Трищоглови́к, -а, чол. Трищоглове судно.
[1. І Паганель, повільно й чітко вимовляючи кожний склад, прочитав таке: «27 червня 1862 року трищогловик «Британія» з Глазго потонув після тривалої агонії в південних морях біля берегів Нової Зеландії (по-англійському- Zealand). Два матроси й каштан Грант спромоглися дістатись до берега. Тут, у безнастанних і жорстоких злигоднях вони кинули цей документ на... довготи і 37° 11' широти. Допоможіть їм, бо вони загинуть»(Жуль Верн, «Діти капітана Ґранта», переклад Тамари Воронович). 2. Повз них пролинув у чисте море великий трищогловик, розгорнувши всі свої білі, радісні вітрила (Гі де Мопассан, «Любий друг»).]