Разведчик - вивідник. "Вивідник" у Корпусі текстів української мови.
Це татарський вивідник! (Володимир Рутківський. "Джури козака Швайки"). Ти що, вивідник потаємний? (Юрій Мушкетик. "Гетьманський скарб"). Перський вивідник, який нещодавно надіслав зі Спарти звісточку, повідомляв, нібито спартанським царям стало відомо ще заздалегідь, що Цар царів лаштується війною на Елладу, а про це міг повідомити тільки приголублений спартанський утікач. (Іван Білик "Золотий Ра"). На Січі мав бути королівський вивідник, і через це Телемахові було приділено не більше уваги, ніж звичайному гендляреві. (Віктор Савченко. "Золото і кров Сінопа"). Воєводо, це ворожий вивідник (Олесь Лупій. "Падіння давньої столиці").
Разведчик
Re: Разведчик
вивіда́ч. А є ж на світі й зрадники, і шпигуни, вивідачі, підслухачі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 419).
Re: Разведчик
а як тоді бути з розвідкою? бо ж розвідник - працівник, агент розвідки?