Таїп

[Анатолій]

Таїп рекомендує замінити на Тайїп. Пише, що це кращий варіант. Тільки чим же він кращий?

[Andriy]

Бо відповідає турецькому: Tayyip ?

[Анатолій]

Якщо точніше, то турецькому Tayyip відповідає Таййіп
Але ми не вимовляємо [таййіп] з двома звуками й, то яка ж рація його писати?
Згідно з чинним правописом пишемо фоє, мая, Гоя, Савоя, Феєрбах, хоча стара редакція пропонувала написання фойє, майя, Гойя, Савойя, Фейєрбах. Іншими словами, замість й + йотована літера тепер пишемо просто йотована літера.

[Andriy]

В жодному зі слів: фойє, майя, Гойя, Савойя, Фейєрбах, в оригіналі не має подвоєння y, тож написання з просто одною йотованою (відходячи від калькування рос. написання) цілком слушне.
Щодо Tayyip то там й + йотований в оригіналі:

Tayyip (pronounced [tajˈjip]) is a Turkish given name for males

тож логічно мати найближчий відповідник в українській.

[Анатолій]

Як на мене, логіка тут все ж таки трохи інша: іноземні назви ми передаємо українською мовою з урахуванням норм і особливостей саме української мови, а не дивлячись, що там пишуть чи як там вимовляють у тій чи тій іноземній мові. В українській мові два звуки й — аномалія, вони можливі хіба на межі частин слова найймовірніше (в теорії можливе слово, на практиці — найімовірніше), найясніший тощо. І навіть у таких випадках [jj] не вимовляємо. Турки, може, й вимовляють слово Tayyip як [tajˈjip], але українці кажуть [taˈjip].

[Andriy]

Так само українці не вимовляють Смоллетт, Кíркконнелл, Міссісíпі, а лише Смолет, Кíрконел, Місісíпі...
Проблема, що у нас немає дуже чітких правил для правопису багатьох таких іншомовних слів.
Тому в таких випадках ми намагаємося знаходити найближче з правопису, що буде:

Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Андóрра, Бессемéр, Гарóнна, Голлáндія, Марóкко, Міссóрі, Нíцца, Тéннессі, ßффа; Бéтті, Білл, Боттічéллі, Джóнні, Кíркконнелл, Ллойд, Мþллер, Руссó, Смóллетт

і тоді кажемо «Краще: Тайїп», а не «Правильно: Тайїп».