Чи виникали у вас, бува, сумніви, коли в українській мові правильно використовувати прикметник «горний»? Якщо так, зараз ми їх умить розвіємо. Наша відповідь проста: ніколи, бо українська літературна мова слова горний не знає.
Коли хтось, спілкуючись українською, і послуговується помилково словом «горний», то не інакше як під впливом російського омоніма горный, якому відповідають, залежно від значення, різні українські прикметники.
Якщо горный означає «пов’язаний з горами; вкритий горами; який перебуває, водиться або росте в горах; який входить до складу земної кори або добувається з надр землі» — гірський: гірський хребет, гірський кришталь, гірський клімат, гірські лижі, гірська хвороба, гірська артилерія, гірський орел.
У деяких випадках (але далеко не завжди) слово «гірський» можна замінити одним із синонімів: гірний, горовий, верховинський, верховинний, гористий тощо. Прикметник горный у значенні «який стосується розроблення надр землі — вивчення, видобутку й використання корисних копалин» — гірничий: гірничий інженер, гірничий інститут, гірнича справа, гірнича промисловість, гірнича порода, гірнича наука, гірничий нагляд.