Правний — правовий — правничий

[Анатолій]

Правний — правовий — правничий

Пра́вний — юридично обґрунтований, спертий на закон; законний: правні (законні) підстави, правний (законний) спадкоємець, правний (законний) спосіб.

Правови́й — стосовний до права: правова нерівність, правовий кодекс, правовий порядок.

Правни́чий — пов’язаний із законодавством, з вивченням та опрацюванням правознавства; юридичний: правничий (юридичний) факультет, правнича (юридична) допомога, правнича (юридична) мова.