Парано́я, -ї (нрк парано́йя, -ї), жін. Рідкісна форма психічного захворювання, що характеризується стійкими маячними ідеями при збереженні формальної логічності мислення.
[1. Я переглянув свої папери‚ документи‚ зазирнув у шафу‚ перетрусив усі кишені‚ обдививсякожну щілину на кухні, лиш не заглянув у бачок унітазу‚ щоб не дійти останньої стадії параної (Василь Шкляр, «Ключ»). 2. У Павука розвивалася параноя. Він розказав про свої переживання Семпльованому, і той намагався зрозуміти, проте марно. А може, це й не була параноя. (Любко Дереш, «Культ»).]
// У порівняннях.
[І мудрість йшла, як сон і параноя, // З сухим, як гостія, й гарячим животом, // Отруєна чаклунським соком зілля, // Ядучим соком і містичним сном. (Микола Бажан).].
Параноя
Re: Параноя
Парано́я, -ї (нрк парано́йя, -ї), жін
1. Психічне захворювання, характеризоване комплексним маячінням і зовнішнім проявом персональних внутрішніх конфліктів пацієнта, викликаних навіяним почуттям недоброзичливого ставлення до себе зі стороні інших, що часто призводить до стану глибокого забурення в свідомості хворого та агресивної поведінки.
2. Безосновне та надлишкове почуття стурбованості та підозрілості.
Вибачте, але прихологія то мій хліб, тому аж ніяк не можу погодитися у вашому визначенні з терміном рідкісна форма захворювання, і фахово можу посперечатися про збереження формальної логічності мислення пацієнта. Та й наведені вами приклади скоріше стосуються безосновного та надлишкового почуття стурбованості і підозрілості, тобто не психічного захворювання, але, в переносному значенні, опису не клінічної поведінки.
1. Психічне захворювання, характеризоване комплексним маячінням і зовнішнім проявом персональних внутрішніх конфліктів пацієнта, викликаних навіяним почуттям недоброзичливого ставлення до себе зі стороні інших, що часто призводить до стану глибокого забурення в свідомості хворого та агресивної поведінки.
2. Безосновне та надлишкове почуття стурбованості та підозрілості.
Вибачте, але прихологія то мій хліб, тому аж ніяк не можу погодитися у вашому визначенні з терміном рідкісна форма захворювання, і фахово можу посперечатися про збереження формальної логічності мислення пацієнта. Та й наведені вами приклади скоріше стосуються безосновного та надлишкового почуття стурбованості і підозрілості, тобто не психічного захворювання, але, в переносному значенні, опису не клінічної поведінки.
Re: Параноя
Не можу нічого заперечити чи підтвердити. Означення робив на основу означення в СУМ та деяких інших українських словників. Але суто для себе не дуже можу розрізники, чим параноя як захворювання відрізняється від безосновного та надлишкового почуття.
Re: Параноя
Аби не вдаватися в тонкощі психології, які тут є зайвими, в першому випарку то є досить важка хвороба, яка лікується медикаментозно, і в часі перебігу якої хворий абсолютно тратить здатність мислити лоґічно і майже завжди веде себе аґресивно, щонайменше асоціально. В другому випадку людина є абсолютно здоровою, але чимось занадто переймається (чи я закрив двері, чи на мене всі дивляться). В першому випадку людині потрібна госпіталізація і комплексне лікування, в другому, щоб її хтось поплескав по плечах і запевнив у тому, що все є і буде в добреАнатолій писав:Але суто для себе не дуже можу розрізники, чим параноя як захворювання відрізняється від безосновного та надлишкового почуття.
