В українській мові цілком правильним буде сказати прописна літера (буква).
Однак це поняття означає зовсім не те саме, що схожий російський вислів прописная буква.
Річ у тому, що, коли йдеться про літери, прикметник прописной в російській мові означає «такий, що відрізняється більшою висотою». Українською мовою такі літери ми називаємо великими, титульними або заголовними.
Слово, що стоїть на початку речення, пишемо з великої літери.А от в українській мові прикметник прописний, ужитий щодо літер, означає «який відповідає зразкам каліграфічного письма».
Спочатку діти вчаться писати друкованими літерами, а тоді вже прописними.
Водночас слова прописной — прописний збігаються у значенні «загальновідомий, заяложений, банальний, який не додає нічого свіжого, оригінального». Прописна мораль, прописна істина, прописні правила.