Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Мене теж цікавить електронний варіант книги. Коли його можна буде скачати?
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
«Скачати» ніколи А от стягнути або звантажити можна буде скоро, зараз готують формат epub і можливо ще якийсь.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Україні зараз дуже не вистачає якісних перекладів зарубіжної літератури. Це один із чинників того, що українська мова в Україні досі не відіграє належної суспільної ролі. Особливо гостро це відчувається зараз, в умовах війни з Росією, де якраз мовне питання стало чи не найголовнішим приводом для розв’язання війни.
Гадаю, що зараз як ніколи важливо зацікавлювати людей українською мовою і об’єднувати українців, які мешкають у різних куточках України. Зниження соціальної напруги, прихильність до державної мови України – це те, що зупиняє агресію. А в умовах війни будь-яка дрібничка може врятувати комусь життя.
Саме тому важливо дотримуватися в перекладах наукового підходу до відтворення іншомовних графем українською мовою. Наука не дратує, на відміну від політики чи реклами. Для того, щоб перекладачі сайту e2u володіли науковим підходом до цих завдань, я розмістив у розділі „Мовні консультації” низку своїх публікацій на відповідні теми. Зокрема, статті про наукові засади вживання українських літер «ґ», «г» та «х»
(http://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?f=6&t=2793) 31 грудня 2012 року. Там показано, що правильний відповідник до англійської “h” – це українська „х” (а зовсім не „г”, як наївно думає українська діаспора в США і дехто з її прихильників тут). Минуло понад 2 роки, і за цей час матеріал прочитали 430 осіб, зробивши аж 0 критичних зауважень. Очевидно, це свідчить про згоду з позицією, викладеною в статті.
Тому мене дивує, що через 2 роки після розміщення згаданої статті дехто перекладає антропонім Hawking як „Гокінґ”. Це не тільки неграмотно з наукового погляду, а й небезпечно з погляду політичного. Навіть толерантні до української мови українці дистанціюються від таких правописних „вибриків”, або ж це їх дратує. Невже ви вважаєте, що на сході України це викличе овації і встановить мир?
І я не радив би покладатися на словник Кочерги й Мейнаровича. Маю підстави стверджувати, що він має надто низький рівень.
Гадаю, що зараз як ніколи важливо зацікавлювати людей українською мовою і об’єднувати українців, які мешкають у різних куточках України. Зниження соціальної напруги, прихильність до державної мови України – це те, що зупиняє агресію. А в умовах війни будь-яка дрібничка може врятувати комусь життя.
Саме тому важливо дотримуватися в перекладах наукового підходу до відтворення іншомовних графем українською мовою. Наука не дратує, на відміну від політики чи реклами. Для того, щоб перекладачі сайту e2u володіли науковим підходом до цих завдань, я розмістив у розділі „Мовні консультації” низку своїх публікацій на відповідні теми. Зокрема, статті про наукові засади вживання українських літер «ґ», «г» та «х»
(http://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?f=6&t=2793) 31 грудня 2012 року. Там показано, що правильний відповідник до англійської “h” – це українська „х” (а зовсім не „г”, як наївно думає українська діаспора в США і дехто з її прихильників тут). Минуло понад 2 роки, і за цей час матеріал прочитали 430 осіб, зробивши аж 0 критичних зауважень. Очевидно, це свідчить про згоду з позицією, викладеною в статті.
Тому мене дивує, що через 2 роки після розміщення згаданої статті дехто перекладає антропонім Hawking як „Гокінґ”. Це не тільки неграмотно з наукового погляду, а й небезпечно з погляду політичного. Навіть толерантні до української мови українці дистанціюються від таких правописних „вибриків”, або ж це їх дратує. Невже ви вважаєте, що на сході України це викличе овації і встановить мир?
І я не радив би покладатися на словник Кочерги й Мейнаровича. Маю підстави стверджувати, що він має надто низький рівень.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Вся справа у правописі. Книжку перекладали, використовуючи певний правопис. Хоча на це має відповісти редактор.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Власне, Денис уже відповів. За правописом-28: "Чуже h — g § 55. Чуже h передаємо нашим г, щождо чужого g, то в новіших запозиченнях його треба передавати через ґ, у запозиченнях же засвоєних давніше, особливо з грецької мови, віддаємо нашим г". Щодо передання ng, то на форумі була дискусія, наслідком якої стало передання його як г.
О.Синявський [творець правопису-28]: г – ґ § 4.
Літерою г в українській мові визначається дзвінкий протиснений і досить легкий гортанний – придих (на зразок німецького, латинського h), на означення ж дзвінкого проривного (моментного) звука (як у німецькій, латинській мовах g, в рос. г), звука, що відповідає до глухого к, як б до п, ж до ш тощо, є літера ґ: гав (собачий) – ґав (ґава), гуля – ґуля, ге-ге-ге (про людей) – ґе-ґе-ґе (про гусей), гніт (гнітити) – ґніт (ґноти).
Те, що г дуже легкий придиховий звук, спричинилося до випаду його в одних словах і появи в других там, де раніше його не було. Важко вказати правила, коли слово з г, а коли без нього. Зокрема ж слід писати, гострий, горіх, галун, Ганна, гарбуз, гостинець, Григорій, грабунок, але остюк, орати, Орина, Олена, Орися, кукурудза, завсіди, де, тоді, іноді. Не слід плутати г із ґ і треба писати зграя, господар.
От пишуть люди: Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова гай і хай звучать інакше, ніж англійське high. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське г, однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший.
Тому Гокінг
О.Синявський [творець правопису-28]: г – ґ § 4.
Літерою г в українській мові визначається дзвінкий протиснений і досить легкий гортанний – придих (на зразок німецького, латинського h), на означення ж дзвінкого проривного (моментного) звука (як у німецькій, латинській мовах g, в рос. г), звука, що відповідає до глухого к, як б до п, ж до ш тощо, є літера ґ: гав (собачий) – ґав (ґава), гуля – ґуля, ге-ге-ге (про людей) – ґе-ґе-ґе (про гусей), гніт (гнітити) – ґніт (ґноти).
Те, що г дуже легкий придиховий звук, спричинилося до випаду його в одних словах і появи в других там, де раніше його не було. Важко вказати правила, коли слово з г, а коли без нього. Зокрема ж слід писати, гострий, горіх, галун, Ганна, гарбуз, гостинець, Григорій, грабунок, але остюк, орати, Орина, Олена, Орися, кукурудза, завсіди, де, тоді, іноді. Не слід плутати г із ґ і треба писати зграя, господар.
От пишуть люди: Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова гай і хай звучать інакше, ніж англійське high. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське г, однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший.
Тому Гокінг
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Може, спершу все-таки прочитали б, про що ті мої статті? Краще пізно, ніж ніколи. Там уже є відповіді на все, що ви написали.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Справа не у Вашій статті, хоча я ще не читав її. Справа у тому, що правопис був обраний зразка 1928 року. Це і все. Можна цю книжку "переробити" під будь-який правопис української мови. Це не проблема.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Книжка Гокінга розміщена на різних ресурсах. Ось статистика з одного. Тобто понад 40 тис. книжку "розгорнули", цілком можливо, не злякавшись при цьому напису "Гокінг".
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Мені так видається, якщо книгу читає велика кількість людей, то це покладає тим більшу відповідальність на перекладача. Тим паче з огляду на нинішню ситуацію, про що я вже писав раніше. Якби хоча б один із сепаратистів, начитавшись такого перекладу, вирішив скласти зброю і заговорив українською, було б дуже добре. Але я чомусь у цьому дуже сумніваюся...
А ще для мене є показовим пасаж про те, що текст можна легко виправити. Так часто говорить Василь Шендеровський, який отримує кошти від української діаспори за використання правопису 1928 року, але сам не дуже вірить у його достатній рівень. Думаю, що і у вас гроші звідти ж.
І знову раджу почитати мої статті. Можливо, якщо ви вдумлива людина, то зміните своє ставлення до цього. Як писав класик, "only foolish and dead alone never change their opinions".
Чи ви вважаєте, що розвиток українського мовознавства закінчився 1928 року, а сучасні дослідження - то неймовірна єресь?
А ще для мене є показовим пасаж про те, що текст можна легко виправити. Так часто говорить Василь Шендеровський, який отримує кошти від української діаспори за використання правопису 1928 року, але сам не дуже вірить у його достатній рівень. Думаю, що і у вас гроші звідти ж.
І знову раджу почитати мої статті. Можливо, якщо ви вдумлива людина, то зміните своє ставлення до цього. Як писав класик, "only foolish and dead alone never change their opinions".
Чи ви вважаєте, що розвиток українського мовознавства закінчився 1928 року, а сучасні дослідження - то неймовірна єресь?
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Я перекладав свої розділи згідно з чинним правописом на некомерційній основі, тобто мені за це не платили, тому я не знаю про які гроші ви говорите. Книжку перекладали з десяток людей, тому її редагувала одна людина.
І я дуже сумніваюся, що сепаратисти читали хоч одну книжку навіть на російській, не кажучи вже про українські. Мовні баталії почалися не з початком війни на Донбасі. Тому, я вважаю, як там не була перекладена та книжка, мова не є першопричиною війни.
Щоб припинити цю суперечку, я розміщаю тут посилання на постанову Кабінету міністрів України про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею.
І я дуже сумніваюся, що сепаратисти читали хоч одну книжку навіть на російській, не кажучи вже про українські. Мовні баталії почалися не з початком війни на Донбасі. Тому, я вважаю, як там не була перекладена та книжка, мова не є першопричиною війни.
Щоб припинити цю суперечку, я розміщаю тут посилання на постанову Кабінету міністрів України про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею.