Щелкун

[Анатолій]

1. Щелкун*, щёлкальщик**, ум.-ласк. щелкунчик* и щелкушка*— разг. щипці для горіхів, разг. лускач, и лускун, и лускоріх и давильця, (в виде куклы — ещё) горіховий дід; (перен.: пустой светский человек) разг., уст. шаркун.

2. Щелкун — (жук) ковалик, разг. лускунчик (?????).

* — Російсько-український словник за ред. проф. В. В. Жайворонка.
** — Толковый словарь русского языка под редакцией Т. Ф. Ефремовой.



Толковый словарь русского языка под редакцией Т. Ф. Ефремовой
ЩЕЛКУН
щелкун [щелкун] 1. м. разг. То же, что: щёлкальщик. 2. м. разг. 1) Приспособление, которым щелкают. 2) Механизм, который издает щелкающие звуки. 3. м. Жук, издающий щелкающий звук при переворачивании со спины на брюшко. 4. м. устар. Пустой светский человек.

[краєзнавець]

Щелкать (пальцями, курком тощо) - це клацати.
Тому механізм або машинка, що видають такі звуки - це клацалки.

[Наталя]

Як на мене, рос. лущить і щелкать можуть бути словами-синонімами.

Лущи́ть –
1) (шелушить, чистить) лу́щити, (щелкать, грызть) лу́скати, луза́ти, (шутл.) дзьо́бати.

І коли вірити Кримському, щёлкать орехи – горі́хи лу́скати.
То, ймовірно, і щелкунчик - то лускунчик.

[краєзнавець]

Як на мене, рос. лущить і щелкать можуть бути словами-синонімами.

Лущи́ть –
1) (шелушить, чистить) лу́щити, (щелкать, грызть) лу́скати, луза́ти, (шутл.) дзьо́бати.

І коли вірити Кримському, щёлкать орехи – горі́хи лу́скати.
То, ймовірно, і щелкунчик - то лускунчик.

Ох, ця молодь. Як вона винаходить колеса!
Адже, мабуть, років сто, як балет Чайковського "Щелкунчик" в театрах опери та балету в Україні йде як "Лускунчик"!

[Анатолій]

Щелкунчик — зменшувально-пестлива форма до щеркун. Є запропонований переклад лускун. Зробіть до нього пестливу форму і буде лускунчик.

[лекс]

Анатолій має рацію, варто додати.