У значенні «який має нездоланну силу, дужий, могутній» використовують обидва прикметники — стосилий і стосильний. Хоч перший з них — значно частіше!
Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосилий (Любов Забашта). Ноги їй одразу потонули в килимах, буйнопухнастих, ними встелено весь хол, переповнений світлом, залитий ніби справді стосильним африканським сонцем (Олесь Гончар).Однак лише стосильний має значення «потужністю сто кінських сил».
— Оце двигун!.. — Стосильний! (Яків Баш).