Б — би

[Andriy]

Ось відповідь @Лекс щодо «зі Львова»:

[word="з"][word="[лЛ]ьві.*"] - 2044 vs [word="зі"][word="[лЛ]ьві.*"] - 277 vs [word="із"][word="[лЛ]ьві.*"] - 1020
[word="з"][word="[лЛ]ьво.*"] - 103 vs [word="зі"][word="[лЛ]ьво.*"] - 5860 vs [word="із"][word="[лЛ]ьво.*"] - 145

Звідси цікавезний висновок: перед "[лЛ]ьві.*" вживають переважно "з" або "із", а перед "[лЛ]ьво.*" — переважно "зі". До того ж "з льв.*" пише і "Високий замок" і низка поважних авторів. Найцікавіше, що в багатьох випадках, заміна на "зі" (чи навіть "із") звучить менш милозвучно, кострубато.

наразі я відкотив правило, LT буде ок з обома варіантами. Можливо згодом додамо гнучкіше правило/з докладнішим повідомленням.
Дякую за заувагу.

[Анатолій]

Дякую

[Andriy]

До речі в Правописі навіть приклад наведено:

3. Зі вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має початкові з, с, ш, шч та ін., незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зустріли ворога... зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі знаком запитання (І. Драч); Бере книжку зі стола (Леся Українка); Зі школи на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Прибув зі Львова.

[Анатолій]

А після того примітка :

Трапляються відхилення від поданих правил уживання прийменника з та його варіантів із, зі, що спричинено вимогами ритмомелодики або мовними вподобаннями автора.

Іншими словами: милозвучність — це те, що мило звучить. А щоб мило звучало, треба текст завжди промовляти вголос