Тушко́ванка, -и, (нрк тушо́нка, -и), жін., розм. Консервоване тушковане м’ясо, часто з приправами.
[1. Сусіда звали Олегом. Я переконав його, що в моїй халабудині тепліше й, владнавши справу з котом, ми розташувалися в ній за дивом вцілілим столиком, а моя закусь природно доповнювалась пляшкою «Хортиці» з дорожніх Олегових запасів. Він не втомлювався вибачатися, я великодушно вибачав, Брахистохрон, себто Спайк, насолоджувався незвично щедрою порцією тушкованки. Я ділився з Олегом наболілим (Олексій Ганзенко, «Алергія»). 2. Командир показує їдальню — цілком симпатичну для польових умов. Веде на склад, забитий тушкованкою і всякою іншою їжею, що, на його думку, цілком виключає прагнення довірених йому військовослужбовців красти в жителів худобу. (Аннa Полiтковськa, «Друга чеченська», переклад Івана Андрусяка).]