kuvalda писав: тому що є іменники, а є прикметники. Прикметники теж бувають різні. щодо плазунів, то якщо ми вважаємо, що вони призначені плазувати, тоді плазувальні, а якщо в них така властивість, то щось на кшталт плазних. Ну тут ще тре' враховувати, що сам плазун — це якесь архаїчне слово, бо новітніше - повзати [повзальний або повзучий і повзний], а не плазати. Правда, тут тре' визнати, що нема 100-відсоткової послідовності в мові.
До речі, по тексту, ще жоден перекладач не додумався перекладати "включати", зазвичай "вставляти", зате сортування включенням:).
Я недавно вичитував "Неймовірні числа" і трапився термін space-filling curve і довелося придумувати відповідник – просторозаповнювальна крива. Дія спрямована назовні – крива заповнює простір. increasing function – зростна функція, бо тут властивість, дія, так би мовити на себе. А в англійців суфікс один і той же.
У кожної мови свої викрутаси. І на жаль, у нас нема такої послідовності, як хотілося б. Але англійці послідовніші. Візьміть їхні назви сортування і порівняйте з нашими. Швидке сортування (quicksort) і тут же Сортування купою (heapsort). Тобто, якби спитати школяра, то він сказав би, ну якщо тут прикметник, то і тут він мав би бути:)
роздуми про суфікси
роздуми про суфікси
Re: роздуми про суфікси
Не люблю таку писанину. Втім кілька принагідних міркувань, які якраз спричинені тим, що у кожної мови свої викрутаси та свій словотвір. Ми ж не винні, що у нашій мові значно більші можливості для словотвору завдяки розмаю суфіксів (наростків), закінчень та префіксів (приростків).
„Просторо заповнювати“ це не те саме „заповнювати простір“, хіба що робіть обов'язкові наголоси в усіх словах.
І взагалі стосовно кривої фраза „дія спрямована назовні“ не припустима. Математично це незбагненно.
Насправді, це „крива Пеано“ або „крива, що повністю заповнює простір“. Тому той прикметник не підходить. В Україні вельми потужні школи диференціальної та фрактальної геометрії, а також фрактального аналізу. Вони використовують саме ті два наведені мною терміни. Якщо ж кортить прикметник, тоді просторовий. Тобто просторово заповнювальна крива. Від слова простір відомо три прикметники - простірний, просторовий, просторий. У математиці використовують просторовий.
Усі „вставляти у“ легко замінюються на „включати до“. Перекладали insert, тобто робили буквальний переклад, а не змістовний. Я тоді на це не звертав уваги, бо було значно більше інших неточностей. Скільки тих буквально перекладених речень повиловлював, що й не злічити. Наше з вами завдання — й надалі усувати такі буквальні недоречності.
Я вам не бороню думати над ПРАВИЛЬНИМ прикметником від слова купа. Гайда до роботи! Купне, купове, куп'яне? Котрий обираємо?
„Просторо заповнювати“ це не те саме „заповнювати простір“, хіба що робіть обов'язкові наголоси в усіх словах.
І взагалі стосовно кривої фраза „дія спрямована назовні“ не припустима. Математично це незбагненно.
Насправді, це „крива Пеано“ або „крива, що повністю заповнює простір“. Тому той прикметник не підходить. В Україні вельми потужні школи диференціальної та фрактальної геометрії, а також фрактального аналізу. Вони використовують саме ті два наведені мною терміни. Якщо ж кортить прикметник, тоді просторовий. Тобто просторово заповнювальна крива. Від слова простір відомо три прикметники - простірний, просторовий, просторий. У математиці використовують просторовий.
Усі „вставляти у“ легко замінюються на „включати до“. Перекладали insert, тобто робили буквальний переклад, а не змістовний. Я тоді на це не звертав уваги, бо було значно більше інших неточностей. Скільки тих буквально перекладених речень повиловлював, що й не злічити. Наше з вами завдання — й надалі усувати такі буквальні недоречності.
Я вам не бороню думати над ПРАВИЛЬНИМ прикметником від слова купа. Гайда до роботи! Купне, купове, куп'яне? Котрий обираємо?
Re: роздуми про суфікси
Це так утворюються складні прикметники з другою дієслівною частиною: деревообробний, берегозахисний тощо. Таких слів багато. Ви вважаєте, що потрібні конструкції а ля «берегово захисний»? Ну утворюйте, поговоримо. Я не бачу сенсу в «просторово заповнювальному». Просторозаповнювальний має чітке, зрозуміле, а головне, точне значення – той, що заповнює простір. Це не означає, звісно, що не можна таким способом утворити анекдотичну сполуку на кшталт «сонцезахисні окуляри». Ну шо ж, тре пильнувати і не повторювати російські бзики.
Слова «дія спрямовано назовні» взята з мого пояснення «на пальцях»
. Я виходив з того, що якби написав «спрямована на щось», то можна було б закинути: ну так на себе – це теж на щось, а тре’ було ці щось розділити. Тобто я сподівався, що мене зрозуміють правильно. Бачу, даремно. Добре, «дія, спрямована на щось». Під «щось» не розуміти саму себе. Я там ще наводив приклад рятувального-рятівного.
Насправді „крива, що повністю заповнює простір“ – це більше схоже означення, аніж на термін
.
Чи потрібно створювати термін, крім «крива Пеано»? Думаю, варто, бо: 1) «крива Пеано» має 2 значення: а) власне крива Пеано, яку він придумав, б) тип таких кривих; 2) є англійський термін space-filling curve і не завадило йому дати відповідник [бажано не реченням].
«Вельми потужні математичні школи», аж ніяк не означає, що є вельми потужні термінознавчі школи. Термінознаців взагалі одиниці. Микола Янович був, певно, видатний геолог [за означенням, бо як-не-як чл.-кор.], але, боюсь уявити українські терміни в його виконанні
. Я навів крайній випадок, щоб не розжовувати очевидні речі а ля є спортсмени, є тренери, є масажисти, є лікарі тощо.
Серед математиків можуть бути люди, що знають, як правильно утворювати терміни, але загалом це велика рідкість, як власне і в інших галузях. Тож найліпше, коли математик приходить до термінознавця, пояснює йому суть терміна, який би він хотів утворити, а термінознавець пояснює, які для цього є засоби. Перший не вчить другого мови, а другий першого — математики
.
Тепер про «обов’язкові наголоси». Я не знаю, звідки Ви виснували цю «обов’язковість»
. З правопису? Назвіть пункт — почитаю. А загалом їх ставлять, турбуючись про читача, щоб, бува, не перегрівся від роздумів. Це так само «обов’язково», як, скажімо, писати примітки. Ба більше, у книжках наголоси ставлять, але не зазвичай. Залежить від доброї волі видавця/редактора/тощо. Та й взагалі такі слова називають «омографами», що буквально означає «однаково пишуться» і формально проставляння наголосів цю однаковість порушує 
. А є що омоніми, які і пишуться, і звучать однаково. До них примітки писати, щоб читач не заплутався? Можна, врешті, провести експеримент: показати слово просторозаповнювальний» десятку-другому людей і спитати, що, на їхню думку, воно означає 
.
Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010р. (Є. Мейнарович, М. Кратко)
insert = ['ɪnsɜ:t] 1. вво́дження/вве́дення; устромля́ння/встро́млення || [ɪn'sɜ:t] 2. вво́дити/вве́сти́; устромля́ти/встромити
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович)
insert 1. вкла́дка, вкла́день; уту́лок || вкладни́й, устромни́й 2. устромля́ти//устроми́ти, всува́ти//всу́нути, втуля́ти//втули́ти, вклада́ти//вкла́сти (in – у) 3. підставля́ти//підста́вити (вираз у рівняння) 4. впи́сувати//вписа́ти, вно́сити//вне́сти по́правки (у текст).
І правильно робили, що перекладали вставляти/вставляння, а ще б було ліпше вкладати/вкладання. Я не знаю, навіщо було «відходити від буквальності» і тягнути сюди «включати»
. Болгарське Сортиране чрез вмъкване, російське Сортировка вставками, польське owanie przez wstawianie, чеське Řazení vkládáním, словацьке Triedenie priamym vkladaním, словенське Urejanje z navadnim vstavljanjem, серб/хорв. Sortiranje umetanjem. Найгірший з усіх наведених термінів — український 
. При цьому в українській слова на *ключати послідовно мають інші відповідники: включать в список – вносити, включать в состав кого – вводити до складу; включать прибор – вмикати прилад, заключний – кінцевий, заключати – укладати тощо. А ще ж є «виключний АБО». Це той, якого можна виключати? Чи той, що виключає? Бо з побудови слова – то перший.
Перед початком роботи над книжкою [3 роки тому], я пообіцяв її вичитати. Я не літредактор [не знаю, що це таке], я правлю мову. Тепер виявилося, що не я правлю, а мене правлять
. Не подобається – є купа редакторів. Врешті у книжки й так загалом відмінна мова. 5-. Для мене очевидно, що раз переклад приблизно на одному рівні, то книжку вже мовно редагували. Хоч завтра видавай. Термінологія ж кульгає. І мене мало хвилює, скільки люду до неї звикло. Тож можна подивитися на мої правки. Якщо вони зайві, то АБО-АБО – 1) взяти іншого редактора, 2) видавати, як є. Якщо ні – то рухаємося далі. Як я вже писав, можете робити що заманеться з моїми правками. Я під «включенням» не підпишуся 
, але це вже не мій клопіт.
Якщо потрібне роз’яснення – звертаюся. Якщо не певен – пишу варіанти. Вам вибирати. Я навів варіанти щодо «сортування купою». Нема прикметника, то що заважає створити? Годиться і купний, і куповий. Перший утворите аналогічно до «кучугура – кучугурний», другий утворите аналогічно до «група – груповий». Можете залишити «сортування купою». Я б вибрав «купне сортування». Все.
Слова «дія спрямовано назовні» взята з мого пояснення «на пальцях»
. Я виходив з того, що якби написав «спрямована на щось», то можна було б закинути: ну так на себе – це теж на щось, а тре’ було ці щось розділити. Тобто я сподівався, що мене зрозуміють правильно. Бачу, даремно. Добре, «дія, спрямована на щось». Під «щось» не розуміти саму себе. Я там ще наводив приклад рятувального-рятівного.Насправді „крива, що повністю заповнює простір“ – це більше схоже означення, аніж на термін
. Чи потрібно створювати термін, крім «крива Пеано»? Думаю, варто, бо: 1) «крива Пеано» має 2 значення: а) власне крива Пеано, яку він придумав, б) тип таких кривих; 2) є англійський термін space-filling curve і не завадило йому дати відповідник [бажано не реченням].
«Вельми потужні математичні школи», аж ніяк не означає, що є вельми потужні термінознавчі школи. Термінознаців взагалі одиниці. Микола Янович був, певно, видатний геолог [за означенням, бо як-не-як чл.-кор.], але, боюсь уявити українські терміни в його виконанні
. Я навів крайній випадок, щоб не розжовувати очевидні речі а ля є спортсмени, є тренери, є масажисти, є лікарі тощо. Серед математиків можуть бути люди, що знають, як правильно утворювати терміни, але загалом це велика рідкість, як власне і в інших галузях. Тож найліпше, коли математик приходить до термінознавця, пояснює йому суть терміна, який би він хотів утворити, а термінознавець пояснює, які для цього є засоби. Перший не вчить другого мови, а другий першого — математики
. Тепер про «обов’язкові наголоси». Я не знаю, звідки Ви виснували цю «обов’язковість»
. З правопису? Назвіть пункт — почитаю. А загалом їх ставлять, турбуючись про читача, щоб, бува, не перегрівся від роздумів. Це так само «обов’язково», як, скажімо, писати примітки. Ба більше, у книжках наголоси ставлять, але не зазвичай. Залежить від доброї волі видавця/редактора/тощо. Та й взагалі такі слова називають «омографами», що буквально означає «однаково пишуться» і формально проставляння наголосів цю однаковість порушує . А є що омоніми, які і пишуться, і звучать однаково. До них примітки писати, щоб читач не заплутався? Можна, врешті, провести експеримент: показати слово просторозаповнювальний» десятку-другому людей і спитати, що, на їхню думку, воно означає .Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010р. (Є. Мейнарович, М. Кратко)
insert = ['ɪnsɜ:t] 1. вво́дження/вве́дення; устромля́ння/встро́млення || [ɪn'sɜ:t] 2. вво́дити/вве́сти́; устромля́ти/встромити
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович)
insert 1. вкла́дка, вкла́день; уту́лок || вкладни́й, устромни́й 2. устромля́ти//устроми́ти, всува́ти//всу́нути, втуля́ти//втули́ти, вклада́ти//вкла́сти (in – у) 3. підставля́ти//підста́вити (вираз у рівняння) 4. впи́сувати//вписа́ти, вно́сити//вне́сти по́правки (у текст).
І правильно робили, що перекладали вставляти/вставляння, а ще б було ліпше вкладати/вкладання. Я не знаю, навіщо було «відходити від буквальності» і тягнути сюди «включати»
. Болгарське Сортиране чрез вмъкване, російське Сортировка вставками, польське owanie przez wstawianie, чеське Řazení vkládáním, словацьке Triedenie priamym vkladaním, словенське Urejanje z navadnim vstavljanjem, серб/хорв. Sortiranje umetanjem. Найгірший з усіх наведених термінів — український . При цьому в українській слова на *ключати послідовно мають інші відповідники: включать в список – вносити, включать в состав кого – вводити до складу; включать прибор – вмикати прилад, заключний – кінцевий, заключати – укладати тощо. А ще ж є «виключний АБО». Це той, якого можна виключати? Чи той, що виключає? Бо з побудови слова – то перший. Перед початком роботи над книжкою [3 роки тому], я пообіцяв її вичитати. Я не літредактор [не знаю, що це таке], я правлю мову. Тепер виявилося, що не я правлю, а мене правлять
. Не подобається – є купа редакторів. Врешті у книжки й так загалом відмінна мова. 5-. Для мене очевидно, що раз переклад приблизно на одному рівні, то книжку вже мовно редагували. Хоч завтра видавай. Термінологія ж кульгає. І мене мало хвилює, скільки люду до неї звикло. Тож можна подивитися на мої правки. Якщо вони зайві, то АБО-АБО – 1) взяти іншого редактора, 2) видавати, як є. Якщо ні – то рухаємося далі. Як я вже писав, можете робити що заманеться з моїми правками. Я під «включенням» не підпишуся , але це вже не мій клопіт. Якщо потрібне роз’яснення – звертаюся. Якщо не певен – пишу варіанти. Вам вибирати. Я навів варіанти щодо «сортування купою». Нема прикметника, то що заважає створити? Годиться і купний, і куповий. Перший утворите аналогічно до «кучугура – кучугурний», другий утворите аналогічно до «група – груповий». Можете залишити «сортування купою». Я б вибрав «купне сортування». Все.