В оригіналі використовується лише egde (не arc, хоча в англійській мові припустимі обидва варіанти, але arc з'являється в книзі лише 1 раз — як перенаправлення в покажчику).
В українській мові є терміни ребро й дуга. Причому деякі джерела розріняють їх (мовляв, ребра неорієнтовані, дуги — орієнтовані), а більшість — ні. Наразі в перекладі вживаються обидва слова (ребро й дуга), і я не розумію, навмисне це чи ні.
Edge (у графі, дереві) — ребро чи дуга?
Re: Edge (у графі, дереві) — ребро чи дуга?
Перекладач розділу графів мав установку: ребро не неорієнтоване, а дуга має напрямок. Чи він десь не переплутав орграф зі звичайним графом - перевірю після літературного редагування.
Re: Edge (у графі, дереві) — ребро чи дуга?
Чи правильна ця установка?
- По-перше, чи є якісь серйозні українські джерела, де ці поняття («ребро» й «дуга») строго розділяються саме таким чином? І чи багато таких джерел? Бо єдине джерело, яке розділяє ці поняття, що я наразі бачив, — це стаття у Вікіпедії, причому навіть у ній цього розділення дотримуються лише в парі абзаців посередині, а в решті статті (до цих абзаців і після) ці слова вважаються синонімами.
- По-друге, у preface.tex книга позиціюється як така, що має бути легкою не лише для професіонала, а й для новачка. Чи буде введення такого розділення (тим більше без явних пояснень) сприяти цьому?
- По-третє, в англійській мові «edge» і «arc» теж іноді розділяють ці терміни таким чином; а часто не розділяють. І це, мабуть, було свідомим рішенням авторів цієї книги — не розділяти (як я вже казав, у оригіналі всюди edge, а arc лише одноразово й лише в покажчику, як посилання на edge). Чи маємо ми право, як перекладачі, не слідувати цьому рішенню?
- По-четверте, якщо розділяти edge на «ребро» й «дуга», то доведеться знов розривати пункт покажчика (як у випадку «universe», але там я, не вчитуючись, бачив де що, а тут наосліп розділити не зможу) — але це, звісно, не основне.
Re: Edge (у графі, дереві) — ребро чи дуга?
1. Перелік джерел:
а) Л. Базилевич, Дискретна математика у прикладах і задачах, Львів, 2013.
б) Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В. Є. Ходаков „Дискретна математика“, Київ, 2007.
в) С. Л. Кривий, „Дискретна математика. Вибрані питання“, Київ, 2007.
Більше не шукав. Хоча можна ще поритися.
2. Я вам навів підручники, а не монографії, де розділяються такі поняття.
а) Л. Базилевич, Дискретна математика у прикладах і задачах, Львів, 2013.
б) Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В. Є. Ходаков „Дискретна математика“, Київ, 2007.
в) С. Л. Кривий, „Дискретна математика. Вибрані питання“, Київ, 2007.
Більше не шукав. Хоча можна ще поритися.
2. Я вам навів підручники, а не монографії, де розділяються такі поняття.