряд із безособовою формою з -но (Ліпше, однак: Вам буде надано допомогу). Чимало залежить від стилю й акцентів у тексті. Однак якщо ми аж так хочемо уникнути безособовості (а з нею - офіційного забарвлення), то більш зграбним, як на мене, буде речення "Вам нададуть допомогу". До речі, стилісти радять не зловживати пасивними формами, але це окрема тема.

питання буде розв’язане

- Саме в цьому випадку ліпше, однак, вжити безособової форми з -но

голоси буде враховані

- Голоси будуть враховані/Голоси буде враховано. - Обидві форми можливі. Другий варіянт додає більшої офіційності.

Отже, багато залежить від стилю й акцентів.
Олександр пономарів пише:

Спільним в усіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на незалежності певного стану, в якому перебуває людина, від її волі, на об’єктивності природних процесів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення. /.../

Автор наводить приклад: "Визначено й структуру такої картини/.../" Не бачу нічого, що б заважало мені сказати "Буде визначено й структуру такої картини".

А ось інший приклад: Структура цього заходу чітка й визначена. (Це вже мій приклад.)
По-перше, визначена тут - дієприкметник. Наголошується на певній характеристиці, якосоті об’єкта.

Інколи мені язик не повертається вжити конструкцію на -но, -то. Не раз я питала себе: а чому? Знайшла принаймні дві причини, чому ні: а) через згадану вже "офіціозність", б) інколи потрібно наголосити саме на ознаках, стані, якості, а не на самій дії (результаті дії).

Гадаю, більше можна знайти у граматиках (Вихованець?).
Моя ж відповідь, як бачите, "вільна".

[Cherepaxa]

Хоча... Олена Курило ("Уваги до сучасної української літературної мови") зауважує, що українською не можна казати "було зроблено", "буде зроблено", а тільки зроблено.

Дякую, цікаво.
Хоча ось речення:
Це було сказано в категоричній формі.
хіба те саме що й
Це сказано в категоричній формі. ?

[Наталя]

Дякую, цікаво.
Хоча ось речення:
Це було сказано в категоричній формі.
хіба те саме що й
Це сказано в категоричній формі. ?

А чом і ні. От мене мучать сумніви стосовно Це буде сказано... і це сказано.

[Анатолій]

Хоча... Олена Курило ("Уваги до сучасної української літературної мови") зауважує, що українською не можна казати "було зроблено", "буде зроблено", а тільки зроблено.

Дякую, цікаво.
Хоча ось речення:
Це було сказано в категоричній формі.
хіба те саме що й
Це сказано в категоричній формі. ?

То може, просто правильно так: Це було сказане в категоричній формі.