Та́волга – канчук, який в старовину робили зі стебла таволги, лугової рослини.
[Засвистіла таволга, пробіг ключник між рядами, лупцюючи направо й наліво,
верещав. (Роман Іваничук. Мальви)]. [— Агей! — Данило аж сіпнувся: це наглядач помітив, що в нього розслабились м'язи, й огрів таволгою по голих плечах. (Віталій Кулаковський. Золота галера)]
Таволга
Re: Таволга
це пропозиція для Тлумачного