Помилка в статті
Модератор: Анатолій
Помилка в статті
Тут помилка (виділено червоним).
Будова статті: назва (російські слова), синонімічний ряд (українські відповідники), після двокрапки – сталі вирази (фразеологізми) або сполуки російською і їхні українські відповідники. В круглих дужках () подано пояснювальні слова. Також в цих дужках ідуть слова, що вказують на існування двох варіянтів виразу: час швидко минає (упливає) = час швидко минаєі час швидко упливає.Квадратові дужки всередині статті [] означатимуть, що слово (вираз) може бути у двох варіянтах: з задужкованим словом чи без: [снігова] баба = снігова баба і баба. В кінці статті в дужках [] ідуть приклади (з літератури, анекдоти, афоризми тощо). На відміну від Академічного словника, усі приклади винесено в кінець статті.
І ще кілька зауваг до цього абзацу:
1) квардатові дужки — чи не краще сказати ламані дужки?
2) В круглих дужках () подано пояснювальні слова. — У круглих дужках () подано пояснювальні слова.
3) Також в цих дужках ідуть слова — Також у цих дужках ідуть слова.
4) час швидко упливає.Квадратові дужки — немає прогалини.
5) В кінці статті — У кінці статті.
Будова статті: назва (російські слова), синонімічний ряд (українські відповідники), після двокрапки – сталі вирази (фразеологізми) або сполуки російською і їхні українські відповідники. В круглих дужках () подано пояснювальні слова. Також в цих дужках ідуть слова, що вказують на існування двох варіянтів виразу: час швидко минає (упливає) = час швидко минаєі час швидко упливає.Квадратові дужки всередині статті [] означатимуть, що слово (вираз) може бути у двох варіянтах: з задужкованим словом чи без: [снігова] баба = снігова баба і баба. В кінці статті в дужках [] ідуть приклади (з літератури, анекдоти, афоризми тощо). На відміну від Академічного словника, усі приклади винесено в кінець статті.
І ще кілька зауваг до цього абзацу:
1) квардатові дужки — чи не краще сказати ламані дужки?
2) В круглих дужках () подано пояснювальні слова. — У круглих дужках () подано пояснювальні слова.
3) Також в цих дужках ідуть слова — Також у цих дужках ідуть слова.
4) час швидко упливає.Квадратові дужки — немає прогалини.
5) В кінці статті — У кінці статті.
Re: Помилка в статті
я поки не можу поправити. Тре’, щоб наш комп’ютерний гуру трохи попрацював.
Стосовно ламаних чи квадратових. думаю, що варто залишити квадратові, бо як тоді ми назвемо такі дужки < >?
Стосовно ламаних чи квадратових. думаю, що варто залишити квадратові, бо як тоді ми назвемо такі дужки < >?
Re: Помилка в статті
виправив права доступуКувалда писав:я поки не можу поправити. Тре’, щоб наш комп’ютерний гуру трохи попрацював.
кутові? але квадратові таки краще лишитиКувалда писав:Стосовно ламаних чи квадратових. думаю, що варто залишити квадратові, бо як тоді ми назвемо такі дужки < >?
Re: Помилка в статті
дякую, Андрію.
До речі, Анатолію, написання "У" на початку речення це звідки?
До речі, Анатолію, написання "У" на початку речення це звідки?
Re: Помилка в статті
З чинного Правопису:Кувалда писав:дякую, Андрію.
До речі, Анатолію, написання "У" на початку речення це звідки?
§ 11. Чергування У — В
1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
a) Між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел.
б) На початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами.
Як на мене, дость логічно, для чого мати в речення нагромадження приголосних, коли можна створити речення за схемою голосний — приголосний.
Re: Помилка в статті
А якщо попереднє речення закінчується на у чи загалом на голосну? Основним тут є легкість вимови (милозвучність). Цей правопис – якесь суцільне розчарування Отут добре розписано http://91.205.17.75:8080/index.php?id=264
Re: Помилка в статті
Там справді гарно написано: Так, міркування про важкі групи приголосних тощо при збігові слів недоречні, коли поміж тими словами є розділовий знак або хоч і без розділового знаку між ними павза (зупинка в вимові). У цих випадках цілком можливі й незвичайні групи голосних чи приголосних, бо це ж не будуть вимовні групи. Словом наведені умови чергування у – в у силі тільки при тісній, суцільній вимові слів. Кінець одного речення і початок іншого передбачає паузу у вимові (на письмі — крапка, знак оклику, знак питання, крапки). Тож суцільної вимови немає в принципі.Кувалда писав:А якщо попереднє речення закінчується на у чи загалом на голосну? Основним тут є легкість вимови (милозвучність). Цей правопис – якесь суцільне розчарування Отут добре розписано http://91.205.17.75:8080/index.php?id=264
Re: Помилка в статті
І? Вважаєте, що "В кінці" і "В круглих дужках" вимовніше чи милозвучніше з початковим "У"?
Re: Помилка в статті
А ви вважаєте, що ні? З того ж джерела:Кувалда писав:І? Вважаєте, що "В кінці" і "В круглих дужках" вимовніше чи милозвучніше з початковим "У"?
Як бачимо, чергування у – в є не що інше, як засіб уникати в мові скупчення приголосних чи голосних. Збігу голосних наша мова майже не знає і при зустрічі їх у сусідніх словах старанно уникає, групи приголосних же хоч і звичайніші в нашій мові, та все ж супроти інших мов цих груп у ній менше, і деяких вона зовсім не знає та й взагалі не любить великих груп з трьох, чотирьох приголосних, надто ще й важких до вимови. Тому то коли замість наведеного прикладу “в умілого руки не болять” ще можна сказати “у вмілого” (вм не велика й не важка до вимови), але зовсім недобре було б “у умілого” (група голосних, зовсім незвична в українській мові), недобре й “в вмілого”.
Якщо можна уникнути нагромадження голосних, чому цього не зробити?
Re: Помилка в статті
До речі, у проекті Правопису теж є така норма:
У вживаємо з метою уникнення збігу приголосних, важких для вимови:
<…>
б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами.
У вживаємо з метою уникнення збігу приголосних, важких для вимови:
<…>
б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами.